Постанова

від 20.01.2011 по справі 29/54-09-1836

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/54-09-1836

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" січня 2011 р. Справа № 29/54-09-1836

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання – О.О. Довбиш,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від скаржника: О.М. Савицька, С.М. Чернявський,

на підставі постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2010р. про передачу справи до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження

за апеляційною скаргою ТОВ «Влана 2008»

на рішення господарського суду Одеської області від 17.04.2009 р.

у справі № 29/54-09-1836

за позовом Приватного підприємства «БАКО»

до Приватного підприємства «Ексімтранссервіс-Південь»

про визнання права власності та стягнення 106 725,6грн.,

встановив:

Приватне підприємство «БАКО»звернулось з позовом до Приватного підприємства «Ексімтранссервіс-Південь»про визнання права власності на газобетонні блоки розміром 60х25х40, 60х25х30, 60х25х10 мм торгівельної марки „MARTU” виробництва республіки Туреччина в обсязі 625,32 м3 (60х25х40), 1204,20 м3 (60х25х30), 779,76 м3 (60х25х20), 948,24 м3 (60х25х10) на суму 106 725,6 грн., що знаходяться за адресою : Одеська область, Біляївський район, 7-км траси Одеса-Рені, територія ТОВ «Влана 2008», та їх стягнення з відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки № 16/03 від 16.03.2009 р. відповідач поставив вищезазначені газобетонні блоки позивачу за адресою: Одеська область, Біляївський район,              7-км траси Одеса-Рені, територія ТОВ «Влана 2008»на умовах «Франко-завод»(EXW), відповідно до яких право власності переходило до позивача з моменту передання майна, оформленого актом прийому-передачі. Проте, 19.03.2009 р. при спробі позивача розпочати завантаження газобетонних блоків на транспортні засоби, відповідачем створено перешкоди у вивезенні придбаного за договором поставки майна шляхом його незаконного утримання та перешкоджанні до доступу до вказаних газобетонних блоків. Позовні вимоги обґрунтовані статтями 316, 317, 319, 387 Цивільного кодексу України.

13.04.2009р. місцевим господарським судом порушено провадження у справі і 17.04.2009 р. прийнято рішення про задоволення позову в повному обсязі. Рішення суду обґрунтоване доведеністю та підтвердженістю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Влана 2008»звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині стягнення з Приватного підприємства «Ексімтранссервіс-Південь»на користь Приватного підприємства «БАКО»газобетонних блоків торгівельної марки «MARTU»виробництва республіки Туреччина в обсязі 625,32 м3, 1204,2 м3, 779,76 м3, 948,24 м3 на суму 106 725,6 грн., що знаходяться за адресою: Одеська область. Біляївський район, 7-км траси Одеса-Рені, територія ТОВ «Влана 2008», виключити з цього тексту фразу: „що знаходяться за адресою: Одеська область. Біляївський район, 7-км траси Одеса-Рені, територія                       ТОВ «Влана 2008». Одночасно скаржник звернувся із заявою про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, пославшись на те, що про оскаржуване рішення йому стало відомо наприкінці серпня 2010р. під час проведення перевірки працівниками Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області в порядку статті 97 КПК України за заявою представника ПП «БАКО»про розкрадання працівниками ТОВ «Влана 2008»вищезазначених газобетонних блоків. Апеляційна скарга мотивована тим, що в порушення статей 4, 42, 43, 27 Господарського процесуального кодексу України ТОВ «Влана 2008»не було залучено до участі у справі. Скаржник зазначив про відсутність на його території газобетонних блоків, які належать позивачу, а також про відсутність будь-яких правовідносин між             ТОВ «Влана 2008»та ПП «БАКО», зокрема, щодо зберігання цих блоків.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2010 р. у прийнятті вказаної апеляційної скарги відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2010 р. ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову в прийнятті апеляційної скарги ТОВ «Влана 2008»скасовано, справу передано до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. Скасовуючи зазначену ухвалу касаційна інстанція зазначила, що суд апеляційної інстанції  неправильно застосував статтю 91 Господарського процесуального кодексу України, зробивши передчасний висновок про відсутність порушення законних прав та інтересів скаржника, оскільки фактично не дослідив це питання належним чином в ході апеляційного провадження та прокоментував мотивувальну частину рішення по суті спору без розгляду справи в судовому засіданні апеляційної інстанції щодо пункту 3 резолютивної частини оскаржуваного рішення, де вказано місцезнаходження газобетонних блоків торгівельної марки «MARTU»за адресою: Одеська область, Біляївський район, 7-й км траси Одеса-Рені, територія ТОВ «Влана 2008».

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2010 р. на підставі постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2010 р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 09.12.2010 р. представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, пославшись на те, що продані ним позивачу блоки на момент укладення договору (16.03.2009 р.) знаходились на території                       ТОВ «Влана 2008», у якого відповідач орендував територію.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2010 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.01.2011 р. та зобов'язано скаржника і сторони надати до 10.01.2011 р. додаткові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Представники позивача та відповідача вимоги ухвали суду не виконали, в судове засідання апеляційної інстанції 20.01.2011 р. не з'явилися, проте надіслали клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги. Зокрема, 18.01.2011р. від директора відповідача надійшло клопотання про відкладення справи через неможливість взяти участь в судовому засіданні у зв'язку з відрядженням та додано відповідний наказ. 19.01.2011р. від представника позивача також надійшло клопотання про відкладення справи у зв'язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні, причини неявки не зазначено.

Апеляційна інстанція відхиляє зазначені клопотання з огляду на те, що участь представників сторін при розгляді апеляційної скарги не є обов'язковою в силу норм Господарського процесуального кодексу України, а також не визнана такою судом апеляційної інстанції. Крім того, юридичні особи не позбавлені права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому згідно із статтею 28 Господарського процесуального кодексу України  відповідну довіреність.

Представником скаржника в судовому засіданні апеляційної інстанції надано оригінал акту обстеження межових знаків від 02.09.2010 р. та копію договору оренди № 01/08-08 від 01.08.2008 р., які судовою колегією залучено до матеріалів справи.

Відповідно до положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу і не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши в судових засіданнях представників скаржника та відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

ПП «Ексімтранссервіс-Південь»визнало в судовому засіданні суду апеляційної інстанції позов в повному обсязі, пославшись на те, що 16.03.2009р. між ним (постачальником) та Приватним підприємством «БАКО»(покупцем) укладено договір поставки № 16/03, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати, а покупець –прийняти та оплатити газобетонні блоки, які знаходяться на території ТОВ «Влана 2008». Передача товару була оформлена актом прийому –передачі. Проте, при спробі розпочати завантаження газобетонних блоків на транспортні засоби та їх вивезення з місця знаходження - територія ТОВ «Влана 2008», останнім без надання будь-яких пояснень створено позивачу перешкоди у вивезенні придбаного за договором поставки майна.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що газобетонні блоки, які продані відповідачем позивачу, знаходились саме на території               ТОВ «Влана 2008». Акт здачі-прийняття товарів від 16.03.2009р. (а.с.11) не є належним доказом у справі, оскільки з нього не вбачається поставка товарів на територію скаржника, тоді як відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Водночас, згідно із актом обстеження земельної ділянки від 02.09.2010 р. комісією ТОВ «Влана 2008»встановлено відсутність спірних газобетонних блоків на території скаржника (а.с.45).

Заперечуючи на апеляційну скаргу представник ПП «Ексімтранссервіс-Південь»в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.12.2009 р. зазначив, що в договорі від 16.03.2009 р. була передбачена поставка блоків саме з території ТОВ «Влана 2008»з тих підстав, що відповідач у ТОВ «Влана 2008»орендував відкриту територію для зберігання непродовольчої групи товарів.

Судова колегія відхиляє зазначені доводи представника відповідача з огляду на наступне.

01.08.2008 р. між ТОВ «Влана 2008»(орендодавцем) та                                          ПП «Ексімтранссервіс-Південь»(орендарем) укладено договір оренди № 01/08-08, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар –прийняти в тимчасове платне користування тверде покриття площею 1 000,00м2, частину земельної ділянки, розташованої за адресою: Біляївський район Одеської області, 7-й км траси Одеса-Рені.

Пунктом 2.1 вказаного договору визначено строк його дії до 31.12.2008 р.

Таким чином, на момент укладення договору поставки від 16.03.2009 р. строк дії договору оренди від 01.08.2008 р. закінчився, а тому ПП «Ексімтранссервіс-Південь»не мало право займати територію ТОВ «Влана 2008»для зберігання своїх товарів.

ПП «Ексімтранссервіс-Південь»не надало доказів, що газобетонні блоки, які є предметом договору, знаходились у його власності, були завезені і зберігалися на території ТОВ «Влана 2008». Також позивачем та відповідачем не були представлені податкові накладні, докази сплати за договором поставки № 16/03 тощо, які б свідчили про реальне вчинення правочину.

Отже, позовні вимоги ПП «БАКО»про визнання права власності на газобетонні блоки та їх стягнення з відповідача є необґрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі, рішення –скасувати, апеляційну скаргу –задовольнити.

Керуючись ст.ст. 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ТОВ «Влана 2008»задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 17.04.2009 р. у справі № 29/54-09-1836 скасувати, в позові відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «БАКО»на користь ТОВ «Влана 2008»витрати по сплаті держмита за апеляційний перегляд справи в сумі 533,63 грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

Суддя                                                                                В.Б. Туренко

Повний текст постанови підписано 25.01.2011 р.