Постанова

від 31.01.2008 по справі 3/301-07-8478

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"31" січня 2008 р.

Справа № 3/301-07-8478

          Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого М.С.

Петрова

суддів Г.П.

Разюк, С.І. Колоколова

при секретарі судового засідання:

Скуділо О.В. 

за участю представників сторін:

від позивача:

ОСОБА_3, довіреність № 3675 від 13.08.07 р.;

від відповідача 1: ОСОБА_4,

довіреність № 2418 від 07.05.07 р.;

від відповідача 2: ОСОБА_4,

довіреність № 38 від 20.11.07 р.;

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на

рішення господарського суду Одеської області від „19” грудня 2007

року

по справі

№ 3/301-07-8478

за позовом

ОСОБА_1

до відповідачів: 1.ОСОБА_2

2.Виробничо-комерційної фірми “ТСК” у вигляді товариства з

                                  обмеженою

відповідальністю (далі по тексту ТОВ ВКФ „ТСК”)

про скасування

рішень та зобов'язання до вчинення певних дій                                  

В С Т А Н О В И В:

12.11.07 р. ОСОБА_1 звернувся до

господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ ВКФ „ТСК” та ОСОБА_2 про

скасування рішення щодо виділення та видачі йому долі статутного фонду ТОВ ВКФ

„ТСК” у розмірі 171700 грн. відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ ВКФ

„ТСК”.

Крім того, ОСОБА_1 просив

зобов'язати ТОВ ВКФ „ТСК” виплатити йому вартість частки у статутному

капіталі  ТОВ ВКФ „ТСК”, яка відповідає

50 % вартості майна цього підприємства станом на 28.10.2004 р.

14.12.07 р. ОСОБА_1 уточнив свої

позовні вимоги і просив суд:

-          скасувати рішення учасника зборів ТОВ

ВКФ „ТСК” ОСОБА_2 про виділення та видачу позивачу долі статутного фонду ТОВ

ВКФ „ТСК” у розмірі 171700 грн., відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ

ВКФ „ТСК” від 01.06.2007р.

-          скасувати рішення учасника зборів ТОВ

ВКФ „ТСК” ОСОБА_2 від 26.11.2007р. про виплату позивачу частини майна

товариства, пропорційно його частки у статутному фонді ТОВ ВКФ „ТСК”, що

складає 171750 грн.

-          зобов'язати ТОВ ВКФ „ТСК” виплатити

йому вартість частини майна ТОВ ВКФ „ТСК”, яка пропорційна 50% статутного фонду

ТОВ ВКФ „ТСК” станом на 28.10.2004р.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 19.12.07 р. (суддя Д'яченко Т.Г.) позов ОСОБА_1 задоволено

частково, ТОВ ВКФ „ТСК” зобов'язано виплатити ОСОБА_1 вартість частини майна

Товариства в розмірі 171750  грн., а позовні

вимоги щодо скасування рішення учасника зборів ТОВ ВКФ „ТСК” ОСОБА_2 від

26.11.2007р. про виплату ОСОБА_1 частини майна Товариства пропорційно його

частки у статутному фонді ТОВ ВКФ „ТСК” - 171750 грн. залишені без задоволення.

До вказаного висновку місцевий

господарський суд дійшов з огляду на те, що 

згідно із змінами до статуту ТОВ ВКФ „ТСК” , затвердженими на загальних

зборах учасників Товариства від 28.11.03 р. та зареєстрованими виконкомом

Одеської міської Ради 17.12.2003 р., внесок ОСОБА_1 у статутний фонд Товариства

складав 50%, а тому єдиний учасник ТОВ ВКФ „ТСК” з 100% часткою у статутному

фонді - ОСОБА_2 згідно із положеннями статуту Товариства та вимогами ст.54

Закону України „Про господарські товариства” 26.11.07 р. правомірно прийняв рішення

виплатити вибулому учаснику Товариства -ОСОБА_1 вартість частини майна

Товариства, пропорційну 50% статутного фонду, яка складає 171750 грн.

При цьому місцевий господарський

суд зазначив, що ОСОБА_2 правильно визначив вартість майна Товариства у сумі 343500

грн. виходячи з фінансового звіту Товариства станом на 28.10.04 р., так як це

узгоджується із вимогами ст.54 Закону України „Про господарські товариства” і

вказана вартість встановлена рішенням Приморського районного суду м. Одеси від

27.12.06 р. по справі №2-6834/2006, яке набрало законної сили, тому відповідно

із ст.35 ГПК України не потребує доведення знову.

За вищенаведених обставин

господарський суд 1 інстанції частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та

зобов'язав ТОВ ВКФ „ТСК” виплатити ОСОБА_1 саме 171750 грн. і відмовив у

скасуванні рішення  учасника зборів ТОВ

ВКФ „ТСК” ОСОБА_2 від 26.11.2007р.

Щодо позовних вимог про скасування

рішення учасника зборів ТОВ ВКФ „ТСК” ОСОБА_2 про виділення та видачу позивачу

долі статутного фонду Товариства в розмірі 171700 грн., відповідно до протоколу

загальних зборів ТОВ ВКФ „ТСК” від 01.06.2007р. -провадження у справі припинено

на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки

зазначене рішення 26.11.07 р. загальними зборами учасників ТОВ ВКФ „ТСК”

скасовано.

Не погоджуючись із рішенням

місцевого господарського суду ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене

рішення суду 1 інстанції,  позов задовольнити

у повному обсязі, при цьому для правильного вирішення спору по суті призначити

судово-економічну експертизу для встановлення ринкової вартості майна ТОВ ВКФ

„ТСК” станом на 28.10.2004 р. 

В обґрунтування апеляційної скарги

ОСОБА_1 посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті

оскарженого рішення  неправильно визначив

вартість майна ТОВ ВКФ „ТСК” станом на 28.10.2004 р., оскільки неправомірно

застосував положення ст.35 ГПК України пославшись на те, що рішенням

Приморського районного суду м. Одеси від 27.12.06 р. по справі №2-6834/2006

встановлено вартість майна ТОВ ВКФ „ТСК” станом на 28.10.2004 р. у сумі 343500

грн. На думку скаржника вказаним рішенням районного суду такий факт не

встановлювався, а лише надано оцінку фінансовому звіту ТОВ ВКФ „ТСК”, тому

місцевий господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання

про призначення судово-економічної експертизи для встановлення ринкової

вартості майна ТОВ ВКФ „ТСК” станом на 28.10.2004 р.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що господарський

суд 1 інстанції неправильно застосував положення ст.59 Закону України „Про

господарські товариства”, так як надане до суду рішення учасника зборів ТОВ ВКФ

„ТСК” не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме ст.60 Закону України  „Про господарські товариства” та статуту ТОВ

ВКФ „ТСК” тому , що такі рішення оформлюються протоколом загальних зборів і

підпис учасника ТОВ ВКФ „ТСК” ОСОБА_2 повинна бути нотаріально посвідчена. 

Відповідачі відзив на апеляційну

скаргу не надали, але їх представник в судовому засіданні просив залишити її

без задоволення, оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції - без змін,

вважаючи його обґрунтованим і відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи

апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши

правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних

обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права,

судова колегія приходить до наступного.

Згідно змін до статуту ТОВ ВКФ

„ТСК”, затверджених на загальних зборах учасників від 28.11.2003 р. протокол №4

та зареєстрованих виконавчим комітетом Одеської міської Ради 17.12.2003 р. за

№100010328/1052, засновниками і учасниками вказаного Товариства є громадяни ОСОБА_2

та ОСОБА_1, які внесли до статутного фонду по 489000 грн. кожний, що становить

для кожного по 50% статутного фонду та 50% голосів.

28.10.2004р. ОСОБА_1 звернувся до

Товариства з нотаріально посвідченою заявою, в якій просив виключити його зі

складу учасників і повернути йому його долю у статутному фонді ТОВ ВКФ „ТСК”.

Згідно із протоколом № 4 від

28.10.2004р. загальних зборів ТОВ ВКФ „ТСК” 

заява ОСОБА_1 щодо виключення його зі складу учасників товариства

задоволена, вирішено:  внести відповідні

зміни до Статуту товариства у зв'язку із зміною складу учасників товариства та

зареєструвати зміни у встановленому законом порядку; видати ОСОБА_1 частину

нерухомого майна товариства на суму 183295 грн., пропорційну внесеної ним

частки у статутний фонд, а також про зобов'язання ОСОБА_1 оформити відповідні

документи на право користування земельною ділянкою, що знаходиться під

переданими йому будівлями.

13.12.2004р. було проведено

відповідну державну реєстрацію змін до Статуту товариства, згідно яких ОСОБА_2

залишився єдиним учасником товариства із 100% внеском у статутний фонд в

розмірі 366590 грн., що відповідає 100% голосів.

В подальшому ОСОБА_1 переглянув

свою позицію відносно виходу зі складу учасників ТОВ ВКФ „ТСК”, про що

свідчать, зокрема, матеріали судового провадження у Приморському районному суді

м. Одеси, Одеському апеляційному господарському суді, Вищому господарському

суді України по справі №2-6834/2006р.

Так, ОСОБА_1 заявлялись позовні

вимоги до ТОВ ВКФ „ТСК”, ОСОБА_2, третя особа - відділ державної реєстрації

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Одеської

міської ради про визнання недійсними протоколу зборів учасників ТОВ ВКФ „ТСК”

№4 від 28.10.2004р. та заяви ОСОБА_1 про його вихід зі складу учасників

товариства, скасування державної реєстрації змін до статуту ТОВ ВКФ „ТСК”.

В рамках об'єднаного провадження по

справі №2-6834/2006р. розглядались також вимоги ТОВ ВКФ „ТСК” до ОСОБА_1, третя

особа -  ОСОБА_2 про визнання недійсними

рішень, які прийняті по другому та третьому питаннях порядку денного зборів

учасників ТОВ ВКФ „ТСК” від 28.10.04 р.

Рішенням Приморського районного

суду м. Одеси від 27.12.2006р. по справі              №2-6834/2006р. в задоволенні

позову ОСОБА_1 до ТОВ ВКФ „ТСК”, ОСОБА_2, третя особа - відділ державної

реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету

Одеської міської ради про визнання недійсними протоколу зборів учасників ТОВ

ВКФ „ТСК” №4 від 28.10.2004р. та заяви ОСОБА_1 про його вихід зі складу

учасників товариства, скасування державної реєстрації змін до статуту ТОВ ВКФ

„ТСК” від 28.10.2004р. - відмолено, 

позов ТОВ ВКФ „ТСК” до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про визнання

недійсними рішень, які прийняті по другому та третьому питаннях порядку денного

зборів учасників ТОВ ВКФ „ТСК” від 28.10.2004р. -задоволено, визнано недійсним

рішення зборів учасників ТОВ ВКФ „ТСК” від 28.10.2004р. в частині передання

вибулому учаснику ОСОБА_1 частини майна товариства в натуральній формі, а саме:

не житлових будівель під літерами „Д”, „Е” повністю і Ѕ цеху під літерою „С”,

загальною площею 975,8 кв.м.; визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ

ВКФ „ТСК” від 28.10.2004р. в частині: оформлення документів на право

користування частиною земельної ділянки, на якій розташовані не житлові будівлі,

передані вибулому учаснику ОСОБА_1 та внесення змін у договір оренди земельної

ділянки, укладений між ВКФ „ТСК” у вигляді Товариства з обмеженою

відповідальністю і Одеською міською радою.

Вищезазначене рішення районного

суду залишено без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду

від 29.05.2007р., Вищого господарського суду України від 18.09.2007р. і є

чинним по теперішній час.

01.06.2007р. загальними зборами

учасників ТОВ ВКФ „ТСК” вирішено виділити ОСОБА_1, як вибулому учаснику товариства,

належні йому 50% статутного капіталу Товариства в сумі 171700 грн.

26.11.2007р. загальними зборами

учасників ТОВ ВКФ „ТСК” прийнято рішення, яким скасовано помилково прийняте

рішення зборів від 01.06.2007р. в 

частині передання вибулому учаснику ОСОБА_1 належних йому 50%  статутного фонду товариства в сумі 171700

грн.

Враховуючи те, що ТОВ  ВКФ „ТСК” скасувало попередньо прийняте ним

рішення зборів від 01.06.2007р., судова колегія вважає, що місцевий

господарський суд дійшов правомірного висновку щодо відсутності предмету спору

про скасування рішення загальних зборів ТОВ ВКФ „ТСК” від 01.06.07 р. та

обґрунтовано припинив провадження у справі в 

даній частині заявлених позовних вимог на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК

України.

26.11.2007р. загальними зборами

учасників ТОВ ВКФ „ТСК” також прийнято рішення про виплату вибулому учаснику

ОСОБА_1 вартості частини майна Товариства, пропорційну його частці у статутному

фонді, що складає 171750грн.

Як зазначалося вище ОСОБА_1 оспорює

визначену ТОВ ВКФ „ТСК” вартість майна Товариства, що підлягає сплаті, у

зв'язку із його виходом зі складу учасників, вважаючи, що ця вартість не

відповідає ринковій вартості. Однак, судова колегія не приймає до уваги ці

доводи позивача з наступних підстав.

Згідно із ч.2 ст.148 ЦК України

учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право

одержати вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі

товариства.

Порядок і спосіб визначення

вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а

також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до ст. 54 Закону України

„Про господарські товариства” при виході учасника з товариства з обмеженою

відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства,

пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться

після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і  в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу

учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або

частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується  належна йому частка прибутку, одержаного

товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником

товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без

винагороди.

Пунктами 10.3; 10.4 статуту ТОВ ВКФ

„ТСК” встановлено, що при виході учасника товариства йому сплачується вартість

частки майна пропорційно його частці у статутному фонді. Виплата відбувається

після затвердження балансу та звіту за рік, у якому він вийшов з товариства і в

строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу 

учасника та за згодою інших учасників внесок може бути повернений йому

повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув виплачується

належна йому частка прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту

його виходу.

Зміст вищенаведених статей ЦК

України, Закону України „Про господарські товариства” та статут ТОВ ВКФ „ТСК”

свідчать про те, що а ні Законом, а ні статутом не встановлено порядок та

спосіб визначення вартості частки майна, яка підлягає виплаті при виході

учасника із товариства.

За неврегульованістю цього питання

належить застосовувати за аналогією правило частини 1 ст.149 ЦК України.

Згідно із вимогами частини першої

названої статті ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з

обмеженою відповідальністю, пропорційно частці учасника товариства у статутному

капіталі , за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у

нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника

мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства,

пропорційно частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу

відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що

підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять їх вартість, встановлюється

згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами

Із змісту наведеної статті ЦК

України випливає, що обсяг коштів, які повинні бути виплачені кредиторам

учасника товариства, визначається згідно із балансом на день виходу. Судова

колегія вважає, що за аналогією із вказаною статтею вартість майна товариства

при виході його учасника також повинна визначатися згідно із балансом товариства,

тому що вартість майна що для кредиторів, що для учасників товариства повинна

бути однаковою.

Як вбачається з фінансового звіту

ТОВ ВКФ „ТСК”, який підтверджено висновком аудиторської фірми „Орбіта”,

вартість майна товариства - чистих активів згідно із балансом на 28.10.2004 р.

(рядок 380) становить 343,5 тис. грн.

Частка ОСОБА_1 у статутному фонді

ТОВ ВКФ„ТСК” станом на момент його виходу зі складу учасників товариства

складала 50%, отже прийняте на загальних зборах учасників ТОВ ВКФ „ТСК” від

26.11.2007р. рішення щодо виплати вибулому учаснику ОСОБА_1 вартості частини

майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді, що складає

171750грн. є правомірним.

Крім того, зазначений вище факт

відповідно із ст.35 ГПК України не потребує доведення знову, оскільки вартість

майна ТОВ ВКФ „ТСК” станом на момент виходу учасника ОСОБА_1  зі складу учасників товариства досліджувалась

Приморським районним судом м. Одеси та Одеським апеляційним судом під час

розгляду справи №2-6834/2006р. за участю тих же самих сторін. За висновками

вказаних судів вартість майна, яка підлягала виплаті ОСОБА_1 складала 171750

грн.

Доводи скаржника про те, що

вартість майна ТОВ ВКФ „ТСК”, яка підлягала виплаті вибулому учаснику

товариства -ОСОБА_1, не встановлювалася Приморським районним судом м.Одеси у

справі №2-6834/2006р., судова колегія не приймає до уваги з наступних підстав.

Згідно із рішенням Приморського

районного суду м. Одеси від 27.12.06 р. у справі №2-6834/2006р., крім позову

ОСОБА_1 розглядався і позов ТОВ ВКФ „ТСК” до ОСОБА_1, 3-я особа ОСОБА_2 про

визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ ВКФ „ТСК” від 28.10.04 р. по

другому та третьому питанням порядку денного.

Відповідно із пунктом 2 рішення

загальних зборів від 28.10.04 р. ТОВ ВКФ „ТСК” вирішило видати ОСОБА_1 частину

нерухомого майна Товариства на суму пропорційну внесеної ним частки у статутний

фонд, що складає 183 295 грн.

Вказане рішення ТОВ ВКФ „ТСК”

Приморським районним судом визнано недійсним. Однією з підстав для визнання

недійсним цього рішення суд зазначив те, що частка ОСОБА_1 у статутному фонді

складала 50%, а вартість майна, яке видавалося ОСОБА_1 перевищувала 50%

вартості майна Товариства, тобто це свідчить про те, що суд безпосередньо

встановлював вартість майна ТОВ ВКФ „ТСК” станом на 28.10.04 р., оскільки він

не зміг би визначити загальну вартість майна і це процентне співвідношення.

Підтвердженням цьому є і зміст рішення суду. Вказаний факт також досліджувався

і Одеським апеляційним господарським судом, яким встановлено, що вартість майна

ТОВ ВКФ „ТСК” станом на 28.10.04 р. складає 343500 грн.

Таким чином, судова колегія вважає,

що місцевий господарський суд, приймаючи рішення по даній справі, дійшов

правильного висновку, щодо вартості майна ТОВ ВКФ „ТСК” станом на 28.10.04 р. і

відповідності рішення загальних зборів від 26.11.07 р. вимогам ст. 54 Закону

України „Про господарські товариства”. При цьому господарський суд 1 інстанції

з врахуванням вищенаведеного обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні його

клопотання про призначення судово-економічної експертизи. З тих же підстав

апеляційним судом залишено без задоволення аналогічне клопотання позивача по

даній справі. 

Як вбачається з наявних матеріалів

справи, на загальних зборах від 26.11.2007р. приймав участь учасник, що володіє

часткою у статутному фонді товариства у розмірі 100%, прийняте ним рішення

відповідає  приписам ст.59, 60 Закону

України „Про господарські товариства”.

Посилання скаржника на те, що

рішення загальних зборів замість протоколу оформлено рішенням та підпис

учасника в рішенні не засвідчено нотаріально не можуть бути підставами для

скасування цього рішення, оскільки воно за змістом фактично не відрізняється

від протоколу і чинне законодавство та статут ТОВ ВКФ „ТСК” не вимагають

нотаріального посвідчення підпису учасника товариства у протоколі. До того ж

ОСОБА_2 не оспорює свій підпис у вказаному рішенні.

За таких обставин судова колегія

вважає, що господарський суд 1 інстанції правомірно відмовив ОСОБА_1 у

задоволенні його позовних вимог про скасування рішення загальних зборів ТОВ ВКФ

„ТСК” від 26.11.07 р. і частково задовольнив його вимоги, зобов'язавши ТОВ ВКФ

„ТСК” виплатити 171750 грн.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна

скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, рішення господарського суду

Одеської області від 19.12.07 р. - без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати

по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись

ст.ст. 49,99,101-105 ГПК  України,

колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити

без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 19.12.07 р.

-без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК

України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції

може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                              

М.С. Петров

Суддя                                                                    

С.І. Колоколов     

Суддя                                                                      Г.П.  Разюк