Рішення

від 31.01.2011 по справі 15/1527

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/1527

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" січня 2011 р.                                                     Справа № 15/1527

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Шарої Є.М. - представника за довіреністю № 44/19 від 04.01.2010р.,    

від відповідача: не з'явився,     

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)  

до Комунального підприємства "Агромолтранс" Житомирської обласної ради (м.Житомир)

про стягнення 5131,80 грн.

З оголошеною в судовому засіданні перервою, у відповідності із ст. 77 ГПК України, з 27.01.2011р. по 31.01.2011р.

Строк розгляду спору продовжувався за клопотанням позивач у відповідності до ст.69 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з  Комунального підприємства “Агромолтранс” Житомирської обласної ради 5131,80грн., із яких 3068,77грн. основного боргу, 576,51грн. пені, 257,36грн. -  3 % річних, 1229,16грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду від 26.11.2010р. позовну заяву ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"  прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №15/1527. Розгляд справи призначено на 21.12.2010р.

Ухвалою від 21.12.2010р. розгляд справи відкладено на 13.01.2011р.

Господарським судом ухвалою від 13.01.2011р. продовжено строк розгляду спору за клопотанням позивача, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 27.01.2011р.

14.01.2011р. від позивача до господарського суду Житомирської області надійшла заява №196/19 від 13.01.2011р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 2100,00грн. основної заборгованості, 378,87грн. пені, 218,71грн. - 3% річних, 1104,18грн. - інфляційних (а.с. 71-74).

Заява позивача №196/19 від 13.01.2011р. фактично є заявою про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та  приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник позивача в судовому засіданні 27.01.2011р.  позовні вимоги викладені у заяві про уточнення позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується реєстром Ф103 на відправку поштової кореспонденції господарського суду Житомирської області за 17.01.2011р. (а.с. 69-70).

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, в судовому засіданні 27.01.2011р. оголошувалась перерва до 31.01.2011р.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що нез'явлення в засідання суду представника відповідача, а також неподання ним письмового відзиву на позовну заяву, не перешкоджають розгляду справи за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст. 75 ГПК України, господарський суд,     

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (позивач у справі) та Комунальним підприємством “Агромолтранс” Житомирської обласної ради (відповідач у справі) було укладено договір №7-2008-ПП-844 на постачання природного газу, у відповідності з яким позивач зобов'язався передати у власність відповідача природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти природний газ на умовах даного договору (а.с. 15-16).

В подальшому до договору №7-2008-ПП-844 від 26.12.2007р. на постачання природного газу між сторонами укладались додаткові угоди №1 від 29.12.2007р., №2 від 31.01.2008р., №3 від 31.03.2008р. (а.с. 17-19).

26.12.2007р. між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та КП “Агромолтранс” Житомирської обласної ради було укладено договір №7-2008-Т-900 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств, у відповідності з яким  позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по транспортуванню природного газу, який відповідач отримує від постачальника ВАТ "Житомиргаз" по договору  №7-2008-ПП-844 від 26.12.2007р. (а.с. 20-21).

На виконання умов укладених 26.12.2007р. між сторонами договорів  № 7-2008-ПП-844 на постачання природного газу та № 7-2008-Т-900 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств,  з урахуванням укладених додаткових угод, позивач у період з січня 2008 року по квітень 2008 року надав відповідачу природний газ в об'ємі 6998 куб.м., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- від 25.01.2008р. за січень 2008р. в об'ємі 2828 куб.м. (а.с.13),

- від 25.02.2008р. за лютий 2008р. в об'ємі 1768 куб.м. (а.с. 11),

- від 31.03.2008р. за березень 2008р. в об'ємі 1476 куб.м. (а.с. 12),

- від 23.04.2008р. за квітень 2008р. в об'ємі 926 куб.м. (а.с. 14).

Відповідно до  наявних в матеріалах справи розхідних накладних, за отриманий від  позивача природний газ  в об'ємі 6998 куб.м. та за послуги по його транспортуванню, відповідач мав сплатити позивачу 9190,52грн. (а.с. 32-38), зокрема: за січень 2008р.  - 3716,96грн.; за лютий 2008р. -  2274,96грн.; за березень 2008р. - 1939,97грн.; за квітень 2008р. - 1258,63грн.

Відповідно до п. 7.1. договору №7-2008-ПП-844 на постачання природного газу від 26.12.2007р. та договору №7-2008-Т-900 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств від 26.12.2007р., сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та його транспортування  здійснюється до п'ятого числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, відповідач мав провести з позивачем розрахунки наступним чином:

- за отриманий природний газ та послуги по його транспортуванню  в січні 2008 року на суму 3716,96грн. в строк до 05.02.2008р.,

- за отриманий природний газ та послуги по його транспортуванню  в лютому 2008 року на суму 2274,96грн. в строк до 05.03.2008р.,

- за отриманий природний газ та послуги по його транспортуванню  в березні 2008 року на суму 1939,97грн. в строк до  05.04.2008р.,

- за отриманий природний газ та послуги по його транспортуванню  в квітні 2008 року на суму 1258,63грн. в строк до  05.05.2008р.

Проте, відповідач розрахунки за отриманий від позивача у період з січня 2008 року по квітень 2008 року природний газ в об'ємі 6998 куб.м. та за послуги по його транспортуванню, належним чином та у повному обсязі не провів. Зокрема, як вбачається з платіжних доручень та карток рахунку по контрагенту: КП”Агромолтранс” Житомирської обласної ради (а.с. 52-55), відповідачем в рахунок оплати за отриманий  у період з січня 2008 року по квітень 2008 року природний газ  та за послуги по його транспортуванню було сплачено: 05.02.2008р. - 1990,00грн., 11.02.2008р. - 1130,00грн.,  12.02.2008р. - 600,00грн., 26.03.2008р. - 404,26грн., 27.03.2008р. - 303,02грн.,  28.03.2008р. - 200,00грн., 31.03.2008р. - 200,00грн., 21.04.2008р. - 129,83грн.,  04.06.2008р. - 300,00грн., 06.06.2008р. - 200,00грн., 12.06.2008р. - 300,00грн.,  05.09.2008р. - 200,00грн., 01.07.2009р. - 268,77грн.,  08.07.2009р. - 300,00грн.,  13.07.2009р. - 200,00грн., 13.08.2009р. - 200,00грн.

Крім того, з картки рахунку КП”Агромолтранс” Житомирської обласної ради за 2007 рік вбачається, що  у відповідача станом на 01.01.2008р. існувала переплата в сумі 164,64грн., яку позивачем зараховано в рахунок оплати за поставлений природний газ у 2008 році.

Отже, за отриманий у період з січня 2008 року по квітень 2008 року природний газ та послуги по його транспортуванню, відповідачем проведено розрахунки з позивачем на суму 7090,52грн.

Таким чином, на час звернення позивача із позовом до господарського суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість по договору №7-2008-ПП-844 на постачання природного газу від 26.12.2007р. та договору № 7-2008-Т-900 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств від 26.12.2007р. в сумі 2100,00грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона  (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 2100,00грн.  

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2100,00грн. основного боргу  є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 378,87грн. пені, 218,71грн. - 3% річних та 1104,18грн. - інфляційних.

Розглядаючи питання про правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних, господарський суд враховує наступне.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до п. 9.3 договору  № 7-2008-ПП-844 на постачання природного газу від 26.12.2007р. та договору № 7-2008-Т-900 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств від 26.12.2007р. сторони погодили, що за порушення строку оплати відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені позивачем збитки.

Пунктом 9.5 договору №7-2008-ПП-983 на постачання природного газу від 26.12.2007р. та договору № 7-2008-Т-1041 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств від 26.12.2007р. передбачено, що штраф та пеня нараховуються позивачем протягом 1 (одного) року, що передує моменту звернення з позовом.

Як вбачається з заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача пеню в сумі 378,87грн. нараховану на суму заборгованості 2100,00грн. за період з 11.11.2009р. по 11.11.2010р. (а.с. 72).

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені, з урахуванням погодженого сторонами у п. 9.5 договорів порядку нарахування пені (протягом 1 (одного) року, що передує моменту звернення з позовом), враховуючи те, що  позовну заяву було подано до суду 23.11.2010р. (а.с. 2), господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 378,87грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем у заяві про уточнення позовних вимог розрахунок 3% річних (а.с.73), господарський суд встановив, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 209,60грн., зокрема нарахованих

- в сумі 0,64грн., за період з 06.02.2008р. по 10.02.2008р. на суму заборгованості 1562,32грн.,

- в сумі 0,04грн., за період з 11.02.2008р. по 11.02.2008р. на суму заборгованості 432,32грн.

- в сумі 3,45грн., за період з 06.03.2008р. по 25.03.2008р. на суму заборгованості 2107,28грн.,

- в сумі 0,14грн., за період з 26.03.2008р. по 26.03.2008р. на суму заборгованості 1703,02грн.,

- в сумі 0,11грн., за період з 27.03.2008р. по 27.03.2008р. на суму заборгованості 1400,00грн.,

- в сумі 0,30грн., за період з 28.03.2008р. по 30.03.2008р. на суму заборгованості 1200,00грн.,

- в сумі 0,49грн., за період з 31.03.2008р. по 05.04.2008р. на суму заборгованості 1000,00грн.,

- в сумі 3,61грн., за період з 06.04.2008р. по 20.04.2008р. на суму заборгованості 2939,97грн..

- в сумі 3,46грн., за період 21.04.2008р. по 05.05.2008р. на суму заборгованості 2810,14грн.,

- в сумі 9,67грн., за період з 06.05.2008р. по 03.06.2008р. на суму заборгованості 4068,77грн.,

- в сумі 0,62грн., за період з 04.06.2008р. по 05.06.208р. на суму заборгованості 3768,77грн.,

- в сумі 1,76грн., за період з 06.06.2008р. по 11.06.2008р. на суму заборгованості 3568,77грн.,

- в сумі 22,77грн., за період з 12.06.2008р. по 04.09.2008р. на суму заборгованості 3268,77грн.,

- в сумі 75,33грн., за період з 05.09.2008р. по 30.06.2009р. на суму заборгованості 3068,77грн.,

- в сумі 1,61грн., за період з 01.07.2009р. по 07.07.2009р. на суму заборгованості 2800,00грн.,

- в сумі 1,03грн., за період з 08.07.2009р. по 12.07.2009р. на суму заборгованості 2500,00грн.,

- в сумі 5,86грн., за період з 13.07.2009р. по 12.08.2009р. на суму заборгованості 2300,00грн.,

- в сумі 78,71грн., за період з 13.08.2009р. по 11.11.2010р. на суму заборгованості 2100,00грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 209,60грн. У задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в сумі 9,11грн. суд відмовляє.

Щодо вимог позивача про стягнення на свою користь з відповідача інфляційних в сумі 1104,18грн. нарахованих за період з лютого 2008 року по жовтень 2010 року, розрахунок яких наведено у заяві про уточнення позовних вимог (а.с. 73-74), то господарський суд враховує, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.

Отже, враховуючи зазначене та встановлені судом обставини по справі,  правомірним є нарахування інфляційних, в межах визначеного позивачем періоду, в сумі 801,73грн., зокрема нарахованих:

на суму заборгованості в розмірі 1000,00грн. за квітень 2008р., що становить 31,00грн.,

на суму заборгованості в розмірі 2810,14грн. за травень 2008р., що становить 36,53грн.,

на суму заборгованості в розмірі 3268,77грн. за період з червня по серпень 2008р., що становить 6,40грн.,

на суму заборгованості в розмірі 3068,77грн. за період з вересня 2008р. по червень 2009р., що становить 481,46грн.,

на суму заборгованості в розмірі 2100,00грн. за період з серпня 2009р. по жовтень 2010р., що становить 246,34грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних підлягають частковому задоволенню в сумі 801,73грн. У задоволенні позову в частині стягнення 302,45грн. інфляційних суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2100,00грн. заборгованості, 378,87грн. пені, 209,60грн. - 3% річних, 801,73грн. інфляційних. В решті позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно,  у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч. 3 ст. 549, ст.ст. 610, 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд 

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Агромолтранс" Житомирської обласної ради ( 10001, м.Житомир, пров. 1-й  Іподромний, 15а, ідентифікаційний код 33649777)

на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м.Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, ідентифікаційний код 03344071):

- 2100,00грн. заборгованості,

- 378,87грн. пені,

- 209,60грн. - 3% річних,

- 801,73грн. інфляційних.   

- 93,64грн. витрат по сплаті державного мита,

- 216,66грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                     Кравець С.Г.  

                                          Повний текст рішення підписано: "03" лютого 2011 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (рек. з пов.)