Постанова

від 18.01.2011 по справі 8/31-10-3915

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/31-10-3915

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" січня 2011 р. Справа № 8/31-10-3915

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                    суддів Сидоренка М.В.

                                Будішевської О.Л.

(Склад судової колегії змінений розпорядженнями голови суду №386 від 15.11.2010р., №433 від 20.12.2010р.)          

при секретарі судового засідання Романів О.В.

за участю представників сторін:

від позивача —Смирнов А.Ю.- по довіреності;

від відповідача —Блажиєва О.О. –по довіреності

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „БАНК ФАМІЛЬНИЙ”

на рішення господарського суду Одеської  області від  29 жовтня 2010 року

по справі №8/31-10-3915

за позовом Публічного акціонерного товариства „БАНК ФАМІЛЬНИЙ”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „НАДЕЖДА-М”

про стягнення 15996,00грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

          У судовому засіданні  18.01.2011р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

          У вересні 2010р. Публічне акціонерне товариство „БАНК ФАМІЛЬНИЙ” (далі –позивач, БАНК) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „НАДЕЖДА-М” (далі –відповідач, ТОВ) 15996,00 грн. –сплаченої суми за ремонт кондиціонера, вказуючи на те, що грошові кошти в названій сумі перераховані ним як замовником на виконання усного договору підряду, умови якого виконавцем проігноровано, кондиціонер не відремонтовано, а, відтак, оплачена вартість робіт підлягає поверненню.

Обґрунтовуючи позов, ПАТ „БАНК ФАМІЛЬНИЙ” посилається на положення ст.526 ЦК України, ст.ст.173,174,175,186,193,198,224 ГК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.10.2010р. (суддя Лічман Л.В.) у позові  відмовлено. Рішення суду обґрунтоване положеннями ст.ст. 525, 526, 610, 629, ч.ч. 1, 2 ст.837, ч.ч. 1, 2, 3 ст.849 ЦК України, ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України та вмотивоване наступним: позивачем не надано доказів розірвання договору підряду в установленому порядку (судовому, за згодою сторін тощо), документів, які б підтверджували недійсність договору або його нікчемність, укладена між ПАТ „БАНК ФАМІЛЬНИЙ” та ТОВ „НАДЕЖДА-М” угода є діючою, а, отже, обов'язкова для виконання сторонами, в т.ч. у частині оплати замовником робіт.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ „БАНК ФАМІЛЬНИЙ” звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме: відповідно до ч.2 ст.846 ЦК України, якщо договором не встановлені строки виконання робіт, то виконання цієї роботи замовник в праві вимагати у розумні строки, платіжним документом ПАТ „БАНК ФАМІЛЬНИЙ” було сплачено рахунок ТОВ „НАДЕЖДА-М” від 18.06.2010р. на суму 15 996,00грн. тобто, з моменту замовлення минуло 5 місяців; відповідачем залишено без уваги претензію від 28.07.2010р.; Банком було надано докази укладення договору з ТОВ „НАДЕЖДА-М”, умови якого відповідачем не виконані, кондиціонер до цього часу не відремонтований, що надає підстави Банку як замовнику право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків відповідно до ч.3 ст. 849 ЦК України.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник Банка підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги; представник відповідача проти її задоволення заперечував.

Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення її обставин та відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність  підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом та в ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач вимагав повернення передплачених за усною угодою про ремонт кондиціонера коштів у сумі 15996грн., пославшись на неналежне виконання відповідачем його зобов'язань з ремонту кондиціонера в порушення вимог ст. 526 ЦК України.

Господарський суд першої інстанції правильно визначив правову природу спірних відносин як таких, що випливають з договору підряду на виконання ремонтних робіт кондиціонера, передбачених усною домовленістю сторін, що підтверджено оформленням та виставленням відповідачем рахунку від 18.06.2010р. та перерахуванням Банком 15996грн. платіжним дорученням від 18.06.2010р. з призначенням платежу „за ремонт кондиціонера згідно рахунку”.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що несправність кондиціонера була виявлена 11.06.2010р. ТОВ „Укртехнопроект”, котрим складено акт технічного обстеження кондиціонера „TADIRAN” та встановлена несправність 4-х ходового клапана, що переключає режим роботи кондиціонера.

При зміні клапана також було виявлено, що його несправність призвела до виходу з ладу компресора Copeland ZR72 KC-TFD, який ремонту не підлягає та потребує заміни на новий.

Рахунок на оплату робіт по ремонту кондиціонера був виставлений на суму 15996грн. виходячи з складеної та затвердженої директором ТОВ калькуляції на виконання робіт по ремонту кондиціонера „TADIRAN” в ПАТ „БАНК ФАМІЛЬНИЙ” по вул. Тираспольській, 22 у м. Одесі.

Відповідно до цієї калькуляції відповідачем були виконані: механічна мийка наружного та внутрішнього блоків, демонтаж компресора, монтаж компресора вартістю 9540грн., заправка кондиціонера фреоном (2 цикла), вартість фреона 600грн., усього на суму 15626грн. Решта робіт  (ремонт системи повітророзподілу та перевірка автоматики та ТРВ – вартість 270грн. та 100грн. відповідно) не була проведена у зв'язку з тим, що несправність кондиціонера призвела до нових несправностей в його конструктивних елементах, про існування яких не було відомо відповідачу на момент начала ремонту, що не  заперечено та не спростовано позивачем.

Матеріали справи свідчать та підтверджується поясненнями позивача, у т.ч. його представника в засіданні суду апеляційної інстанції, що не отримавши бажаний результат (відновлення робочого стану  кондиціонера), Банк відмовився від підписання акту приймання виконаних робіт та 28.07.2010р. надіслав претензію про відшкодування збитків, незадоволення вимог якої викликало ініціювання ним даного спору в суді.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно ч.2 ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Як правильно зазначив суд першої інстанції в оскарженому рішенні, відсутність доказів розірвання договору підряду або відмови від договору Банка як Замовника, унеможливлює заявлення вимог про відшкодування збитків у зв'язку з неналежним виконанням його умов підрядником, тим більше, що такими збитками Банк вважає витрати, пов'язані з передплатою робіт згідно з виставленим рахунком, що суперечить положенням ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Адже більша частина робіт з замовленого ремонту кондиціонера була виконана відповідачем, у т.ч. з демонтажу несправного компресора, монтажу нового компресора вартістю 9540грн.

З надісланої на адресу ТОВ „НАДЕЖДА-М” претензії не вбачається, що Банк надавав підряднику строк для усунення недоліків або відмовлявся від договору, у зв'язку з чим та виходячи з вищенаведеного його вимоги про стягнення 15996грн. слід визнати безпідставними та необґрунтованими.

          Крім того, вимога про стягнення цих коштів як збитків Банка в суді першої інстанції не заявлялись, правові підстави позову та обґрунтування заявленої суми як збитків позивача, наявності складу правопорушення з завдання збитків у діях ТОВ „НАДЕЖДА-М”, в такому контексті не наводились, що унеможливлює згідно з ч.1 ст.101 ГПК України їх розгляд в суді апеляційної інстанції, оскільки спричиняє необхідність розгляду тих вимог, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

          Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд вирішив спір на підставі повно встановлених фактичних обставин справи та в межах заявлених позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, та на законних підставах відмовив позивачу у задоволенні його вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів –

Постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2010р. по справі №8/31-10-3915 залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.                         Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя                                                                                М.А. Мишкіна

          Суддя                                                                                                       М.В. Сидоренко

Суддя                                                                                           Л.О. Будішевська