Рішення

від 23.01.2011 по справі 17/378-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/378-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.11р.

Справа № 17/378-10

За позовом Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал",                   м. Дніпропетровськ

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 106 "Комунальник-2",  м. Дніпропетровськ

про стягнення 98 534 грн. 20 коп.

Суддя  Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Бєляєва Т.М., довір. № 03/28-06 від 10.01.11р.;

від відповідача: Волощук В.Г., керівник, протокол від 01.04.05р.

Суть спору:

Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому з врахуванням уточнення позовних вимог просить стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив     № 106 "Комунальник-2" (надалі –відповідач) суму 90 603,89 грн. основного боргу, 6 309,07 грн. інфляційних витрат, 1 621,24 грн. 3% річних, а всього 98 534,20 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору № 7536 про надання послуг водопостачання та водовідведення від 09.06.03р.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві вказує на неналежне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань. Також, зазначає про неправомірність та безпідставність   заявленої до стягнення суми заборгованості, у зв'язку із чим просить зобов'язати позивача здійснити перерахунок спірної заборгованості відповідно до умов договору № 7536 та чинного законодавства.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.12.10р. по 14.12.10р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 23.12.10р. строк розгляду спору за заявою позивача продовжено до 01.02.11р.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

          встановив:

Між Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська, правонаступником якого на час розгляду справи є позивач (водоканал), і Житлово-будівельним кооперативом № 106 "Комунальник-2", правонаступником якого на час розгляду справи є відповідач (абонент), був укладений договір № 7536 від 09.06.03р. на надання послуг водопостачання та водовідведення (далі —Договір), який в силу умов. п. 9.2 щорічно пролонгований, у відповідності з умовами якого позивач зобов'язався надавати послуги водопостачання та водовідведення в об'ємах, визначених умовами цієї угоди, а відповідач, в свою чергу, сплачувати зазначені послуги у строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п. 1.1, 2.7, 3.2.1, 4.2.1, 5.2-5.3 цього договору).

Відповідно до ст. 59 ч. 5 Господарського кодексу України, у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

За умовами п. 2.5 Договору в разі, якщо абонент не має в наявності необхідних засобів обліку води та зливу, його водовикористання є безобліковим і споживання води визначається по пропускній здатності труби вводу при швидкості руху в ній 2 м/сек на протязі 24 годин на добу.

Протягом періоду з грудня 2008 року по вересень 2010 року позивачем належним чином виконувались взяті на себе зобов'язання з водопостачання та водовідведення, де загальна вартість наданих, проте неоплачених послуг становить суму 90 603,89 грн., оскільки відповідачем своєчасно не внесені грошові кошти на рахунок водоканалу, внаслідок чого і утворилася спірна основна заборгованість, яка насамперед підтверджується наявними у справі документами, а саме: двостороннім актом звірки станом на 23.04.10р. за № 168687 на суму           56 694,46 грн.; рахунками на сплату наданих послуг з водоспоживання та водовідведення; актами прийому-передачі виконаних робіт за травень-липень 2010 р. з доказами їх надсилання на адресу відповідача (відмітка відділення поштового зв'язку), проте залишеними останнім без  підписання; розрахунками нарахування по холодній воді та зливу.

Також, в порядку досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із претензією № 13496/53-01 від 13.09.10р. з вимогою сплатити існуючу заборгованість, яка була залишена останнім без відповіді та без задоволення.

На час розгляду спору зобов'язання зі сплати отриманих послуг у відповідача настало у спірній сумі основної заборгованості, а доказів в спростування зазначених вище обставин абонентом не надано.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це строк (термін).

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем за період з травня по жовтень 2010 р. включно нараховано відповідачу на суму основного боргу індекс інфляції в розмірі 6 309,07 грн. та суму 1 621,24 грн. 3% річних за період з 11.05.10р. по 05.11.10р., що відображається з розрахунків позивача долучених до матеріалів справи.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарським зобов'язанням, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно положень ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно умов ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами

Таким чином, господарський суд погоджується з наявністю у відповідача перед позивачем основної заборгованості в розмірі 90 603,89 грн., проте вважає за доцільне вказати на те, що зобов'язання зі сплати послуг визнаних відповідачем за актом звірки станом на 23.04.10р. за № 168687 в листопаді та грудні 2010 року (загальна сума 14 173,66 грн.) наступило в ході розгляду спору, оскільки дану позовну заяву подано 10.11.10р., а згідно укладеної між сторонами у справі угоди № 15 від 23.04.10р. заборгованість відповідача у сумі 56 694,46 грн. розстрочено з травня по грудень 2010 року включно з щомісячним внесенням на рахунок позивача суми 7 086,80 грн. до останнього дня розрахункового місяця.

При цьому, наведені обставини насамперед вказують на хибність (помилковість) наданих водоканалом розрахунків розміру інфляційних втрат та 3% річних, оскільки при проведені таких нарахувань не враховано графік сплати розстроченої заборгованості та граничних строків сплати у відповідності із умовами Договору, отже невірно взяті періоди для нарахування та суми на які провадяться відповідні нарахування.

В той же час, здійснивши перерахунок названих вище нарахувань господарський суд вважає їх обґрунтованим частково, а отже таким, що підлягають задоволенню за період з травня по жовтень 2010 р. у розмірі 2 365,65 грн. інфляційних втрат та за період з 11.05.10р. по 05.11.10р. у розмірі 500,95 грн. 3% річних, а в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю та необґрунтованістю.

За умовами ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру визнаних вимог, без врахування задоволених судом вимог в частині зобов'язання відповідача зі сплати розстроченої заборгованості за листопад та грудень 2010 року.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 106 "Комунальник-2" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, 12; ЄДРПОУ 23075845) на користь Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21 А; ЄДРПОУ 03341305) суму 90 603,89 грн. (дев'яносто тисяч шістсот три грн. 89 коп.) основної заборгованості, 2 365,65 грн. (дві тисячі триста шістдесят пять грн. 65 коп.) інфляційних втрат, 500,95 грн. (п'ятсот грн. 95 коп.) 3% річних, 792,96 грн. (сімсот дев'яносто дві грн. 96 коп.) державного мита, 189,92 грн. (сто вісімдесят дев'ять грн. 92 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                  А.В. Суховаров

Рішення підписано –20.01.11р.