Постанова

від 07.12.2010 по справі 2а-8962/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-8962/10/2670

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 07 грудня 2010 року           15:15           № 2а-8962/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання  Шейко К.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом  Київського міського центру зайнятості

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.І.Я."

про  стягнення коштів в розмірі 37 661,29 грн.

На  підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач має заборгованість по страховим внескам до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у сумі 37 661,29 грн., а тому просить суд її стягнути.

Відповідач письмового заперечення проти позову до суду не надав, своїми процесуальними правами не скористався, до суду не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.І.Я.»зареєстроване Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 29.07.1999 року та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 30440799.

Оболонським районним центром зайнятості на підставі направлення від 10.11.2009 року №244 проведено планову перевірку Відповідача з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.01.2006 року по 10.11.2009 року.

В ході перевірки встановлено порушення п. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме несвоєчасна та не в повному обсязі сплата страхових внесків та необхідність перерахувати в 30-денний термін до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття: недоїмку зі сплати страхових внесків 224,57 грн., пеню 9,22 грн., штраф за неповне перерахування страхових внесків 37 427,50 грн. Вказані порушення зафіксовані в акті №555 від 16.11.2009 року, на підставі якого винесено рішення №46 від 16.12.2009 року про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу на загальну суму 37 661,29 грн. Як зазначає Позивач, сказане рішення Відповідачем виконано не було.

13 квітня 2010 року Позивачем направлено Відповідачу претензію №11-1454 від 17 лютого 2010 року на загальну суму 37 661,29 грн., яка останнім була отримана 14.04.2010р. Вказана претензія, за твердженням центру зайнятості, Відповідачем виконана та оскаржена не була, а тому Позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення заборгованості.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(далі – Закон).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 вказаного закону загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Страхувальниками в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону є роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески.

Приписи ч. 3 ст. 17 визначають, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Пунктом 2 частини 2 статті 35 Закону передбачено, що роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Згідно ч. 1 ст. 38 вказаного Закону роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду, представляють інтереси Фонду в судових та інших органах  (пп. 5, 6 ч. 2 ст. 12 Закону).

Як було встановлено, Відповідач має заборгованість по страховим внескам до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у сумі 37 661,29 грн. Претензія сплату вказаних коштів була направлена Відповідачу 13.04.2010 року, проте останнім виконана не була.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.І.Я.»(м. Київ, пр-т. Оболонський, 40, кв. 114, код ЄДРПОУ 30440799) на користь Київського міського центру зайнятості (м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, р/р 37179301900001, банк УДК м. Києва, ЄДРПОУ 03491091, МФО 820019) кошти у сумі 37 661,29 грн. (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят одна гривня 29 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково,  крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено  цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                                          А. Степанюк