Рішення

від 25.01.2011 по справі 40/5-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/5-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.11р.

Справа № 40/5-11

За позовом  Комунального підприємства "Виробниче Ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №3", м.Запоріжжя 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластекологія", м.Дніпропетровськ 

про стягнення 1849 грн. 73 коп.  

Суддя  Красота О.І.

Представники:

Від позивача:         Мітіна Т.В. - дов. №9 від 20.08.10р.;

Від відповідача:     не з»явився; 

СУТЬ СПОРУ:

 Комунальне підприємство "Виробниче Ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №3" звернулося до господарського суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластекологія" про стягнення 1746 грн. 92 коп. - боргу, 87 грн. 56 коп. - пені, 6 грн. 10 коп. - інфляційних витрат та судові витрати.

        Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалами господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав.        

Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило. Відповідно до довідки державного реєстратора, станом на 19.11.10 року юридична адреса Відповідача: 49000, м. Дніпропетровськ, вул.Маршала Малиновського, буд.10, кв.50 (а.с.27).

    Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

  Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

        01 червня 2007 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір про надання послуг (далі –Договір).

      Відповідно до п.1.1 договору Виконавець зобов”язується представити Замовнику обладнані місця під установку спеціальних контейнерів для накопичення та подальшого вивозу вторинних полімерів згідно рішення Виконавчого комітету Запорізької ради від 31.08.06р. №332.    

       Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі.

       Відповідно до п.3.2 Договору вартість послуг по договору в місяць визначається шляхом множення вартості обслуговування одного контейнера на кількість встановлених контейнерів на при домових територіях Виконавця, згідно дислокації (Додаток №1), Замовник зобов'язаний здійснити оплату згідно пред'явлених рахунків та актів виконаних робіт не пізніше 20 числа наступного місяця, на розрахунковий рахунок Виконавця.  

       Направлені на адресу Відповідача рахунки на сплату за серпень, вересень, жовтень, листопад 2009р. на загальну суму 727 грн. 86 коп.

      Після виконання Позивачем обов'язків згідно договору, Відповідач порушив умови договору, не виконав свої зобов'язання щодо оплати товару.

       Позивач на адресу Відповідача направив претензію №01-10/584 від 22.04.10р. з вимогою оплатити заборгованість у добровільному порядку. До претензії були додані акти виконаних послуг та рахунки на їх сплату. Проте лист повернуто, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

        Таким чином на момент розгляду справи у Відповідача виникла заборгованість у сумі 1746 грн. 88 коп., яка не оплачена.   

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

        Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

       Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

       Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

     До  виконання  господарських  договорів  застосовуються відповідні положення Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

  Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати) майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

  Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

  Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.  

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Окрім суми основного боргу Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 87 грн. 56 коп., з огляду на те, що укладеним між сторонами договором не передбачено умов забезпечення виконання зобов'язання у вигляді обов'язку сплати пені.     Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

   Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, розмір інфляції становить 6 грн. 10 коп., а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, розмір яких становить 9 грн. 15 коп.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі 1746 грн. 92 коп. –боргу, 6 грн. 10 коп. - інфляції, 9 грн. 15 коп. –3 % річних та судові витрати.  

В частині пені в розмірі 87 грн. 56 коп. відмовити.  

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Оскільки Позивачем зайво сплачено суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу, то сума 217 грн. 50 коп. підлягає поверненню з  державного бюджету.  

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластекологія", (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Маршала Малиновського, буд.10, кв.50, ідентифікаційний код 34410050) на користь Комунального підприємства "Виробниче Ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №3", (69098, м.Запоріжжя, вул.Полякова, 113-в, ідентифікаційний код 05478640) 1746 грн. 92 коп. –боргу, 6 грн. 10 коп. - інфляції, 9 грн. 15 коп. –3 % річних, 97 грн. 17 коп. - державного мита, 224 грн. 82 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        В решті позовних вимог відмовити.

        Повернути з державного бюджету Комунальному підприємству "Виробниче Ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №3", (69098, м.Запоріжжя, вул.Полякова, 113-в, ідентифікаційний код 05478640) зайво сплачену суму 217 грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачену платіжним дорученням                № 2248 від 23.11.2010 року..

        Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

 О.І. Красота

Рішення підписано25.01.2011 року