Рішення

від 13.01.2011 по справі 6032-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6032-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

13.01.2011Справа №2-15/6032-2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аса-Пак»(61045, м. Харків, вул. Тобольська, 45, кв. 26; ЄДРПОУ 33899706)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» (96526,             АР Крим, Сакський район, с. Лиманне, вул. Лиманівська, 94; ЄДРПОУ 31427737)

Про стягнення 118 772,13 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Качура С.В., представник, дов. №01-1 від 04.01.2011

Від відповідача – Хрячков Є.О., представник, дов. від 03.01.2011, Хорошилова О.В., представник, дов. від 04.01.2011

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аса-Пак» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» про стягнення 106 760,00 грн. заборгованості та 12 012,13 грн. пені.

У судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 12 012,13 грн.  пені. Просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення 12 012,13 грн. пені на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення 12 012,13 грн. пені, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядком досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині,  відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача представив суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнає заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 106 760,00 грн.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аса-Пак» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» (покупець) був укладений договір поставки №64 (а.с.11-13).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця гофротару (товар) у кількості, строки, відповідно до заявки й за цінами у відповідності зі специфікацією, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити його.

У відповідності з пунктом 4.1 договору, передача (здавання-прийняття) товару здійснюється згідно вибуткової накладної на складі покупця.

Згідно пункту 5.1 Договору, оплата за даним договором буде здійснюватися покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становлять 100% від вартості товару протягом 10 календарних днів після дати підписання покупцем вибуткової накладної за кожну окрему партію.

Позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 124 528,80 грн., що підтверджується вибутковими накладними №12 від 14.05.2010 на суму 60 000,00 грн. та №18 від 08.09.2010 на суму 64 528,80 грн. (а.с.16, 20).

Також, факт поставки товару підтверджується податковими накладними №2-05 від 14.05.2010 на суму 60 000,00 грн. та №9-05 від 25.05.2010 на суму 65 528,80 грн. (а.с.18,22).

Однак, відповідач сплатив позивачу лише 17 768,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку по рахунку позивача.

Позивач неодноразово звертався до відповідача листами №8 від 29.09.2010 та №11 від 18.11.2010 з вимогою про погашення заборгованості за отриманий товар, однак, відповідач дану вимогу не виконав (а.с.23-25).

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором призвело до утворення заборгованості перед позивачем за поставлений товар в сумі 106 760,00 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №64 від 21.04.2010 щодо оплати      106 760,00 грн. за поставлений товар, отже сума заборгованості у розмірі 106 760,00 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, відповідачем не надано, крім того, відповідачем була визнана дана сума заборгованості у відзиві на позовну заяву.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

За приписами пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в частині стягнення 12 012,13 грн. пені підлягає припиненню в зв'язку з відмовою позивача від заявлених вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського  процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 4 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» (96526, АР Крим, Сакський район, с. Лиманне, вул. Лиманівська, 94; ЄДРПОУ 31427737) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аса-Пак» (61045, м. Харків, вул. Тобольська, 45, кв. 26; ЄДРПОУ 33899706) 106760,00 грн. заборгованості, 1067,60 грн. державного мита та 211,93 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 12 012,13 грн. пені провадження у справі припинити.

4.          Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 17.01.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.