Рішення

від 31.01.2011 по справі 05/172-64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05/172-64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

"26" січня 2011 р.                                   Справа № 05/172-64.

за позовом Приватної фірми «ОЛС», м.Луцьк

до відповідача Дочірнього підприємства «Рибгосп «Шацьк»Відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп», смт.Шацьк

про стягнення 17 712,20 грн.

                                                                                Суддя              Бондарєв С. В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача:  Федоров О.В.–довіреність від 02.04.2010р.

від відповідача: Герасимчук В.В. –довіреність від 04.01.2011р.

В судовому засіданні 11.01.2011р. оголошено перерву до 26.01.2011р. до 15 год. 30 хв.

Суть спору: Позивач - Приватна фірма «ОЛС»- звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача –Дочірнього підприємства «Рибгосп «Шацьк»Відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп»-  17 712,20 грн. збитків.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним:

29 травня 2006 року між Приватною фірмою «ОЛС»(продавець) та Дочірнім підприємством «Рибгосп «Щацьк»ВАТ «Волиньрибгосп»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу.

Згідно п.п. 1, 2, 3, 4 договору продавець зобов'язувався передати у власність покупцю товар (комбікорм для риби), кількість, ціна та строки поставки якого погоджуються сторонами і вказуються в накладних. Відповідно до договору покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар.

У відповідності до ст.525 ЦК України позивач виконав свої зобов'язання відповідно до умов договору та закону. Разом з тим, всупереч п. 4 договору покупець в повному обсязі не сплатив належні кошти продавцю у встановлені договором терміни.

Сума боргу відповідача станом на день подачі позову -  1 лютого 2008 року, в сумі 55 993,82грн., в тому числі основного боргу 38 707,20грн., за період з 06.07.2007р. по 31.12.2007р. включно, підтверджується рішенням господарського суду Волинської області від 18.03.2008р по справі №6/38-38.  На виконання судового рішення відділом виконавчої служби Шацького районного управління юстиції з боржника на протязі 2008- 2010р.р. вищезазначена сума стягнута відповідно до довідки про розрахунки, що підтверджується банківськими виписками. Борг в повному обсязі був закритий 14.07.2010р.

Для придбання комбікорму, що був поставлений позивачем ДП «Рибгосп «Шацьк»ПФ «ОЛС»отримала під 18 відсотків річних з врахуванням індексу інфляції згідно п.3.23 кредитного договору № 2505/06-261 від 25.05.2006р., кредитні кошти в сумі 241 000 грн., що підтверджується банківськими виписками від 06.06.2007р.,15.06.2007р.,21.06.2007р.           Враховуючи, що відповідач не розрахувався вчасно за отриманий комбікорм, позивач поніс  за період з 01.02.2008р. по 14.07.10р. збитки у вигляді сплати з власних коштів, що отримані з інших господарських операцій, банківських відсотків за користування кредитними коштами на суму заборгованості за поставлений товар, тобто з суми 38 707,20 грн., з подальшим коригуванням на суми сплати боргу ДП «Рибгосп «Шацьк», що встановлено господарським судом по справі № 6/38-38. Доказом сплати відсотків є банківські платіжні доручення за період з 01.01.2008р. по 01.07.2010р. Таким чином, внаслідок порушення зобов'язань відповідачем, ПФ «ОЛС»отримало збитки при сплаті банківських відсотків на суму 17 712,20 грн.

Доказом того, що отримані кредитні кошти були витрачені позивачем для закупівлі товару для відповідача є платіжні доручення № 227 від 6.06.2007р., №246 від 15.06.2007р. та .№ 251 від 21.06.2007р., згідно яких ПФ «ОЛС»сплатило на користь АТ «Київ-Атлантік Україна»за комбікорм, який в подальшому було отримано за видатковими накладними №РН-0002714 від 6.06.2007р.,№РН-0000189 від 8.06.2007р., №РН-0000203 від 16.06.2007р., №РН-0002920 від 15.06.2007р.№РН- 0003012 від 21.06.2007р. та №РН- 0003054 від 22.06.2007р. Частину цього товару на суму 77414,40грн. було поставлено ДП»Рибгосп «Шацьк», що підтверджується видатковими накладними №РН- 0000233 від 5.07.2007рта .№РН-0000249 від 13.07.2007р.

Відповідач в судовому засіданні, в запереченні від 11.01.2011р. позов заперечив, вказав, що між ПФ «ОЛС»та ДП «Шацьк»ВАТ «Волиньрибгосп»було укладено договір купівлі - продажу від 27.04.2007р.

Станом на 01.02.08 року заборгованість дочірнього підприємства «Рибгосп «Шацьк»ВАТ «Волиньрибгосп»перед ПП «ОЛС»за поставлений товар згідно накладних складала 55993,82 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Волинської області від 18.03.2008року по справі 6/38-38. Відповідно до рішення суду з Дочірнього підприємства "Рибгосп "Шацьк" Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" стягнуто 55993,82 грн. заборгованості, в т.ч. 38707,20 грн. основного боргу, 7630,06 грн. пені, 1935,36 грн. штрафу та 7721,20 грн. індексу інфляції та 559,93 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита, 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Приватної фірми "ОЛС".

ПП «ОЛС»позовну заяву від 01.02.2008р. було задоволено крім того, було стягнуто штраф у розмірі 5% вартості невиконаного платежу відповідно до п. 5.2. укладеного сторонами договору від 27.04.2007року.

Вищезазначені суми було стягнуто в повному обсязі 14.07.2010р.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому діяння заподіювана шкоди має містити всі ознаки , передбачені ст.1166 ЦК України, а саме: 1) воно повинно заподіювати шкоду, 2) бути протиправним, 3) причинно пов'язаним зі шкодою, 4) винним. Тому для застосування позадоговірної відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Позивачем не надано доказів наявності причинного зв'язку між діями відповідача та шкодою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

в с т а н о в и в:

27.04.2007р. між Приватною фірмою «ОЛС»(продавець) та Дочірнім підприємством «Шацьк»ВАТ «Волиньрибгосп» (покупець) було укладено договір купівлі –продажу.

Згідно умов даного договору продавець зобов'язувався передати у власність покупцю товар (комбікорм для риби), кількість, ціна та строки поставки якого погоджуються сторонами і вказуються в накладних. Відповідно до договору покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар.

Рішенням господарського суду Волинської області від 18.03.2008р. у справі 6/38-38 за позовом  Приватної фірми "ОЛС" до Дочірнього підприємства "Рибгосп "Шацьк" Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" про стягнення 74 037,01грн. вирішено стягнути з Дочірнього підприємства "Рибгосп "Шацьк" Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" 55993,82 грн.заборгованості ,  в т.ч. 38 707,20 грн. основного боргу , 7630,06 грн. пені,1935,36 грн.  штрафу та 7721,20 грн. індексу інфляції

Дане рішення оскаржувалось в апеляційному порядку, і постановою Львівського апеляційного господарського суду  від 20.05.2008 р. залишено без змін.

На виконання судового рішення ВДВС Шацького районного управління юстиції з боржника - Дочірнього підприємства "Рибгосп "Шацьк" Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" –на протязі 2008-2010р.р. стягнута зазначена сума, що підтверджується банківськими виписками, довідкою про розрахунки. Борг в повному обсязі був сплачений 14.07.2010р.

          Відповідно до ст.. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 224 ГК учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

          Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

          Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоди.

Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6, із наступними змінами, "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що між її діями та шкодою є безпосередній причинний зв'язок.

Судом встановлено, що для придбання комбікорму, який був поставлений відповідачу за договором поставки від 27.04.2007р., позивач отримав кредитні кошти на суму 371 000 грн. згідно кредитного договору № 2505/06-261 від 25.05.2006р., укладеного з Комерційним банком «Західінкомбанк»у формі ТзОВ, що підтверджується банківськими виписками від 04..06.07р., 05.06.07р., 06.06.07р., 14.06.07р., 15.06.07р., 21.06.07р.

Цільове призначення кредитних коштів для придбання комбікормів зазначене в п.1.1. кредитного договору. Так, згідно вказаного пункту кредитор зобов'язався надати позичальнику кредити для закупівлі в т.ч. комбікормів.

Рішенням господарського суду Волинської області від 18.03.2008р. по справі №6/38-38 ДП «Рибгосп «Шацьк»визнано боржником перед ПФ «ОЛС», яке і повинно було сплатити позивачу 55 993,82 грн., в т.ч. 38 707,20 грн. основного боргу.

Вищезазначене рішення суду вступило в законну силу відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2008р. Однак всупереч ст. 193 Господарського кодексу України щодо виконання господарських зобов'язань та ст. 115 ГПК України щодо обов'язковості виконання судових рішень борг в повному обсязі був сплачений тільки 14.07.2010р., що підтверджує протиправну поведінку та бездіяльність боржника.

Рішенням господарського суду Волинської області від 18.03.2008р. по справі 6/38-38 встановлено, що ПФ «ОЛС»поставила ДП «Рибгосп «Шацьк»за договором від 27.04.2007р. товар на загальну суму 325 382,40 грн., що є доказом того, що отримані в банку кредитні кошти використані для закупівлі товару для ДП «Рибгосп «Шацьк».

Згідно п. 1.1. кредитного договору встановлено, що кредитна лінія є поновлювальною, тобто позичальник має право повертати непотрібні йому для ведення господарської діяльності кредитні кошти і таким чином зменшувати обсяг коштів, що потрібно сплачувати за користуванням кредитними коштами у вигляді банківських відсотків.

Доказом відсутності заборгованості по сплати відсотків з боку ПФ «ОЛС»є лист ПАТ «Західінкомбанк»від 01.12.2010р. з додатком у вигляді виписки про використання та погашення кредитних коштів за період з 25.05.06р. по 01.12.2010р.

Враховуючи, що відповідач не розрахувався за отриманий комбікорм своєчасно та в повному обсязі, то суд приходить до висновку, що позивач поніс збитки у вигляді сплати з власних коштів, що отримані з інших господарських операцій, банківських відсотків за користування кредитними коштами на суму заборгованості за поставлений товар, тобто з суми 38 707,20 грн., що і підтверджує причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, внаслідок порушення зобов'язань відповідачем , тобто його шкідливої діяльності (бездіяльності), позивач поніс збитки при сплаті банківських відсотків відповідно до п.п. 1.1. та 3.2.3 кредитного договору, а саме, 18 відсотків річних із нарахуванням індексу інфляції, на суму 17 866,20 грн., що підтверджується розрахунком суми позову.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підставні і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита в сумі 177,12 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід стягнути з нього на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст.193, 216, 217, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд  

в и р і ш и в:

1. Стягнути з Дочірнього підприємства «Рибгосп «Шацьк»Відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп», смт.Шацьк, вул.. 50 річчя Перемоги, 2 (р/р26009301169 в «Ощадбанк»в м.Любомль, МФО 303882, код 30046573) на користь  Приватної фірми "ОЛС", м.Луцьк, вул.Потебні,71 (код 20137575,  р/р 26003301833 в КБ "Західінкомбанк", МФО 303484) –17 712,20 грн. збитків та 177,12 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

           Суддя                                                    С. В. Бондарєв

Повний текст рішення

складено та підписано

31.01.11