Рішення

від 01.02.2011 по справі 2/110-1988

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/110-1988

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2011 р.Справа № 2/110-1988

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Колубаєвої В.О.             

Розглянув справу

за позовом Дочірнього підприємства "М'ясопереробний комплекс "Росана" ТОВ "Росан-Агро" вул. Галицька, 128, м. Рогатин, Івано-Франківської області, 77000       

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" вул. С. Будного, 3а, м. Тернопіль, 46000         

про стягнення 17 388 грн. 17 коп. заборгованості та штрафних санкцій

За участю представників сторін:

позивача:

відповідача:

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 17 388 грн. 17 коп., з яких: 10 982 грн. 03 коп. –заборгованість за товар, одержаний відповідачем по 17-ти видаткових накладних за період з 12.01.2010р. по 02.02.2010р., у виконання умов договору поставки від 15.06.2009р.; 5 491 грн. 01 коп. –штраф за неналежне виконання грошових зобов'язань; 658 грн. 92 коп. –втрат від інфляційних процесів з лютого місяця по жовтень місяць 2010р. та 256 грн. 22 коп. - 3% річних за користування коштами з 03.02.2010р. по 26.11.2010р.

Відповідач позов не визнає (листи №9 від 17.01.2011р. та №23 від 31.03.2011р.), посилаючись на те, що позивачем не підтверджено суму позову.

Зазначає, що акт звірки розрахунків від 30.06.2010р. підписаний бухгалтерами сторін та не може бути доказом підтвердження заборгованості за товар. Розмір штрафу перевищує розмір збитків, яких зазнав позивач.

Розглянувши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:

1) У виконання умов договору поставки від 15.06.2009р., позивач за період з 12.01.2010р. по 02.02.2010р. поставив відповідачеві товар на суму 11 171 грн. 06 коп., що підтверджено 17-ти видатковими накладними, підписаними представниками обох сторін, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Пунктом 5.1 договору від 15.06.2009р. сторони передбачили оплату товару на протязі 21-го дня з моменту поставки.

Позивач стверджує, що на час розгляду справи вартість одержаного товару відповідачем не оплачена, підтверджуючи даний факт актом звірки взаємних розрахунків від 30.06.2010р., підписаним представниками обох сторін, підписи яких скріплені їх печатками.

Відповідач не представив доказів виконання ним грошових зобов'язань за одержаний від позивача товар.

Тому, з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати, що на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується борг в сумі 10 982 грн. 03 коп., що є порушенням ст.ст. 526, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України та  ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в даній частині позову слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

2) Згідно ст. 199 Господарського кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України, за період з лютого місяця по жовтень місяць 2010р. відповідач повинен сплатити позивачеві втрати від інфляційних процесів в сумі 658 грн. 92 коп. та 256 грн. 22 коп. –річних за користування коштами з 03.02.2010р. по 26.11.2010р.

3) П. 7.2. договору від 15.06.2009р. сторони передбачили, що за неоплату чи несвоєчасну оплату вартості продукції Покупець (відповідач) на вибір Продавця (позивача) сплачує останньому пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості продукції за кожен день прострочки або штраф в розмірі 50 % від вартості неоплаченої продукції.

В позовній заяві №423/11 від 26.11.2010р. позивач просить стягнути з відповідача штраф.

Просить стягнути одну із штрафних санкцій, узгоджену сторонами.

Тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 50% штрафу від вартості неоплаченого товару в сумі 5 491 грн. 01 коп. слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

4) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, видатки по держмиту в сумі 173 грн. 88 коп. слід покласти на відповідача.

5) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

6) Твердження відповідача про те, що акт звірки розрахунків від 30.06.2010р., який підписаний бухгалтерами сторін, не може бути доказом на підтвердження заборгованості за товар, судом до уваги не приймається.

Оскільки в судовому засіданні досліджено оригінали 17-ти видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, та які підтверджують факт одержання відповідачем за період з 12.01.2010р. по 02.02.2010р. від позивача товару на суму 11 171 грн. 06 коп. А доказів того, що частина коштів сплачена, в суд не представлено.

Керуючись вищезазначеним, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Позов задовольнити.

2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" вул. С. Будного, 3а, м. Тернопіль (ідент. код 31490840):

- на користь Дочірнього підприємства "М'ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" вул. Галицька, 128, м. Рогатин, Івано-Франківської області (ідент. код 30086815) суму 10 982 грн. 03 коп. – за матеріальні цінності; 658 грн. 92 коп. –втрат  від інфляційних процесів; 256 грн. 22 коп. –річних; 5 491 грн. 01 коп. –штрафу; 173 грн. 88 коп. –в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення «01» лютого 2011 року через місцевий господарський суд.

          Суддя                                                                                В.О. Колубаєва