Рішення

від 20.01.2011 по справі 27/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        20.01.2011 р.                                                                      Справа №27/130

за позовом Приватного підприємства "Міжгосподарська пересувана механізована шляхобудівельна колона № 11", адреса: 39741, Полтавська область, Кременчуцький район, с.Соснівка, вул. Котляревського,7

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профбудуніверсал", адреса: 39600, Полтавська область, м.Кременчук,вул. Жовтнева,11,кв.34

про  стягнення 86 692,31 грн.

Суддя: Солодюк О.В.

Представники:

від позивача: д-р Байдуж А.Я., паспорт в протоколі

від відповідача: не з"явився          

В судовому засіданні 20.01.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Стягується 86 692,31 грн., в т.ч. 58 082,40 грн.- сума основного боргу згідно договору генпідряду від 02.06.2008р., 11 648,30 грн-пені,13 576,93 грн.-інфляційних нарахувань, 3384,68 грн.-3% річних.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач  відзив на позовну заяву не надав. Його повноважний представник в судове засідання не з"явився.

       Встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі від 08.09.2010 року, ухвали про відкладення розгляду справи від  07.10.2010 р. та 23.12.2010 р., що були направлені на адресу                                                      відповідача, зазначену в позовній заяві на підставі даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 14.10.2010 р., повернулися до суду із відмітками поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено  установлення фактичного місцезнаходження  юридичних  осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих  чи інших  процесуальних  дій.  Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно  з  поштовими  реквізитами учасників судового процесу,  наявними в матеріалах справи.

Ухвали суду  по справі № 27/130 направлялись відповідачу на адресу, зазначеній в позовній заяві, і яка співпадає з адресою відповідача, вказаній у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи і суд визнав можливим розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

          02.06.2008 року між ПП «Міжгосподарська пересувна механізована шляхобудівельна колона № 11»(Позивач) та ТОВ «Профбудуніверсал» (Відповідач) було укладено договір субпідряду( далі по тексту - договір), згідно до умов якого Позивач зобов'язався виконати роботи з благоустрою території побутового корпусу будівлі колишнього молокозаводу, а Відповідач –прийняти і оплатити роботу згідно акту прийому –передачі виконаних робіт. Договірна вартість робіт складала 196 082,40 грн. (п. 2.1 Договору)

У відповідності до умов п. 3.2 зазначеного Договору Відповідач зобов'язувався здійснювати щомісячні проміжні платежі за виконані роботи на підставі акту за формою КБ-2у та довідки за формою КБ-3 протягом 10 робочих днів після підписання зазначеного акту.

Взяті на себе зобов'язання по договору станом на серпень 2008 року Позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних за серпень 2008 року  на загальну суму 196 082,40 грн.(а.с. 12-15).

На виконання приписів п. 3.2 Договору сторонами було підписано довідку про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, яка підтверджує вартість виконаних позивачем робіт на суму 196 082,40 грн.( а.с. 16).

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті в повному обсязі не виконав. Станом на 20.03.2010 року сплатив позивачу  138 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 28-35)..

17.05.2010 року на адресу відповідача було направлено претензію № 106/50(а.с. 36-38) з вимогою сплатити заборгованість за виконані роботи в сумі 58 082,40 грн. Відповіді на претензію відповідач на надав, заборгованість не погасив, що змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгваність відповідача перед позивачем згідно договору становить 58 082,40 грн.

Відповідно до п. 1 та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

 На підставі положень ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 58 082,40 грн. основного боргу обґрунтована, підтверджена наявними доказами і підлягає задоволенню.

За ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а в разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечить законодавству України.

Згідно п. 6.3 договору у разі порушення з вини  відповідача передбачених договором термінів перерахування платежів за виконані роботи(послуги) відповідач платить позивачу за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової  ставки НБУ.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 року, п. 6 ст. 231 ГК України, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Згідно ст. 3 зазначеного вище Закону розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок пені у відповідності із приписами вищенаведеної норми за період з 10.08.2009 р. по 08.02.2010 р. за допомогою Юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство". Сума пені становить 7 186,99 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Судом проведено перерахунок  втрат від інфляції та 3% річних за період з вересня 2008 року по серпень 2010 року, суми яких становлять 13576,93 грн. та 3 383,11 грн. відповідно і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин,  вимоги позивача про стягнення 86 692,31 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 82 229,43 грн. (58 082,40 грн. сума основного боргу + 7 186,99 грн. пеня + 3 383,11 грн. 3%  річних + 13576,93 грн. інфляційних витрат), як такі, що обгрунтоваі і відповідачем не оспорені.

У відповідності до ст. 49 ГПК України державне мито та інші витрати, пов'язані з розглядом справи  покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд –

ВИРІШИВ :

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профбудуніверсал»(39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Жовтнева, 11, кв. 34, р/р 26002050002690 в Кременчуцькій філії АКБ «Індустріалбанк», МФО 331304, код ЄДРПОУ 34987452, ІПН 349874516033) на користь Приватного підприємства «Міжгосподарська пересувна механізована шляхобудівельна колона № 11»(39741, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Соснівка, вул. Котляревського, 7 р/р 26008188301 в КФ АК «Промислово –фінансовий банк», МФО 331768, ІПН 346981616034) 58 082,40 грн. сума основного боргу, 7 186,99 грн. - пені, 3 383,11 грн. - 3%  річних та 13 576,93 грн. інфляційних витрат, 822,29 грн.- витрат по сплаті державного мита  та 223,85 грн. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.        

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Суддя                                                                                                       О.В. Солодюк

          Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 січня 2011року

          Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому  ст. 85 ГПК України та може

бути оскаржене в порядку, визначеному   ст. 93 ГПК України.