Постанова

від 25.01.2011 по справі 3/94-10-4024

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/94-10-4024

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р. Справа № 3/94-10-4024

 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:    Бєляновського В.В.,

                     Суддів:    Шевченко В.В.

                                       Мирошниченко М.А.

при секретарі   -   Риковій О.М.

за участю представників:

Від позивача: Цисельська Х.О.

Від відповідача: не з'явився

Від ІІІ особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області

від 12.10.2010 року

у справі № 3/94-10-4024                                                                                                                                                                                                                                                                                     

за позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до  відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Чайка і К”,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю „АРТ”

про стягнення 81918,58 грн.

ВСТАНОВИЛА:

          У вересні 2010 року Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - Представництво) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чайка і К” (далі - Товариство) про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 75942,29 грн. та пені в сумі 5976,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідач всупереч прийнятим на себе зобов'язанням по договору оренди № 150/31 від 01.11.2002 року несвоєчасно та не в повному розмірі сплачує орендну плату, чим порушив ст. 762 ЦК України та ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість, яку позивач вимагав сплатити претензією № 01-15/742 від 19.07.2010 року. Зазначена претензія була ним отримана 19.07.2010 року, однак вказана вимога відповідачем виконана не була, а тому на час звернення до суду за Товариством існує прострочена заборгованість по орендній платі в сумі 75942,29 грн. та пеня в сумі 5976,29 грн.

          Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.09.2010 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „АРТ” (далі - ТОВ „АРТ”).

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.10.2010 року (суддя –Д'яченко Т.Г.) у позові відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що Товариством орендоване приміщення було звільнено на вимогу ТОВ „АРТ”, як майбутнього власника даних приміщень з 01.08.2009р., і починаючи з серпня 2009р. орендар не міг використовувати орендоване майно через обставини, за які він не відповідає.

В апеляційній скарзі Представництво вважаючи зазначене рішення прийнятим з неповним з'ясуванням всіх обставин по справі, неправильним застосуванням норм матеріального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. На обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує, що листування між відповідачем та ТОВ „АРТ” не має правових наслідків, оскільки останнє не було власником приміщень, а Представництво не припиняло орендних відносин; під час розгляду справи питання неможливості використання приміщення не ставилося і не доводилося відповідачем; відповідно до Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” право власності на об'єкти переходить з моменту повної оплати їх вартості, яка здійснена ТОВ „АРТ” 19.09.2010р. і тому нарахування орендної плати до цієї дати є правомірним; в п. 4.4 договору купівлі-продажу зазначалось, що ТОВ „АРТ” відомо про наявність орендарів.

Відзиви на апеляційну скаргу від відповідача і третьої особи не надходили.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги відповідач і третя особа заздалегідь були повідомлені у встановленому законом порядку, проте не скористалися правом на участь своїх представників в засіданні суду. При цьому,  примірник судової ухвали про призначення апеляційної скарги до розгляду, що був надісланий третій особі за відомою з матеріалів справи адресою, повернуто підприємством поштового зв'язку до апеляційного суду назад з позначкою, що адресат за зазначеною адресою не знаходиться. Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то наявний у справі примірник повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, повернутий відділеннями поштового зв'язку, з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання судом апеляційної інстанції обов'язку щодо повідомлення третьої особи про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.          

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2002 року між Представництвом (орендодавець) та Товариством (орендар) було укладено договір № 150/31 оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, підвалу, загальною площею 261,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 60, для використання під офіс, строком до 01.11.2012 року.

          Умовами даного договору визначено, що за орендоване приміщення орендар зобов'язався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку № 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1393,67 грн., без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України; орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності; за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки; у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

          В той же день сторонами було підписано акт приймання-передачі, за яким орендар прийняв приміщення розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 60, загальною площею 261,2  кв.м.

          На підставі підписаного сторонами додаткового погодження від 15.05.2007р. до договору оренди нежитлового приміщення, орендна плата розраховується з 01 січня 2007 року таким чином, що місячна орендна плата становить 4003,92 грн.

З наданих позивачем фінансових документів та розрахунків вбачається, що відповідач дійсно обов'язки по сплаті орендної плати виконував  неналежним чином і в нього виникла  за період з березня 2009р. по серпень 2010р. заборгованість по орендній платі,  яка станом  на 30.08.2010р.  склала  75942,29 грн.

На думку колегії суддів надані позивачем докази безумовно підтверджують наявність вказаної заборгованості, тобто підставність його позовних вимог в цій частині.

Відповідач будь-яких доказів, які б підтверджували, що вказана заборгованість відсутня суду не надав, тобто не спростував і не довів  необґрунтованість вимог позивача.

                Місцевий господарський суд не дав належної правової оцінки вказаним доказам і відмовив в задоволенні позову пославшись на те, що починаючи з серпня 2009р. орендар (відповідач) не міг використовувати орендоване майно через обставини, за які він не відповідає, оскільки орендоване ним приміщення було продано ТОВ „АРТ”, останнє звернулося до нього з вимогою звільнити це приміщення і він погодився з цим звільнивши орендовані приміщення. В обґрунтування своєї позиції місцевих суд послався на листування між відповідачем та ТОВ „АРТ”.

Однак, з такою позицією колегія суддів апеляційної інстанції погодитися не може з наступних підстав.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа № 2/07 від 01.07.2009р., ТОВ „АРТ” повідомило Товариство, що у зв'язку з майбутнім викупом приміщення, для проведення певних маркетингових досліджень щодо раціонального використання, просить погодження на припинення відносин щодо оренди приміщення.

          У відповідь Товариство на адресу ТОВ „АРТ” надіслало лист № 23-1 від 23.07.2009р., в якому зазначило, що погоджується на припинення оренди приміщення та зобов'язується його звільнити в термін до 01.08.2009р.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 283 ГК України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

          Частиною 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму.

          Вказана правова норма кореспондується з статтею 286 ГК України, якою встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

          Статтею 795 ЦК України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Статтями 526, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, в свою чергу, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч .2 ст. 218 ГК учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з ст. 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна” серед основних обов'язків орендаря визначено зобов'язання вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

          З аналізу договірних відносин сторін слідує, що строк дії договору оренди приміщень встановлено до 01.11.2012 року. Пропозиція Представництва про розірвання договору оренди в зв'язку з несплатою орендної плати надійшла Товариству лише 19.07.2010 року і з матеріалів справи не вбачається, що вона була ним акцептована. Зазначений договір не визнавався недійсним або розірваним, а отже є дійсним та обов'язковим до виконання для сторін.

          Згідно п. 4.10 договору оренди у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення. В матеріалах справи відсутні свідчення, що такий акт приймання-передачі підписувався або ж Товариство зверталося з пропозицією його підписання, а Представництво ухилилося від підписання такого акту.

          Посилання Товариства на звільнення приміщення на вимогу ТОВ „АРТ” не може прийматися до уваги, оскільки останнє не є ні стороною даного договору оренди, а ні власником орендованих приміщень, а отже не мало ніяких правових підстав вимагати від відповідача будь - яких дій відносно орендованого приміщення. В свою чергу Товариство повинно звертатися за вирішенням всіх суперечливих питань відносно орендованого приміщення до його власника - Представництва, з яким воно перебуває в орендних правовідносинах, однак, в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідних звернень, а отже, колегія суддів зазначає, що навіть якби орендар звільнив займане приміщення (а докази цього у справі відсутні) або не користувався ним, то це було б його правом, яке не звільняє його від обов'язку сплати орендної плати.

   З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості є доведеними та обґрунтованими.

За договором купівлі-продажу від 12.08.2010 року ТОВ „АРТ” викупило у територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради серед інших і нежитлові приміщення першого поверху та підвалу № 501 загальною площею 261,2 кв. м. за адресою м. Одеса, вул. Пастера, 60, що орендувалися за договором № 150/31 від 01.11.2002р.

Як вбачається з п. 1.2 договору купівлі-продажу приміщень від 12.08.2010р. цей договір укладено згідно з рішеннями Одеської міської ради від 14.04.2010р. № 5649-V „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" (13.), від 14.05.2010р. № 5873- V „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" (п.11.1), від 13.07.2010 № 5953-V „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" (п.12.1.), на підставі Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Цивільного кодексу України, рішення Одеської міської ради від 28.04.2000р. № 946-111 „Про нову редакцію Положення „Про механізм відчуження об'єктів комунальної власності" (з наступними змінами), погоджень на відчуження об'єктів купівлі-продажу, наданих Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 30.06.2010р.: № 01-13/3021, № 01-13/3022, № 01-13/3023, № 01-13/3024, № 01-13/3025, № 01-13/3026, № 01-13/3027, № 01-13/3028, № 01-13/3029, № 01-13/3030, № 01-13/3031, № 01-13/3032.

Як вбачається з преамбули рішенням  Одеської  міської  ради 14.04.2010р. № 5649-V його прийнято відповідно до положень Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

 Приймаючи до уваги, що повну оплату за договором купівлі-продажу від 12.08.2010р. ТОВ „АРТ” здійснило 18.08.2010р., що підтверджується копією платіжного документа, витребуваного та залученого до матеріалів справи судом апеляційної інстанції, то до цього моменту орендовані відповідачем приміщення залишались власністю територіальної громади міста Одеси, отже договір оренди був дійсним, а тому нарахування орендної плати є обґрунтованим.

          Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування орендної плати ним здійснено до 18.08.2010 р., в зв'язку з чим колегія суддів вважає його обґрунтованим і таким чином сума боргу по орендній платі становить 75942,29 грн.

Перевіривши обчислений позивачем розрахунок пені з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, колегія суддів вважає обґрунтованою заявлену позивачем до стягнення суму пені, а саме - 5976,29 грн.

          У зв'язку з цим зазначене рішення підлягає скасуванню як необґрунтоване та незаконне, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

          Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України за рахунок відповідача позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати державного мита в сумі 1228 грн. 96 коп., у тому числі за подання апеляційної скарги в сумі 409 грн. 59 коп., та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.  

Керуючись  ст.ст.  99, 101-105, 122  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задовольнити.

          Рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2010 року у справі № 3/94-10-4024 скасувати.

 Позов задовольнити.

 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чайка і К” (65007 м. Одеса, вул. Привозна, 14, код 33988722) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЗКПО 26302595) заборгованість з орендної плати в сумі 75942  грн. 29 коп. та пені в сумі 5976 грн. 29 коп., а також витрати зі сплати державного мита в сумі 1228 грн. 96 коп. та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.  

          Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                                   Бєляновський В.В.

 Судді:                                                                          Мирошниченко М.А.

                                                                                       Шевченко В. В.