Рішення

від 25.01.2011 по справі 11/186-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.11

          Справа № 11/186-10.

За позовом            Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремвзуття», м. Суми

до відповідача      Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення заборгованості в сумі 23 827 грн. 22 коп.,

               СУДДЯ        ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

За участю представників сторін :

Від позивача:            директор Рижкова В.О.

Від відповідача:       ОСОБА_2   

При секретарі судового засідання Чижик С.Ю.

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача 23 827 грн. 22 коп., з яких: 23 197 грн. 23 коп. боргу по орендній платі, суму витрат по відшкодуванню комунальних витрат та витрат на утримання орендованого приміщення, боргу за зберігання автомобіля, заборгованості по переводу боргу, 470 грн. 99 коп. пені, 159 грн. 00 коп. 3 % річних, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

   Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази по справі, що мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши повноважного представника позивача суд встановив наступне:

24.12.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежитлового приміщення № 3, згідно якого відповідачу (орендарю) передано в оренду нежитлове приміщення загальною площею 22 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, 1 поверх для розташування офісу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, в тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб‘єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобов‘язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт передачі приміщення підтверджується  актом приймання – передачі від 24.12.2009р.

Згідно п. 4.1, п.4.3 договору розмір орендної плати складає 660,00 грн. щомісячно та коригується на індекс інфляції.

Згідно п. 4.2. договору орендар сплачує фактичні витрати за користування центральним опаленням, витрати за користування електричною енергією, витрати за воду в розмірі 1,5 куб.м та експлуатаційні витрати в розмірі 129 грн. 14  коп.

Строк дії договору визначений до 31.12.2010р.

Відповідно до п. 4.4 договору оренди, орендар (відповідач) зобов’язаний сплатити орендну плату та інші експлуатаційні та комунальні платежі до 15 числа поточного місяця.

Крім, того, 24.12.2009р. між сторонами укладений договір оренди нежитлового приміщення № 4, згідно якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове, платне користування приміщення в будівлі по вул. Кірова, 98, 1 поверх для розташування складу, площею 6,9 кв.м.

Факт передачі приміщення орендарю підтверджується актом приймання – передачі від 24.12.2009р.

Згідно п. 4.1., п. 4.3  цього договору розмір орендної плати складає 69,00 грн. щомісячно та коригується на індекс інфляції. Строк дії даного договору встановлено до 31.12.2010р.

Відповідно до п. 4.4 цього договору орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату до 15 числа поточного місяця.

24.12.2009р. між сторонами укладено договір оренди місця для зберігання автомобіля. Згідно  п. 5.1. цього договору розмір орендної плати складає 150, 000 грн. щомісячно.

12.05.2010р. між приватним підприємцем ОСОБА_4 (первісний боржник) та позивачем (кредитором) укладено договір про переказ боргу.  Згідно умов цього договору відповідач по даній справі  - ПП ОСОБА_2 бере на себе зобов’язання первісного боржника в розмірі  18 697,40 грн. та зобоязується сплатити його в строк до 01.08.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 1 ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України та ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата повинна сплачуватись незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.

Також  це передбачає і норма ст.762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем в порушення ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 285 п. 3, ст. 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не здійснювалась своєчасне перерахування орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості по орендній платі.

Як підтверджується матеріалами справи, станом на 13.12.2010р. загальна заборгованість відповідача по орендній платі по вищевказаним договорам становить  23 197 грн. 23 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання грошового зобов’язання по сплаті орендної плати, що передбачено п. 4.6. договору оренди в сумі 470 грн. 99 коп., нараховану за період з 01.09.2007р. по 01.07.2008р.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечує згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), застав поручительством.  Крім  того,  неустойка  водночас є  мірою  відповідальності у порушення зобов'язання.

Неустойкою  (штрафом,  пенею) відповідно до ч. 1 ст. 549  Цивільного Кодексу України визнається  визначена законом  або  договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен календарний день прострочення.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 470 грн. 99 коп. передбачені умовами договору, тому позовні вимоги в зазначеній частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань по вищевказаному договору позивач просить стягнути з відповідача 159 грн. 00 коп. 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 159 грн. 00 коп. 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 44,  49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню  на користь позивача витрати по сплаті державного мита в розмірі 238 грн. 27коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (40030, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремвзуття» (40001, м. Суми, вул. Кірова, 98, код 14018438) 23 197 грн. 23 коп. боргу, 470 грн. 99 коп. пені, 159 грн. 00 коп. 3 % річних, 238 грн. 27 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          СУДДЯ                                                                                    Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

   Повне рішення складено 31.01.2011р.