Рішення

від 01.02.2011 по справі 5008/51/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5008/51/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

01.02.2011                                                                                      Справа  № 5008/51/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ужкартон”, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Фактор Тойс”,             м. Іршава

про стягнення заборгованості в сумі 14 309,36 грн. (в т. ч. 11 743,92 грн. –основного боргу; 1 179,09 грн. –пені; 211,96 грн. – 3 % річних  та 1 174,39 грн. –штрафу).

                                                                              Суддя    Тисянчин  В. М.

                                                               Представники:

Від позивача – Криворутченко О.О., директор

Від відповідача –не з'явився (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю „Ужкартон”, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Фактор Тойс”, м. Іршава про стягнення заборгованості в сумі 14 309,36 грн. (в т. ч. 11 743,92 грн. –основного боргу; 1 179,09 грн. –пені; 211,96 грн. –3 % річних  та 1 174,39 грн. –штрафу).

            Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені               ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

Позивач підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи та заявив у судовому засіданні про те, що відповідач уникає від добровільного врегулювання спору, на телефонні дзвінки не відповідає, на час слухання справи немає відомостей щодо погашення боргу.

          На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування та копію довідки про включення до ЄДРПОУ не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

          Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

                                                                         продовження рішення  Господарського суду

                                                                                                  Закарпатської області по справі № 5008/51/2011

                                                                                    від 01.02.2011 року                     

Повідомлення підтверджує завчасне вручення відповідачу           26.01.2011 року ухвали від 24.01.2011 року про порушення провадження у  справі, де вказано про  місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист  (п.4            ст. 129 Конституції України).

          Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.

          Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості його участі в судовому засіданні, як і не надано суду будь –яких доказів про відсутність боргу.

До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні –завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола суб'єктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, докази чого знаходяться в матеріалах справи.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача,  суд

ВСТАНОВИВ:

          Між ТзОВ „Ужкартон” (позивач у справі) та ТзОВ „Фактор Тойс”  (відповідач у справі) було укладено договір поставки гофропродукції. Видатковими накладними підтверджено поставку позивачем відповідачу продукцію на загальну суму 23 743,92 грн. Згідно виписок по рахунку відповідачем частково оплачено дану продукцію в сумі 12 000 грн.

          Заборгованість відповідача в сумі 11 743,92 грн.  –основного боргу щодо оплати за поставлений, згідно договору поставки № 04 –08 від 26.08.2008 року, товар (гофропродукцію), підтверджується матеріалами справи, зокрема:

        - видатковими накладними № РН –0000070 від 10.06.2010 року та             № РН  –0000100 від 23.07.2010 року;

       - випискою банківської установи про рух коштів між сторонами за  20.07.2010 року та за 25.08.2010 року;

           -  розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

    Заявлені вимоги позивача (претензія № 38 від 19.11.2010 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

                                                                          продовження рішення  Господарського суду

                                                                                                   Закарпатської області по справі № 5008/51/2011

                                                                                                    від 01.02.2011 року                     

        Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є

юридичний факт.

          В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставка товару (гофропродукції)  (ст. 11 ЦК України).

          Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого товару (гофропродукції) є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається              (ст. 615; 625 ЦК України).

Між тим, за  договором поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність, зобов'язується  передати  у встановлений   строк (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму                  (ч.1 ст. 712 ЦК України).

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу відповідно до п. 5.3 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 1 179,09 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до                        п. 2 ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611  ЦК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% –річних від                                                                        простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 211,96 грн. –3 % річних правомірні і підлягають задоволенню.

                                                                         продовження рішення  Господарського суду

                                                                                                   Закарпатської області по справі № 5008/51/2011

                                                                                    від 01.02.2011 року                     

Відповідно до п. 5.3 договору та ст. 549 ЦК України відповідачу нарахований до сплати штраф у розмірі 10 %  в сумі 1 174,39 грн. При оцінці нарахування штрафу з огляду на задоволення позовних вимог в частині нарахованої до стягнення пені, 3 % річних, незначної тривалості існування боргу, майнового стану сторін, розмірумної співрозмірності санкцій позивача щодо отриманих збитків, об'єктивних процесів фінансово –економічної ситуації в державі, часткову оплату за зобов'язанням, відповідно до п. 2 ст. 258 ЦК України, ст. ст. 216 –218; 220, 230 - 233 ГК України; ч. 3 ст. 509, ч. 3 ст.551 ЦК України; п. 3 ст. 83 ГПК України –зменшує, як виняток, розмір стягуваного штрафу до 587,20 грн., тому в решті стягнення штрафу належить відмовити.   

          При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

          Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для  правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

          Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2, 22 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”;  ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                       продовження рішення  Господарського суду

                                                                                                Закарпатської області по справі № 5008/51/2011

                       від 01.02.2011 року                     

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити  частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою „Фактор Тойс” (м. Іршава,                  Федорова, 36; код 32637320) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ужкартон” (м. Ужгород, вул. Грушевського, 37/44;        код 35865803) суму 11 743,92 (одинадцять тисяч сімсот сорок три грн. 92 коп.) –основного боргу; 1 179,09 (одну тисячу сто сімдесят дев'ять грн. 09 коп.) –пені; 211,96 (двісті одинадцять грн. 96 коп.) – 3 % річних; 587,20 (п'ятсот вісімдесят сім грн. 20 коп.) –штрафу та 143,09 (сто сорок три грн. 09 коп.) –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

  3.   В решті стягнення штрафу в сумі 587,19 грн. –відмовити.

          Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                                                                                     Тисянчин В. М.