Рішення

від 26.01.2011 по справі 41/9-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/9-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.11р.

Справа № 41/9-11

За позовом  Відкритого акіонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",            м. Нікополь, Дніпропетровська область 

до  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 3250,81 грн.

Суддя  Орєшкіна Е.В.

Представники:

  Від відповідача: Бойко Н.Л. довіреність № 68-4016 від 22.06.10р.;

Від позивача:  Селяков О.В. довіреність № 489 від 01.01.11р.    

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до господарського суду з позовом до державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення 3 250,81 грн. вартості вагової недостачі антрациту, поставленого за договором № 905488 від 30.12.09р., укладеним між  відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" та закритим акціонерним товариством ГЗФ "Краснолучська" по залізничній накладній № 52608594, перевізником якого є відповідач у справі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що нестача вугільної продукції виникла з вини залізниці, що засвідчено комерційним актом АА № 037210/162 від 16.08.10р., складеним при її вивантаженні.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

В судовому засіданні, яке відбулося 25.01.11 року в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення та представників сторін  повідомлено про дату складення повного  тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Перевезенням   вантажів   визнається господарська   діяльність,   пов'язана  з  переміщенням  продукції виробничо-технічного призначення та виробів  народного  споживання залізницями,   автомобільними  дорогами,  водними  та  повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами (п. 1 ст. 306 Господарського кодексу України).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується    доставити   ввірений    їй    другою    стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в  установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій  на одержання  вантажу  особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п. 1 ст. 307 Господарського кодексу України).

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Його укладення  підтверджується складенням перевізного  документа (транспортної накладної, коносамента  тощо) відповідно   до   вимог  законодавства (п. 2 ст. 307 Господарського кодексу України).  

Умови перевезення вантажів окремими видами  транспорту,  а також    відповідальність   суб'єктів   господарювання   за   цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами,  транспортними статутами  та  іншими нормативно-правовими актами (п.5 ст. 370 Господарського кодексу України).

Відповідно до договору № 905488 від 30.12.09 року на адресу позивача від вантажовідправника (закритого акціонерного товариства ГЗФ "Краснолучська") по залізничній накладній № 52608594 у вагоні 66727801 надійшов вантаж –антрацит масою   66 000 кг.

Згідно ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

При видачі вантажу з перевіркою виявлена його вагова недостача в кількості             5 100 кг. з урахуванням норми природної втрати 2 % на суму, згідно її розрахунку, 3 250,81 грн., про що складено комерційний акт  АА № 037210/162 від 16.08.10р., в якому  зазначено, що вантаж прибув на станцію призначення у технічно справному вагоні, антрацит, якого не вистачає, вміститися міг, у вагоні наявне маркування, крім місць поглиблень, вагон без дверний, люки закриті, течі вантажу не було.

На виконання умов договору № 905488 від 30.12.09р. відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" здійснило оплату антрациту закритому акціонерному товариству ГЗФ "Краснолучська", про що свідчить платіжне доручення        № 110109 від 26.08.10р. (а.с. 12), в тому числі за кількість виявленої нестачі вугільної продукції. Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У разі нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, якого не вистачає. Ця норма кореспондується із ст. 113 Статуту залізниць України.

Оскільки факт недостачі вантажу підтверджений комерційним актом та відповідачем належними доказами, у відповідності   із ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено, що нестача виникла з незалежних від нього причин, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" - 49600,                  м. Дніпропетровськ - 38, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, п/р 2600830130306 у Дніпропетровському центральному відділені "Промінвестбанк", МФО 305437 на користь відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" -  53213,  Дніпропетровська область м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, п/р 26009132197001 в ПАО КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299 вартості майнової шкоди - 3 250,81 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят грн. 81 коп.), витрат по сплаті держмита –102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

 Е.В. Орєшкіна

Повне рішення складено 27.01.11р.