Рішення

від 13.01.2011 по справі 5475-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5475-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

13.01.2011Справа №2-33/5475-2010

за позовом прокурора Совєтського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в інтересах Відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (95034, м. Сімферополь, Київський р-н, вул.Київська, 81, каб. 610)

до фермерського господарства «Новіков» (97210, Совєтський район, с.Дмитрівка, вул. Шкільна,4)

приватного сільськогосподарського підприємства «Крим» (97210, Совєтський район, с.Дмитрівка, пров.Білоруський,2)

про стягнення 78 748,96 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Прокурор: не з'явився.

Позивача: Тур Кристина Сергіївна, представник, довіреність від 23.04.2008 р., Відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Відповідачів: Новіков Анатолій Васильович, керівник, Фермерське господарство «Новіков»

Матвийчук Іван Семенович, директор, Приватне сільськогосподарське підприємство «Крим».

Суть спору: прокурор Совєтського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в інтересах Відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідачів, фермерського господарства «Новіков» та приватного сільськогосподарського підприємства «Крим», та просить суд стягнути солідарно з відповідачів 78748.96 грн., у тому числі 75000.00 грн. заборгованості за договорами фінансової допомоги, 2586.98  грн. пені, 675.00 грн. інфляційних витрат та 486.98 грн. 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем,  фермерським господарством «Новіков», своїх зобов'язань за договорами фінансової підтримки  від 17 липня 2008 року № 9, 10, 11  в частині своєчасного повернення грошових коштів, а також невиконанням відповідачем,  сільськогосподарським підприємством «Крим» своїх зобов'язань за договорами поруки № 9,10,11 від 17 липня 2008 року та обґрунтовані посиланнями на статті 526, 530, 553, 55, 654   Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.    

В процесі розгляду справи  заявою від 16 грудня 2010 року, позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути заборгованість за договорами фінансової підтримки  з фермерського господарства «Новіков» (а.с. 68).

В судовому засіданні 13 січня 2011 року відповідач, фермерське господарство «Новіков», надав відзив, в якому позовні вимоги визнав в частині суми боргу та 3% річних. Одночасно, відповідач просив не нараховувати пеню на суму заборгованості та надати відстрочку виконання рішення строком на один рік (а.с. 95).

Позивач заперечував проти надання відповідачу  відстрочки виконання рішення (а.с. 96).

Розгляд справи відклався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

                                  встановив:

17 липня 2008 року між відділенням АР Крим Українського  Державного фонду підтримки фермерським господарств (позивач) та фермерським господарством «Новіков» (відповідач) укладені договори про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 9, 10, 11 (а.с 20-22).

Відповідно до  пунктів 1  зазначених договорів позивач взяв на себе зобов'язання надати фінансову допомогу на поворотній основі відповідачу  в сумі 50000.00 грн. (всього на загальну суму 150000.00 грн.), в відповідач,  в свою чергу – використати її за цільовим призначенням та повернути фінансову підтримку  у визначений договорами строк.

Мета фінансової підтримки (допомоги) визначена в пунктах 2 договорів – для поповнення оборотних коштів (придбання насіння, засобів захисту рослин, добрива, ГСМ).

Пунктами 3.2.1 договорів визначений обов'язок позивача  надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорах суму фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок відповідача, відкритий у банківській установі.

В свою чергу, в пунктах 3.4.2  договорів фінансової підтримки, відповідач взяв на себе зобов'язання повернути отримані від позивача кошти  до 07 липня 2011 грн.

Одночасно, позивачем надані графіки  повернення наданих коштів.

Так, суму  фінансової підтримки  в розмірі 5000.00 грн. відповідач зобов'язався повернути  до 17 липня 2009 року; 45000.00 грн. - до 17 липня 2010 року (а.с. 23); 30000.00 грн. – 17 липня 2010 року, 20000.00 грн. –  до 17 липня 2011 року (а.с. 24); 50000.00 грн. – 17 липня 2011 року (а.с. 25).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договорів фінансової підтримки, позивачем на розрахунковий рахунок відповідача були перераховані кошти, всього в сумі 150000.00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 113, 114 та 115  від 17 липня 2008 року  (а.с. 29-30).

У зв'язку з тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договорами в частині своєчасного повернення наданих йому коштів, листами від 02 липня 2010 року (а.с.32), від 21 липня 2010 року (а.с. 33), від 17 серпня 2010 року (а.с. 34) позивач звертався до нього з претензіями терміново перерахувати грошові кошті в розмірі 75000.00 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Оскільки, відповідач не виконав вимоги позивача, листом № 53-01/66 від 04 жовтня 2010 року останній звернувся до  заступника прокурора АР Крим з клопотанням звернутися до господарського суду АР Крим в інтересах держави з позовною заявою про стягнення з відповідача цих коштів.   

Неповернення відповідачем  суми грошової допомоги в розмірі 75000.00 грн.  з'явилося підставою для звернення прокурора Совєтського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим до господарського суду АР Крим з даним позовом.   

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.  

Оскільки правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з невиконанням зобов'язання, вони повинні регулюватися положеннями глави 61 Цивільного кодексу України, з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.  

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані свої зобов'язання за договором, а саме - на розрахунковий рахунок відповідача були перераховані кошти, всього в сумі 150000.00 грн.

Однак, відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договорами в частині своєчасного та повного повернення наданих йому коштів, у зв'язку з чим за ним склалась заборгованість  в розмірі 75000.00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть  підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів повернення грошових коштів відповідачем суду не представлено.

Враховуючи викладене, сума заборгованості  підлягає стягненню з відповідача  на підставі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Також,  слід звернути увагу на те, що 21 грудня 2010 року сторонами складений акт звірення взаємних розрахунків, відповідно до якого відповідачем визнана сума заборгованості в розмірі 75000.00 грн., яка повинна була бути повернута згідно з графіком погашенням заборгованості до 17 липня 2010 року (а.с. 94).

Таким чином, враховуючи факт наявності заборгованості та відсутність доказів її сплати, а також те, що відповідач визнав суму боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 75000.00 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 2586.98 грн. - пені, 486.98 грн. – 3% річних та 675.00 грн. інфляції.

Суд вважає, що таки вимоги позивача також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містять пункти 5.1 договорів фінансової підтримки, відповідно до яких у випадку прострочення  строку виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки, відповідач зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період простроченого платежу.

Як вбачається з розрахунку,  що наданий позивачем,  інфляційні витрати та 3% річних  розраховувалися ним за період з 18 липня  2010 року по 04 жовтня 2010 року (а.с. 36).  

Судом перевірений наданий  позивачем розрахунок, який складений вірно, у зв'язку з чим, стягненню з відповідача підлягає 75675.00 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 486.98 грн. – 3% річних.

Також, пунктом 5.2 договорів передбачено, що за несвоєчасне  повернення коштів  фінансової  підтримки  фермерське господарство сплачує  пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Розмір пені, нарахованої відповідачу на суму боргу, відповідно до розрахунку позивача складає 2586.98 грн. (а.с. 36).

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок, який складений вірно, та сума 2586.98 грн. також підлягає стягненню з відповідача.

Також, слід звернути увагу, що 21 грудня 2010 року сторонами складений акт звірення взаємних розрахунків, відповідно до якого відповідачем визнана сума заборгованості в розмірі 78748.96 грн.

Зазначений акт звірення підписаний відповідачем без заперечень та зауважень.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, не підлягає задоволенню клопотання відповідача про  надання йому відстрочки виконання рішення строком на один рік, з огляду на наступне.

Як на підставу вимог про надання відстрочки виконання рішення, відповідач посилається на те, що в липні 2010 року у зв'язку з несприятливими погодними умовами відбулася 100% загибель посівних площ фермерського господарства «Новіков».

Пунктами 6.1 договорів про надання фінансової підтримки № 9, № 10 та № 11 від 17 липня 2008 року встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор): стихія, оголошена війни, терористичний акт, блокада, пожежа, вибух тобто не з вини сторін, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань.

У цьому випадку термін виконання зобов'язання переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідна угода.

Відповідно до пунктів 6.2 договорів, відповідач був зобов'язаний в короткий термін, але не пізніше 5 днів, повідомити позивача про настання і припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов'язань.

Пунктом 6.3 договорів передбачено, що неповідомлення, або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення обставин непереборної сили позбавляє сторону права посилатися на дані обставини.

Також, відповідно до пунктів 6.4 договорів, якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати  України.  

Однак, відповідач не повідомив позивача про настання та припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов'язань, не надав жодних доказів на підтвердження наявності обставин неможливості виконання зобов'язань, у зв'язку з чим не звільняється від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань внаслідок обставин непереборної сили,

Твердження відповідача про те, що у липні 2010 року він повідомив  позивача по телефону про загибель посіву є безпідставним, оскільки відповідно до пункту 6.4 договорів, якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України, однак, відповідної довідки  відповідачем суду не надано.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на  відповідача.  

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 17 січня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з фермерського господарства «Новіков» (97210, Совєтський район, с.Дмитрівка, вул. Шкільна, 4, ЄДРПОУ 32080600) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 81, каб. 610, р\р 37124012000822, ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 22236140) 75000.00 грн. заборгованості за договорами фінансової допомоги, 2586.98  грн. пені, 675.00 грн. інфляційних витрат та 486.98 грн. 3% річних.

3.          Стягнути з  фермерського господарства «Новіков» (97210, Совєтський район, с.Дмитрівка, вул. Шкільна, 4, ЄДРПОУ 32080600)   в дохід Державного бюджету України (р/рахунок 31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) 750. 00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з фермерського господарства «Новіков» (97210, Совєтський район, с.Дмитрівка, вул. Шкільна, 4, ЄДРПОУ 32080600)  в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (р/рахунок 31214264700002 в УДК в м.Сімферополь ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код отримувача 22050003, ОКПО 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236.00 грн.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.          В задоволенні клопотання фермерського господарства «Новіков» про надання відстрочки виконання рішення відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.