Постанова

від 25.01.2011 по справі 3/87-10-4017

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/87-10-4017

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р. Справа № 3/87-10-4017

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Риковій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Цісельська Х.О. –за дорученням

від відповідача: не з'явився   

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса

на рішення господарського суду  Одеської області

від 12 жовтня 2010 року                    

у справі № 3/87-10-4017                                                                                                                                                                                                                                                                       

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса

до Фірми „СТЕНФОРД-ІНВЕСТ” (приватне підприємство), м. Одеса

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ", м. Одеса

про стягнення 32382 грн. 95 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

             14.09.2010 р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  (далі позивач, Представництво) з залученням до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Товариства з обмеженою відповідальністю „АРТ” (далі ТОВ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фірми „СТЕНФОРД-ІНВЕСТ” (далі відповідач, Фірма) про стягнення грошових коштів в сумі 32382 грн. 95 коп.

              Позов мотивований тим, що відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором оренди № 9/52 від 23.11.2009 р. щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за користування нежитловими приміщеннями другого поверху загальною площею 222,5 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 55  внаслідок чого станом на 30.08.2010 р. має заборгованість по її оплаті в сумі 30586 грн. 26 коп., а тому повинний сплати позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 1796 грн. 69 коп. –пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі.  

             Відзив на позов не надходив.

             Рішенням господарського суду Одеської області від 12.10.2010 р. (суддя Д'яченко Т.Г.) позовні вимоги Представництва залишені без задоволення.

             Рішення суду мотивовано тим, що Фірмою орендоване приміщення було звільнено на вимогу ТОВ, як майбутнього власника даних приміщень з 22.03.2010 р., а тому починаючи з 22.03.2010 р. відповідач не міг використовувати орендоване майно через обставини, за які він не відповідає.

             В апеляційній скарзі Представництво просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального права та постановити нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.

             Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

             Фірма була своєчасно та належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, але не скористалась своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

             Направлена на адресу ТОВ ухвала суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи, повернута органами зв'язку з позначкою „адресат за зазначеною адресою не знаходиться”.

             Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то колегія суддів, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою „адресат за зазначеною адресою не знаходиться” вважає належним доказом виконання апеляційним судом обов'язку щодо повідомлення ТОВ про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ТОВ.

             Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Як вбачається з матеріалів справи 23.11.2009 р. між Представництвом та Фірмою був укладений договір оренди за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування нежитлові приміщення другого поверху загальною площею 222,5 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 55.

             Згідно договору розмір орендної плати визначений сторонами в розмірі 5250 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції за перший місяць після підписання договору. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

             У п. 2.4 договору передбачено, що орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.   

             Згідно п.1.3 термін дії договору встановлений сторонами до 22.11.2010 року.

             З матеріалів справи видно, що 01.03.2010 р. ТОВ звернулось до Фірми з листом за № 3/03 в якому повідомило останню, що у зв'язку з майбутньою купівлею орендованих приміщень, для проведення певних маркетингових досліджень щодо раціонального використання приміщення ТОВ просить відповідача надати погодження на припинення орендних відносин.

             Листом № 1а/3  від 08.03.2010 р. Фірма повідомила ТОВ, що погоджується припинити відносини щодо оренди приміщень за договором оренди від 23.11.2009 р. та зобов'язалась звільнити орендовані приміщення до 22.03.2010 р.

             19.07.2010 р. Представництво направило на адресу Фірми претензію № 01-15/741 з вимогою погасити заборгованості по орендній платі станом на 15.07.2010 р. в сумі 23311 грн. 91 коп. та сплатити пеню в розмірі 1152 грн. 83 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Зазначена претензія Представництва залишена Фірмою без задоволення.

             Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

             Відповідно до вимог ст. ст. 526, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а на підставі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

             Частиною  1 статті  193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, а згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

             Статтею 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна” серед основних обов'язків орендаря визначено зобов'язання вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

              З аналізу договірних відносин сторін слідує, що строк дії договору оренди приміщень встановлено до 22.11.2010 року.

            Згідно п. 4.10 договору у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору орендар сплачує орендну плату  по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

             В матеріалах справи відсутні свідчення, що такий акт приймання-передачі підписувався або того, що Фірма зверталась до Представництва з такою пропозицією, а останнє  ухилилось від підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди.

             Посилання Фірми на звільнення приміщення на вимогу ТОВ не може прийматись до уваги, оскільки останнє на час його звернення з листом до Фірми не було ані стороною Договору оренди, ані власником орендованих приміщень, а отже не мало ніяких правових підстав вимагати від Фірми здійснення будь-яких дій відносно орендованого приміщення.

             В свою чергу Фірма мала звертатись за вирішенням всіх суперечливих питань відносно орендованого приміщення до його власника –Представництва, з яким воно перебуває в орендних правовідносинах, однак, в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідних звернень, внаслідок чого колегія визнає, що навіть якби Фірма і звільнила приміщення (а докази цього у справі відсутні) або не користувалась ним це було б її правом, яке не звільняє її від обов'язку сплати орендної плати.

             З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі є обґрунтованими.

             За договором купівлі-продажу від 12.08.2010 р. ТОВ придбало у територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради серед інших і орендовані відповідачем нежитлові приміщення.

             Як вбачається з п. 1.2 названого договору купівлі-продажу він укладений згідно з рішеннями Одеської міської ради від 14.04.2010 р. № 5649-У „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" від 14.05.2010 р. № 5873-У  "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" від 13.07.2010 р. № 5953-У „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" на підставі Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Цивільного кодексу України, рішення Одеської міської ради від 28.04.2000 р. № 946-111 „Про нову редакцію Положення „Про механізм відчуження об'єктів комунальної власності" (з наступними змінами), погоджень на відчуження об'єктів купівлі-продажу, наданих Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 30.06.2010 р.: № 01-13/3021, № 01-13/3022, № 01-13/3023, № 01-13/3024, № 01-13/3025, № 01-13/3026, № 01-13/3027, № 01-13/3028, № 01-13/3029, № 01-13/3030, № 01-13/3031, № 01-13/3032.

             Рішенням  Одеської  міської  ради 14.04.2010 р. № 5649-V серед інших вирішено внести до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню шляхом укладення договору купівлі-продажу з ТОВ, зокрема, приміщень другого поверху загальною площею 222,5 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 55.

             Як вбачається з преамбули зазначеного рішення ради його прийнято відповідно до положень Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

             Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

             Приймаючи до уваги, що повну оплату за договором купівлі-продажу від 12.08.2010 р.  ТОВ здійснило 18.08.2010 р., що вбачається з довідки Управління Державного казначейства у м. Одеса ГУДК в Одеській області, то до цього моменту орендовані Фірмою приміщення залишались власністю територіальної громади міста Одеси, договір оренди був дійсним, а тому нарахування орендної плати є обґрунтованим.

            Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування орендної плати ним здійснено до 18.08.2010 р., у зв'язку з чим колегія суддів вважає його обґрунтованим, внаслідок чого сума боргу відповідача перед позивачем по орендній платі складає 30586 грн. 26 коп.

             У п. 5.2 договору оренди від 23.11.2009 р. сторонами передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день просрочки, у зв'язку з чим відповідач повинний сплатити позивачеві 1796 грн. 69 коп. пені з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, так як здійснений Представництвом розрахунок розміру пені перевірений колегією суддів за допомогою комп'ютерної програми Юридична інформаційно-пошукова система „Законодавство” та є правильним і вірним.

             Оскільки при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення  для справи та його висновки не відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позов Представництва задовольнити у повному обсязі.

             На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України Фірма повинна відшкодувати Представництву всі понесені судові витрати по справі, а саме:  323 грн. 75 коп. –на сплату держмита за подання позову, 236 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 161 грн. 91 коп. –на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

                  Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

             Апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  –задовольнити.

             Рішення господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2010 року по справі № 3/87-10-4017 –скасувати.

             Позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради –задовольнити повністю.

             Стягнути з Фірми „СТЕНФОРД-ІНВЕСТ” (приватне підприємства) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради: 30586 грн. 26 коп. –заборгованості по орендній платі, 1796 грн. 69 коп. –пені, 323 грн.75 коп. –понесених витрат на сплату державного мита за подання позову, 236 грн. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 161 грн. 91 коп. – понесених витрат на сплату державного мита за подану апеляційну скаргу.

             Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням повних реквізитів сторін.   

             Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

Головуючий суддя:                                                                         В.В. Шевченко

Суддя:                                                                                               В.В. Бєляновський

Суддя:                                                                                               М.А. Мирошниченко