Рішення

від 11.10.2010 по справі 13/284-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/284-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.10 р.

Справа № 13/284-10

За позовом  відкритого акціонерного товариства „Дніпроенерго”, м. Запоріжжя 

до  Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ   

про стягнення 86 859,80 грн.

Суддя  Первушин Ю.Ю.

Представники:

  від позивача: Боінчук О.Л.-представник, довіреність від 02.04.2010р.№10/431865;

від відповідача: Штефан В.А-представник, довіреність від  07.12.2009р.№ 877; 

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Дніпроенерго”, м. Запоріжжя (далі –позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська ( далі –відповідач)  заборгованості за постачання теплової енергії у сумі  86 859,80 грн., з яких: 85 583,18 грн. - сума основного боргу, 1276,62 грн. - 3 % річних, та судові витрати у справі.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №290-т/04 від 30.08.2004 р.

Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого визнає заборгованість частково у сумі  85 583,18 грн. основного боргу.

В судовому засіданні 28.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -   

ВСТАНОВИВ:

30.08.2004 року між ВАТ „Дніпроенерго” (Енергопостачальна організація) та Комунальним виробничим житлового ремонтно-експлуатаційним підприємством Самарського району м. Дніпропетровська (Споживачем) був укладений договір на постачання теплової енергії  у вигляді гарячої води №290-т/04 (надалі - Договір).

Згідно розділу 1 Договору, Енергопостачальна компанія приймає на себе зобов'язання поставляти Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому об'ємах, а Споживач зобов'язується оплачувати теплову енергію згідно затверджених тарифів в строк та на умова обумовлених Договором.

Відповідно до умов п. 2.2.1 вказаного договору, позивач надає відповідачу послуги з опалення - в період опалювального сезону та гарячого водозабезпечення –на протязі року.

Пунктом 5.1. Договору, сторони погодили, що облік споживання теплової енергії здійснюється за приладом обліку, обсяги гарячого водоспоживання визначаються розрахунковим методом, згідно Додатку № 4.

Згідно до п. 6.1, 6.4 договору, за відпущену теплову енергію в гарячій воді в межах договірної величини вказаної в додатку №1. Розрахунки за теплову енергію проводиться Споживачем  попередньою оплатою за 5 днів до початку розрахункового місяця у розмірі 100% від суми заявлених витрат теплової енергії на розрахунковий місяць. Остаточний розрахунок проводиться в 5-ти денний строк від дати підписання акту про відпуск теплової енергії.

Позивачем у період з травня 2009 року по квітень 2010 року включно було надано послуги з постачання теплової енергії, за які Відповідач не розрахувався, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі  85 583 грн. 18 коп., що підтверджується рахунками-фактурами та актом звірки взаєморозрахунків від 28.07.2010 р.  (а.с. а.с. 82, 83-94).   

Суд розглянувши матеріали справи вважає позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до  звичаїв ділового  обороту або  інших  вимог,  що  звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не   встановлено договором або законом.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив     виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу  з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Позивач нарахував 3% річних від суми боргу в розмірі  1 276,62 грн., згідно до розрахунку позовної заяви (а.с. 4).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає - 86 859 грн. 80 коп., з яких: 85 583 грн. 18 коп. - сума основного боргу, 1 276 грн. 62 коп. - 3 % річних.

Відповідач визнав позовні вимоги позивача частково у розмірі 85 583,18 грн. суми основного боргу.

Отже, факт не виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії  у вигляді гарячої води №290-т/04 матеріалами справи встановлено, відповідачем  визнано.

Якщо сторона ( її представник, повноваження якого не обмежені ) визнавала обставини,  якими інша сторона обґрунтовує  свої  вимоги або  заперечення,  суд  посилається на це в рішенні як на підставу звільнення від доказування цих обставин. У разі визнання відповідачем позову,  яке не суперечить  закону,  не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, господарський суд знаходить достатньо підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                   В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального виробничого жилого ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська (49127, м. Дніпропетровськ,  вул.. Агнії Барто, 19, код ЄДРПОУ 05451368; р/р 26004095000033 в ХОВ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 351016) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" (69096, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, ЄДРПОУ 00130872) 85 583,18 грн. (вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят три грн. 18 коп.) основного боргу, 1 276, 62 грн. (одна тисяча двісті сімдесят шість грн. 62 коп.) - 3 % річних, 868,60 грн. (вісімсот шістдесят вісім грн. 60 коп.) - витрат по сплаті  державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути  оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.   

Суддя

 Ю.Ю. Первушин

Повне рішення складено08.10.2010 р.