Рішення

від 11.01.2011 по справі 5513-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5513-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

11.01.2011Справа №2-7/5513-2010

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень" (95000, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 5, ідентифікаційний код 20685262)

До відповідачів: 1) Акціонерного товариства відкритого типу Спільного підприємства Інвестиційно-промислового концерну "Перекоп" (98213, Ленінський район, м. Щолкіне, а/с 193, ідентифікаційний код 20738972); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Російського підприємства "Юнек" (98200, Ленінський район, м. Щолкіне, а/с 169; 98200, Ленінський район, м. Щолкіне, а/с 131; 98213, Ленінський район, м. Щолкіне, вуд. 48, кв. 8, ідентифікаційний код 22267548)

Про стягнення 88 536,52грн.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – Музикантова Т. М. – предст., дов. №009 від 20.10.2010 р.

Від відповідачів    – 1) не з'явився (клопотання).

                                    2) не з'явився.

        Суть справи: Відкрите акціонерне товариство "Європейський банк розвитку та заощаджень" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Акціонерного товариства відкритого типу Спільного підприємства Інвестиційно-промислового концерну "Перекоп" та Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Російського підприємства "Юнек", в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів борг за Мировою угодою від 05.11.2002 р. у сумі 88 536,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.11.2002 р. між сторонами у справі була укладена мирова угода, за якою відповідачі зобов'язалися до 31.03.2003 р. погасити борг у сумі 200 000,00 грн. (кредитну заборгованість), до 30.11.2002 р. – сплатити суму 2251,00 грн. (витрати банку на нотаріальний напис) та суму 202,22 грн. (пеня за проценти), до 30.12.2002 р. – сплатити суму 2454,79 грн. (борг по пені на кредит). Позивач зазначає, що 15.11.2002 р. Ленінським районним судом був виданий виконавчий лист про стягнення з боржників боргу за мировою угодою в розмірі 227 321,23 грн., який знаходився на виконанні в Державній виконавчій службі до того часу, як Апеляційним судом АР Крим ухвалою від 11.03.2009 р. виконавчий лист був визнаний таким, що не підлягає виконанню. З урахуванням цього, посилаючись на те, що укладена між сторонами мирова угода є підставою виникнення цивільних правовідносин, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів борг за мировою угодою в сумі 88 536,52 грн.

Акціонерне товариство відкритого типу Спільне підприємство Інвестиційно-промислового концерну "Перекоп" проти позову заперечувало з мотивів, викладених у відзиві на позов.

У судове засідання Спільне підприємство Інвестиційно-промислового концерну "Перекоп" не з'явилося, однак направило до суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи на більш пізніший строк.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача,  суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

05.11.2002 р. між Відкритим акціонерним товариством «Об'єднаний комерційний банк» (правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "Європейський банк розвитку та заощаджень", Стягувач), Акціонерним товариством відкритого типу Спільного підприємства Інвестиційно-промислового концерну "Перекоп" та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільним Українсько-Російським підприємством "Юнек" (Боржники) була укладена мирова угода.

Вказана мирова угода була укладена в процесі проведення виконавчого провадження по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Російського підприємства "Юнек" заборгованості по кредитному договору №03-5/53-КР від 01.10.2001 р. перед Феодосійським ВАТ «Об'єднаний комерційний банк» шляхом звернення стягнення на майно Акціонерного товариства відкритого типу Спільного підприємства Інвестиційно-промислового концерну "Перекоп" по договору застави, зареєстрованому в реєстрі приватним нотаріусом Ленінського районного нотаріального округу Гриценко І. Н. 02.10.2001 р. за №2241.

За умовами цієї мирової угоди боржники зобов'язалися погасити заборгованість перед стягувачем в розмірі 227 321,23 грн. до 31 березня 2003 року зі щомісячним погашенням заборгованості по процентам. Крім того, боржники зобов'язалися в строк до 30.11.2002 р. відшкодувати стягувачеві витрати, пов'язані зі вчиненням виконавчого напису, в сумі 2251,00 грн. та заборгованість з пені по простроченим відсоткам в сумі 202,22 грн., а також в строк до 30.12.2002 р. погасити заборгованість з пені по простроченому кредиту в сумі 2454,79 грн.

Сторонами було передбачено, що мирова угода вступає в силу з моменту її затвердження ухвалю суду.

Вказана мирова угода була затверджена ухвалою Ленінського районного суду від 15.11.2002 р.

Цього ж числа, 15.11.2002 р. судом був виданий виконавчий лист про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 227 321,23 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний виконавчий лист знаходився на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції до того моменту, як ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 11.03.2009 р. він був визнаний таким, що не підлягає виконанню. Підставою для цього стала невідповідність резолютивної частини ухвали від 15.11.2002 р. змісту виконавчого листа.

Враховуючи, що нестягнутою за виконавчим листом залишилася сума в розмірі 88 536,52 грн., позивач просить стягнути її солідарно з відповідачів.

Суд зазначає, що відповідно до статті 151 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на час укладення між сторонами мирової угоди, в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Статтею 4 Цивільного кодексу Української РСР передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При цьому, згідно зі статтею 41 Цивільного кодексу УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.  

На підставі цього, суд погоджується з твердженням позивача про те, що укладена між сторонами мирова угода  від 05.11.2002 р. є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як вже було вказано вище, вказана мирова угода вступила в силу після її затвердження ухвалою Ленінського районного суду від 15.11.2002 р., яка сторонами скасована не була, а отже, є чинною.

Відповідно до статті 161 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (ст. 162 ЦК УРСР).

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

С свою чергу, матеріали справи свідчать, що відповідачами були порушені обов'язки, прийняті ними на себе умовами мирової угоди від 05.11.2002 р., оскільки частина боргу в сумі 88 536,52 грн. дотепер погашена не була. Іншого суду доведено не було, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

При цьому, суд не може прийняти до уваги посилання Акціонерного товариства відкритого типу Спільного підприємства Інвестиційно-промислового концерну "Перекоп" на пропущення позивачем строку для пред'явлення до виконання виконавчого напису нотаріусу, оскільки в рамках цієї справи вирішується спір не про примусове виконання нотаріального напису, а про стягнення боргу за укладеною між сторонами мировою угодою.

Не є переконливим і посилання відповідача на ухвалу Господарського суду АР Крим від 17.11.2005 р. у справі №2-16/9155-2005, оскільки в рамках цієї справи вирішувався спір про стягнення з відповідачів заборгованості за рахунок заставленого майна, у той час як предметом спору у справі, що розглядається, є стягнення боргу за мировою угодою. Таким чином, предмет та підстави спору у вищевказаних справах не є тотожними, а тому підстави для припинення провадження у справі відсутні.

Крім того, не є пропущеним і строк позовної давності, оскільки право Відкрите акціонерне товариство "Європейський банк розвитку та заощаджень" на звернення до суду з вимогою про примусове стягнення боргу за мировою угодою виникло лише після визнання виконавчого листа від 15.11.2002 р. таким, що не підлягає виконанню, тобто після 11.03.2009 р.

Суд визнає хибними твердження Акціонерного товариства відкритого типу Спільного підприємства Інвестиційно-промислового концерну "Перекоп" про відсутність у відповідачів заборгованості перед позивачем з посиланням на постанову Ленінського ВДВС від 10.09.2004 р. про завершення виконавчого провадження. Так, суд звертає увагу на те, що вказана постанова про завершення виконавчого провадження була скасована начальником Відділу ДВС Ленінського РУЮ 10.09.2004 р., як незаконно винесена.

З урахуванням цього, суд дійшов висновку, що обґрунтованість вимог позивача підтверджується матеріалами справи.

В той же час, суд звертає увагу на те, що у судовому засіданні представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнек» (ідентифікаційний код 22267548) припинена.

З урахуванням цього, провадження у справі відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Російського підприємства "Юнек" підлягає припиненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а заборгованість в сумі 88 536,52 грн. підлягає стягненню з Акціонерного товариства відкритого типу Спільного підприємства Інвестиційно-промислового концерну "Перекоп" на користь Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень".

Судові витрати у вигляді сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з Спільного підприємства Інвестиційно-промислового концерну "Перекоп" на користь Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень" згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Припинити провадження  у справі відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Російського підприємства "Юнек" (98200, Ленінський район, м. Щолкіне, а/с 169; 98200, Ленінський район, м. Щолкіне, а/с 131; 98213, Ленінський район, м. Щолкіне, вуд. 48, кв. 8, ідентифікаційний код 22267548).

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу Спільного підприємства Інвестиційно-промислового концерну "Перекоп" (98213, Ленінський район, м. Щолкіне, а/с 193, ідентифікаційний код 20738972) на користь Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень" (95000, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 5, ідентифікаційний код 20685262) 88 536,52 грн. заборгованості, 885,37 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        (підпис)                                  І. І. Дворний

Рішення підписано 17.01.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.