Рішення

від 27.01.2011 по справі 3/2-пд-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/2-ПД-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27.01.2011                                                                Справа №  3/2-ПД-11

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Прокурора Дніпровського району м.Херсона в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м. Херсон  

до Дочірнього підприємства  "Колос-3"  СТОВ "Колос", м.Херсон  

про розірвання договору оренди та стягнення 118101 грн. 41 коп.

за участю представників сторін:

від прокуратури Дніпровського р-ну м. Херсона- Павленко І.В.

від  позивача - Сотниченко В.В. дов. № 100 від 08.02.2010 р.

від  відповідача - не прибув.  

          Прокурор Дніпровського району м.Херсона в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Колос 3»СТОВ «Колос»(відповідач)  заборгованості  по орендній платі в сумі 118101,41 грн., з яких 109931,93 грн. сума основного боргу та 8169,48 грн. пені, а також просить розірвати договір оренди комунального майна №1036 від 07.08.2008 року, укладений між Управлінням комунальної власності Херсонської міської Ради та Дочірнім підприємством «Колос 3»СТОВ «Колос».

           Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги.

          Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист: у судові засідання не з»являвся,  причини неявки суду не повідомляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Ухвалу про порушення провадження по справі він отримав 16.12.2010 року, ухвалу від 11.01.2011 р. про відкладення розгляду справи на 27.01.2011 р. відповідач отримав 14.01.2011 р.

Враховуючи викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату і місце розгляду справи, тому суд, у відповідності до ст..75 ГПК України, проводить її розгляд  за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи,  заслухавши представників позивача, суд

в с т а н о в и в:

7 серпня 2008 року між Управлінням комунальної власності (орендодавець) та Дочірнім підприємством «Колос 3»СТОВ «Колос»(орендар, відповідач) було укладено договір оренди комунального майна міської територіальної громади (далі –Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху будинку №4 по Бериславському шосе в м.Херсоні, загальною площею 96,9 кв.м.м, що знаходиться на балансі Управління житлового господарства міської ради, вартість яких становить 241301,00 грн., для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Позивач передав відповідачу вказане вище майно раніше, що підтверджується актом приймання-передачі майна, складеним сторонами 30.03.2005 р. (а.с.10).

Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму  (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.3.1. Договору оренди орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об»єктів комунальної власності міської територіальної громади і становить 48260,20 грн. Згідно з п.3.2. договору орендна плата перераховується не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

          Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.92р. зі змінами та доповненнями орендою   є   засноване   на  договорі  строкове  платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Одним із об'єктів оренди може бути  нерухоме  майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств (ст. 4 Закону).

          Ст.18 цього Закону визначено, що за   договором   оренди  орендаря  може  бути  зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до   профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.  Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

          Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.            Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          В порушення умов договору та вищенаведених норм чинного законодавства орендар станом на 1 листопада 2010 року заборгував позивачеві 109931,93 грн.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Враховуючи викладене, суд, перевіривши розрахунок, наданий Управлінням комунальної власності,  дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 109931,93 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Пунктом 3.4. Договору передбачено, що в разі несвоєчасного перерахування орендної плати відповідач сплачує пеню в розмірі не більше двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга»(з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунки пені та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 8169,48 грн. підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  одностороння відмова від договору оренди не допускається.      Договір оренди припиняється в разі:  закінчення строку, на який його було укладено;  приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);  банкрутства орендаря;  загибелі об'єкта оренди;  ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На  вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

          Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання    господарських   договорів   в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

          Пунктом 8.2. Договору передбачено, що орендодавець може виступати з ініціативою щодо розірвання договору в разі невиконання умов цього договору.

          Судом встановлено, що 15.11.2010 року та 29.11.2010 року Управління комунальної власності  зверталось до відповідача з вимогою щодо негайного погашення заборгованості та пропозицією розірвати договір.

          Відповідно до п.11.4. Договору дострокове розірвання договору можливо в разі невнесення орендної плати протягом 3 місяців поспіль.

          Відповідно до вимог ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

          Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивачем доведено, що невиконання відповідачем своїх зобов»язань щодо своєчасного внесення орендної плати у визначений договором строк є істотним порушенням договору, - суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині розірвання договору оренди.

          Згідно ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди,  закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

          Враховуючи викладене, суд констатує, що несплата орендної плати є порушенням виконання орендарем своїх договірних умов і орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди, тому в цій частині позов також підлягає задоволенню.

          З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані  добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи,  що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове  становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

          Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

                    Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

          Витрати  по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне  забезпечення судового  процесу відповідно до  статті 49 ГПК України відносяться на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Суд оголошує вступну та резолютивну частини рішення.

На  підставі ст.ст. 525, 526, 530, ч.2 ст.625, ч.2 ст.651, ч.1 ст.759 ЦК України, ст. 193, ГК України, керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд  

в и р і ш и в:

          1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Колос 3»СТОВ «Колос»(73000, м.Херсон, Берисллавське шосе, 4, код ЄДРПОУ 32877503, р/р невідомий) на користь Управління комунальної власності Херсонської міської ради (73000, м.Херсон, вул.Ушакова, 37, р/р 37112005001703 в Управлінні державного казначейства Херсонської області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 25900093) 109931,93 грн. заборгованості з орендної плати,  18169,48 грн. пені, 1266,01 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Розірвати договір оренди комунального майна міської територіальної громади №1036 від 07.08.2008 р., укладений між Управлінням комунальної власності Херсонської міської Ради та Дочірнім підприємством «Колос 3»СТОВ «Колос».

Накази видати після набрання рішенням законної сили.  

         Суддя                                                                                      В.В.Людоговська

        Повне рішення складено                                                                            31.01.2011 р.