Постанова

від 25.01.2011 по справі 3/95-10-4025

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/95-10-4025

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р. Справа № 3/95-10-4025

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Риковій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Цісельська Х.О. –за дорученням

від відповідача: не з'явився   

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса

на рішення господарського суду  Одеської області

від 12 жовтня 2010 року                    

у справі № 3/95-10-4025                                                                                                                                                                                                                                                                      

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ТРАСТ", м. Одеса

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ", м. Одеса

про стягнення 32498 грн. 40 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

             14.09.2010 р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  (далі позивач, Представництво) з залученням до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Товариства з обмеженою відповідальністю „АРТ” (далі АРТ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія ТРАСТ” (далі відповідач, ТОВ) про стягнення грошових коштів в сумі 32498 грн. 40 коп.

             Позов мотивований тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором оренди від 20.07.2006 р. щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за користування нежитловим приміщенням першого поверху, загальною площею 90 кв. м. та підвалу площею 32,7 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Катериненська, 25  внаслідок чого станом на 30.08.2010 р. має заборгованість по її оплаті в сумі 29552 грн. 14 коп., а тому повинний сплати позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 2946 грн. 26 коп. –пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі.  

             Відзив на позов не надходив.   

             Рішенням господарського суду Одеської області від 12.10.2010 р. (суддя Д'яченко Т.Г.) позов Представництва залишений без задоволення.

             Рішення суду мотивовано тим, що орендоване приміщення було звільнено відповідачем на вимогу АРТ, як майбутнього власника даних приміщень з 29.03.2010 р., а тому починаючи з квітня 2010 р. ТОВ не міг використовувати орендоване майно через обставини, за які він не відповідає, внаслідок чого підстави для задоволення позову відсутні.

             В апеляційній скарзі Представництво просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального права та постановити нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.

             Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

             Направлені на адресу ТОВ і АРТ ухвали суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи, повернуті органами зв'язку з позначкою „адресат за адресою не знаходиться”.

             Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то колегія суддів, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначкою „адресат за адресою не знаходиться” вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо вчинення апеляційним судом певних процесуальних дій, а тому визнає за можливе розглянути справу за відсутністю представників ТОВ і АРТ.

             Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Як вбачається з матеріалів справи 20.07.2006 року між Представництвом та ТОВ був укладений договір оренди за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у платне, строкове користування нежитлові приміщення першого поверху площею 90 кв. м. та підвалу площею 32,7 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 25.

             Сторонами визначений розмір орендної плати в сумі 2975 грн. 86 коп. за місяць без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції за перший після підписання договору оренди місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. При цьому, ТОВ зобов'язався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

            У п. 1.3 договору сторонами визначений термін його дії до 20.07.2016 р. .

            Додатком № 1 до названого договору оренди сторонами встановлений розмір орендної плати в сумі 3571 грн. 03 коп. за місяць.

             З матеріалів справи видно, що 01.03.2010 р. АРТ звернулось до відповідача з листом за № 2/03 в якому повідомило останнього, що у зв'язку з майбутньою купівлею орендованих ТОВ приміщень, для проведення певних маркетингових досліджень щодо раціонального використання приміщення АРТ просить відповідача надати погодження на припинення орендних відносин.

             15.03.2010 р. відповідач надіслав АРТ лист № 1/15/10 в якому погодився припинити відносини щодо оренди приміщень за договором оренди від 20.07.2006 р. та зобов'язався звільнити орендовані приміщення 29.03.2010 р.

             19.07.2010 р. Представництво направило на адресу ТОВ претензію № 0015/753 від 19.07.2010 р. з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі станом на 15.07.2010 р. у сумі 22523 грн. 74 коп. та пені у розмірі 2421 грн. 31 коп. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Зазначена претензія позивача залишена відповідачем без задоволення.

             Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

             Відповідно до вимог ст. ст. 526, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а на підставі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

             Частиною  1 статті  193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, а згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

             Статтею 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна” серед основних обов'язків орендаря визначено зобов'язання вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

              З аналізу договірних відносин сторін слідує, що строк дії договору оренди приміщень встановлено до 20.07.2016 р.

            Згідно п. 4.10 договору у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору орендар сплачує орендну плату  по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

             В матеріалах справи відсутні свідчення, що такий акт приймання-передачі підписувався або того, що ТОВ зверталось до Представництва з такою пропозицією, а останнє  ухилилось від підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди.

             Посилання ТОВ на звільнення приміщення на вимогу АРТ не може прийматись до уваги, оскільки останнє на час його звернення з листом до ТОВ не було ані стороною Договору оренди, ані власником орендованих приміщень, а отже не мало ніяких правових підстав вимагати від ТОВ здійснення будь-яких дій відносно орендованого приміщення.

             В свою чергу ТОВ мало звертатись за вирішенням всіх суперечливих питань відносно орендованого приміщення до його власника –Представництва, з яким воно перебуває в орендних правовідносинах, однак, в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідних звернень, внаслідок чого колегія суддів визнає, що навіть якби ТОВ звільнив приміщення (а докази цього у справі відсутні) або не користувався ним це було б його правом, яке не звільняє його від обов'язку сплати орендної плати.

             З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі є обґрунтованими.

             За договором купівлі-продажу від 12.08.2010 р. АРТ придбало у територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради серед інших і орендовані відповідачем нежитлові приміщення.

             Як вбачається з п. 1.2 названого договору купівлі-продажу він укладений згідно з рішеннями Одеської міської ради від 14.04.2010 р. № 5649-У „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" від 14.05.2010 р. № 5873-У "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" від 13.07.2010 р. № 5953-У „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" на підставі Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Цивільного кодексу України, рішення Одеської міської ради від 28.04.2000 р. № 946-111 „Про нову редакцію Положення „Про механізм відчуження об'єктів комунальної власності" (з наступними змінами), погоджень на відчуження об'єктів купівлі-продажу, наданих Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 30.06.2010 р.: № 01-13/3021, № 01-13/3022, № 01-13/3023, № 01-13/3024, № 01-13/3025, № 01-13/3026, № 01-13/3027, № 01-13/3028, № 01-13/3029, № 01-13/3030, № 01-13/3031, № 01-13/3032.

             Рішенням  Одеської  міської  ради 14.04.2010 р. № 5649-V серед інших вирішено внести до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню шляхом укладення договору купівлі-продажу з АРТ, зокрема, приміщень першого поверху, загальною площею 90 кв. м. та підвалу площею 32,7 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Катериненська, 25.

             Як вбачається з преамбули зазначеного рішення ради його прийнято відповідно до положень Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

             Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

             Приймаючи до уваги, що повну оплату за договором купівлі-продажу від 12.08.2010 р. АРТ здійснило 18.08.2010 р., що вбачається з довідки Управління Державного казначейства у м. Одеса ГУДК в Одеській області, то до цього моменту орендовані ТОВ приміщення залишались власністю територіальної громади міста Одеси, договір оренди був дійсним, а тому нарахування орендної плати є обґрунтованим.

            Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування орендної плати ним здійснено до 18.08.2010 р., в зв'язку з чим колегія суддів вважає його обґрунтованим, внаслідок чого сума боргу відповідача перед позивачем по орендній платі складає 29552 грн. 14 коп.

             У п. 5.2 договору оренди від 20.07.2006 р. сторонами передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день просрочки, у зв'язку з чим відповідач повинний сплатити позивачеві 2946 грн. 26 коп. пені з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, так як здійснений останнім розрахунок розміру пені перевірений колегією суддів за допомогою комп'ютерної програми Юридична інформаційно-пошукова система „Законодавство” та є правильним і вірним.

             Оскільки при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення  для справи та його висновки не відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позов Представництва задовольнити у повному обсязі.

             На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України ТОВ повинно відшкодувати Представництву всі понесені судові витрати по справі, а саме:  325 грн. 13 коп. на сплату держмита за подання позову, 236 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 162 грн. 49 коп. –на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

             Апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  – задовольнити.

             Рішення господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2010 року по справі № 3/95-10-4025 – скасувати.

             Позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради –  задовольнити повністю.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія ТРАСТ” на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради: 29552 грн. 14 коп. – заборгованості по орендній платі, 2946 грн. 26 коп. –пені, 325 грн. 13 коп. – понесених витрат на сплату  державного мита за подання позову, 236 грн. – понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 162 грн. 49 коп. –понесених витрат на сплату державного мита за подану апеляційну скаргу.

             Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням повних реквізитів сторін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

Головуючий суддя:                                                                           В.В. Шевченко

Суддя:                                                                                                 В.В. Бєляновський

Суддя:                                                                                                 М.А. Мирошниченко