Рішення

від 13.01.2011 по справі 2/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2011 р.   Справа № 2/115   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді  Круглової О. М.   

при секретарі   Григорійчук Я. В.

розглянувши матеріали  справи

за позовом  Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" м.Одеса, Проспект Гагаріна,  12-А, від імені якого діє Івано-Франківське відділення №299 акціонерного товариства   "Імексбанк" вул.Незалежності,65, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача Приватного підприємства "Житло-плюс", вул.Крайківського, будинок,2, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення  7212,16  грн. заборгованості за кредитним договором      

за участю представників сторін:

Від позивача: Йосифів П.І - юрисконсульт, (довіреність №160810  від 16.08.2010р. )

Від відповідача: не з'явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№5092 від 08.12.10 про стягнення з відповідача 7212,16 грн. заборгованості, в тому числі 4925 грн. простроченого тіла кредиту та 2287,16 грн. відсотків за користування кредитом.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав, посилається на порушення відповідачем умов умов Договору поновлювальної кредитної ліні №90 від 26.06.07 та додаткової угоди №1 від 15.04.08, а саме не повернув отриманий кредит в термін обумовлений вказаним договором, не сплатив відсотки за користування кредитом.  

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином - ухвалами суду від 10.12.10 та 23.12.10, які направлялись йому за адресою, згідно поданого на вимогу суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №048243 (а.с.21) .

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місцезнаходження відповідача (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №048243) .

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм  процесуальними  правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом   інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.                    

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються  позовні вимоги, судом

встановлено:

03.07.07 між акціонерним комерційним банком "Імексбанк", правонаступником по всіх правах і зобов'язаннях якого є публічне акціонерне товариство „Імексбанк", що підтверджується поданим позивачем наказом про зміну найменування банку від 14.08.09 (а.с.15), від імені якого діє Івано-Франківське відділення №299 "Імексбанк" надалі Кредитор  та Приватним підприємством "Житло-плюс", надалі Позичальник укладено Договір поновлювальної кредитної ліні №90 від 26.06.07, а також додаткову угоду №1 від 15.04.08.

Відповідно до п. 1.1. Договору  кредитор (позивач) надає Позичальнику (відповідачу) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Як зазначено у п. 1.1.1 Договору надання коштів буде здійснюватися окремим частинами на умовах визначених цим Договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 5000 грн., надалі за текстом кожна частина окремо - „Транш", а у сукупності - „Транші", зі сплатою 18 (вісімнадцять) відсотків річних (згідно додаткової угоди №1 - 20 відсотків річних) плюс 1,5 % комісія за оформлення та супровід кредиту та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами до 25.06.09 на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу надано кредитні кошти на підставі наявних в матеріалах справи належним чином завірених платіжних доручень (а.с.26-27), тобто, позивач виконав взяті на себе зобов"язання належним чином.

Пунктом 2.7. Договору встановлено, що  нарахування відсотків за користування  траншем кредиту коштами здійснюється  у валюті кредиту на фактичну суму заборгованості на позичковому рахунку щоденно за методом факт/факт виходячи з фактичної кількості днів у році та сплачуються Позичальником щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця в період дії цього договору  .

Відповідно до ст.533 ЦК України грошове зобов"язання має бути виконане в гривнях. Відповідно до ч.2 вказаної статті, якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок  її визначення не встановлений законом чи іншим  нормативно-правовим актом.

З матеріалів справи вбачається, що Позичальник (Відповідач) не виконав взяті на себе  зобов'язання відповідно до умов Договору поновлювальної кредитної ліні №90 від 26.06.07 та додаткової угоди №1 від 15.04.08, у встановлені строки не повернув кредит у сумі 4925 грн. та не сплатив відсотки за користування кредитом у сумі 2287,16 грн.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша  фінансова установа ( кредитодавець)зобов'язуєтьсяя  надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальникзобов'язуєтьсяя повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до  ст.2 Закону України  "Про банки і банківську діяльність " поняття банківського кредиту визначається як будь-яке зобов'язанняя  банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-якезобов'язанняя придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язанняя боржника щодо повернення заборгованої суми, а також назобов'язанняя на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Кредитний договір є концесуальним, він вважається укладеним із моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами , двостороннім ( встановлює права й обов"зки як для кредитодавця, так і для позичальника) та відплатним (обов'язковаа відплатність фінансових послуг з надання кредиту у вигляді процентів).

Згідно із ч.2 ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок сплати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) й виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.  

З врахуванням вищенаведеного слід стягнути з відповідача 4925 грн. простроченого тіла кредиту та 2287,16 грн. відсотків за користування кредитом.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 527, 629, 651, 1049, 1054  Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд,-

                                                  ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Івано-Франківського відділення №299 АТ "Імексбанк" до Приватного підприємства "Житло-плюс" про стягнення  7212,16  грн. заборгованості за кредитним договором   за кредитним договором - задовольнити .

Стягнути з Приватного підприємства "Житло-плюс", вул.Крайківського, будинок,2, м.Івано-Франківськ, 76000 (код 32872678) на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" м.Одеса, Проспект Гагаріна, 12-а, (код ЄДРПОУ 20971504) - 4925 (чотири тисячі дев"ятсот двадцять п"ять) гривень 00 коп. заборгованості по кредиту, 2287 (дві тисячі двісті вісімдесять сім) гривень 16 коп. - відсотків за користування кредитом, 102 (сто дві) гривні 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                            Круглова О.М.

повне рішення складено 17.01.11