34/143-10-4394
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" січня 2011 р.Справа № 34/143-10-4394
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ-В"
про стягнення 2192,95грн.
Головуючий суддя Фаєр Ю.Г. суддя Цісельський О.В.
суддя Щавинська Ю.М.
В судовому засіданні приймали участь
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: Чорний С.В., діючий на підставі довіреності від 29.01.10р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Чернігівський молокозавод" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ-В" про стягнення заборгованості у розмірі 9804,19грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.10р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/143-10-4394.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.12.10р. справу №34/143-10-4394 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області та розпорядженням голови господарського суду Одеської області №359-р від 14.12.2010р. по справі №34/143-10-4394 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Фаєр Ю.Г., судді Цісельський О.В. та Щавинська Ю.М.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.2010р. справу №34/143-10-4394 прийнято до колегіального розгляду.
В судовому засіданні 05.11.2010р. представник позивача звернувся із заявою про зміну розміру позовних вимог (вх№29653), відповідно до якої просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 2192,95грн. та 257,48грн. витрат на оплату вартості проїзду представника Яременко Ю.В. для прийняття участі у судовому засіданні 05.11.2010р.
Відповідач позов визнає частково в сумі 579,84грн., проти решти позовних вимог у сумі 1613,11грн. заперечує з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву (вх№29652 від 05.11.10р., вх№33130 від 09.12.10р.) посилаючись на те, що в позовній заяві зазначена невірна сума заборгованості та позивач врахував накладні на поставку товару яким понад 3 календарних роки, тобто на підставі вищевказаних накладних стягнути кошти неможливо, так як минув строк позовної давності.
Відповідач звертає увагу суду на те, що вказати номери накладних немає змоги, тому що у листопаді 2007р. бухгалтерія позивача розпочала працювати по новій програмі, що призвело до зміни номерів накладних на які позивач посилається.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
01.10.06р. між Відкритим акціонерним товариством "Чернігівський молокозавод" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ-В" (покупцем) укладено договір поставки №601, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався оставляти покупцю, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати товари в асортименті та у кількості(товар), передбаченій накладними, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).
Відповідно до п.1.2. даного договору повне найменування, його опис та характеристика, кількість товару та інші параметри містяться у накладних. Товар за даним договором постачається товарними партіями розмір яких визначається у кожному конкретному випадку відповідно до замовлення, поданого у порядку ст.3 цього договору.
Пунктом 2.1. вказаного договору постачальник зобов'язався: попередньо погоджувати з покупцем дату можливої передачі кожної партії товару у порядку, визначеному п.3.1. цього договору; постачати власними силами та за власний рахунок товар на адресу покупця відповідно до погоджених з покупцем замовлень, а також нести витрати, пов'язані із поставкою товару та його розвантаженням із транспортного засобу на розвантажувану площадку покупця (під'ємник, пандус та інш.); передавати товар за місцезнаходженням складу (торгівельної точки) покупця(територія покупця); надати всі необхідні належним чином оформлені документи на товар, у т.ч. документи, підтверджуючі походження товару, кількість та якість відвантаженого товару, а також накладні (у паперовому та в електронному вигляді), податкові накладні та інш., постачальник несе персональну відповідальність за відповідність цих документів. У випадку ненадання цих документів, покупець має право відмовитися від такого товару; забезпечувати своєчасне вивезення тари з тари з території покупця(якщо тара є зворотною); нести ризик випадкової загибелі (пошкодження, псування) товару до моменту його фактичної передачі покупцю; не розголошувати третім особам інформацію щодо цін, за якими товар постачається покупцю.
За пунктом 2.2. вказаного договору покупець зобов'язався: попередньо направляти постачальнику замовлення, в якому відображати всі характеристики товару, у порядку, визначеному п.3.1. цього договору; належним чином забезпечити приймання товару, після його поставки відповідно до умов даного договору; за необхідності надавати допомогу в розвантаженні поставленого товару на власній території, у тому числі забезпечувати розвезення товару всередині торгової точки; приймати ризик випадкової загибелі (пошкодження, псування) товару з моменту фактичного його приймання, підтвердженого підписанням накладних; оплачувати вартість товару у порядку, передбаченому цим договором.
Згідно пп.2.3.3. п.2.3. зазначеного договору кожна з сторін зобов'язуються належним чином виконувати зобов'язання, покладені на неї цим договором, а також сприяти іншій стороні у виконанні прийнятих нею на себе зобов'язань.
Умови поставки та передачі товару визначені розділом 3 даного договору.
Відповідно до п.3.1 цього розділу покупець попередньо узгоджує з постачальником об'єми поставки товару, а також можливі дати відправки на його адресу конкретної партії товару, після чого покупець здійснює замовлення постачальнику на необхідну кількість товару, а постачальник після отримання замовлення від покупця здійснює заходи по резервуванню та підготовці товару до відвантаження. Замовлення повинні бути складені у письмовій формі (за допомогою факсу) та повинні включати в себе наступні показники: найменування отримувача, товару, його характеристику(опис), кількість, дата можливої поставки та інш. Допускається подача замовлення по телефону із зазначенням ПІБ та посади особи, яка направила замовлення. При цьому, замовлення вважається прийнятим постачальником, якщо вона прийнята представником постачальника, вказавши своє прізвище та посаду за телефоном. Сторони можуть письмово оформити список осіб, які мають право від їх імені подавати та приймати замовлення. У тому випадку замовлення вважається належним чином оформленою, якщо вона подана та прийнята зазначеними особами.
За п.3.2. вказаного розділу постачальник здійснює доставку товару у строки, узгоджені з покупцем (у тому числі у замовленні). Покупець залишає за собою право не приймати товар, поставлений раніше дати поставки, передбаченої у замовленні.
Завантаження товару та його доставка здійснюється автомобільним транспортом постачальника за його рахунок на умовах „до складу покупця”. При відвантаженні великих партій товару може бути присутнім представник покупця, який перевіряє та контролює відповідність відвантаженого товару вимогам покупця та умовам даного договору(п.3.3. вказаного розділу).
Згідно п.3.4. зазначеного розділу передача товару покупцю здійснюється на підставі накладних. При централізовано-кільцевих перевезеннях допускається постачання товару без довіреності, за умовою, що до моменту передачі товару покупець письмово повідомив постачальника щодо матеріально-відповідальних особах, які будуть приймати товар, направивши йому після підписання даного договору перелік таких осіб із зазначенням прізвищ, імен та по-батькові, посад, зразків підписів, а також зразків печатки(штампу), якими такі особи будуть засвідчувати свої підписи на супровідних документах.
За пунктом 3.5. цього розділу право власності на постачаємий товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної покупцем.
У випадку, якщо при прийнятті товару покупцем вносяться зміни в накладну на постачаєму кількість товару, дані зміни повинні бути внесені постачальником у свій екземпляр накладної на постачаєму кількість товару(п.3.7. цього розділу).
Відповідно до умов даного договору постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з передачі товару, коли товар та відповідна документація передані покупцю на його території (п.3.8. вказаного розділу).
Згідно п.3.9. зазначеного розділу товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем –відповідно до кількості, зазначеній в накладній, та якості, зазначеній в документі, підтверджуючому відповідно до діючого законодавства якість та безпеку товару. Покупець має право при прийманні товару здійснювати перевірку його якості. Товар з простроченим терміном придатності та/або явними дефектами упаковки або за іншими причинами втрати якості покупцем не приймається та вважається непоставленим товаром.
Неліквідний товар, тобто товар, відсоток реалізації якого покупцем третім особам протягом одного календарного місяця з моменту поставки товару складає менш (або дорівнює) 20% від поставленої партії товару, підлягає поверненню продавцю, який зобов'язаний у узгоджений з покупцем строк, але не пізніше чим протягом 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення від покупця, вивезти неліквідний товар власними силами та за власний рахунок з території покупця та повернути сплачені покупцем за цей товар грошові кошти у повному обсязі. Повернення неліквідного товару здійснюється за ціною , за якою цей товар було куплено покупцем. У випадку несплати ціни неліквідного товару постачальником покупцю у зазначений у даному пункті строк, покупець має право притримати належну до сплати суму при взаєморозрахунках з постачальником (п.3.10. розділу 3 договору).
За п.4.1. даного договору кількість постачаємого товару повинна відповідати кількості, раніше узгодженій з покупцем та зазначеній в замовленні.
Відповідно до п.4.10. цього договору товар повинен постачатися на момент поставки з терміном придатності не менше половини встановленого терміну придатності для даного товару.
Ціна та порядок розрахунків визначені розділом 5 даного договору.
Відповідно до п.5.1 цього розділу поставка товару здійснюється відповідно до цін, зазначених у прайс-листах, узгоджених та підписаних сторонами та діючих на момент замовлення товару. Зміна ціни на товар може бути здійснена постачальником з обов'язковим письмовим повідомленням покупця за 14 календарних днів до зміни ціни шляхом узгодження з покупцем нових прайс-листів, які після узгодження підписуються обома сторонами. Узгодження нового прайс-листа може бути попередньо здійснено сторонами у електронному вигляді з обов'язковим наступним оформленням узгодженого прайс-листа у паперовому вигляді, підписаним сторонами та скріпленим печатками. Якщо протягом 7 днів з моменту повідомлення щодо зміни цін на товар сторони не узгоджують новий прайс-лист, то постачальник може припинити приймання замовлень до врегулювання питання відносно ціни на товар або продовжити поставку за старими цінами. Нові ціни набувають чинності з моменту підписання сторонами прайс-листа з дати, зазначеної в ньому (але не раніше 14-денного строку з моменту повідомлення покупця про заплановану зміну цін). У випадку поставки постачальником товару із збільшеною ціною без додержання вимог даного пункту щодо узгодження зміни ціни, покупець має право здійснити оплату товару за старою ціною. У випадку систематичного порушення постачальником умов даного пункту, покупець має право відмовитися від приймання товару та достроково розірвати цей договір. Покупець також має право ініціювати питання зміни ціни на товар у порядку, передбаченому даним пунктом договору.
У ціну товару включається: фактична вартість товару, податок на додану вартість (ПДВ), витрати з підготовки, пакування, вантажно-розвантажувальним роботам та транспортної доставки товару до складу покупця (п.5.2. зазначеного розділу).
Згідно п.5.3. вказаного розділу товар, який постачається покупцю за цим договором, належить оплаті на наступних умовах та в наступні строки: відстрочення платежу 14 календарних днів.
Підпунктом 5.3.1. п.5.3. встановлені особливі умови, відповідно до яких сторони домовляються, що в цілях найбільшого та найкращого представлення товару у торгівельній мережі покупця, - вартість всього об'єму постачаємого товару, який залишається розташованим на полицях (палетах, піддонах та інш.) в торгівельному залі магазинів, оплаті покупцем не підлягає до повної реалізації товару та/або до моменту припинення (розірвання) договору, тобто до настання вищезазначеного моменту покупець не здійснює оплату тієї кількості товару, яка фактично розміщена (представлена) в торгівельній мережі магазинів покупця.
Усі розрахунки за цим договором здійснюються виключно у національній валюті України (п.5.4. цього розділу).
За п.5.5. даного розділу підставою для здійснення покупцем оплати є надання постачальником податкової накладної та/або накладної на постачаєму кількість товару за кожною партією товару. Ненадання або несвоєчасне надання постачальником податкової накладної та/або накладної надає право покупцю затримати оплату вартості товару до моменту надання зазначених документів.
Оплата вартості товару здійснюється покупцем у порядку, передбаченому чинним законодавством України(п.5.6. вказаного розділу).
Днем оплати вважається день перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.5.7. зазначеного договору).
Згідно п.5.8. названого розділу за результатами діяльності за визначені періоди сторони зобов'язуються проводити звірку взаєморозрахунків, результати якої оформлюються відповідним актом. Данні, підтверджені сторонами в Акті звірки, є підставою для кінцевих взаєморозрахунків.
Розділом 7 даного договору визначена відповідальність сторін.
Відповідно до п.7.1. зазначеного розділу за невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до умов, передбачених цим договором та діючим законодавством України.
Постачальник несе повну матеріальну відповідальність за якість постачаємого товару. Поставлений неякісний товар підлягає поверненню постачальнику у повному обсязі. При цьому за узгодженням з покупцем вказаний товар може бути замінений на якісний або прийнятий до повернення постачальником з відшкодуванням покупцю його повної вартості за ціною покупки. При постачанні неякісного товару постачальник зобов'язаний також сплатити штраф в розмірі 1000грн. та відшкодувати покупцю нанесену шкоду у повному обсязі. Постачальник несе відповідальність за будь-яке пошкодження товару внаслідок неналежного пакування.
Згідно п.9.1 даного договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання представниками обох сторін та діє до 31.12.2006р.
В свою чергу, після закінчення дії договору, сторони продовжували господарські відносини. Так, у період з 28.10.2007р. по 27.11.2007р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 10805,64грн., про що свідчать товаротранспортні накладні №7682 від 28.10.07р. на суму 835,56грн., №8617 від 31.10.07р. на суму 1817,64грн., №8741 від 31.10.07р. на суму 240,48грн., від 25.11.07р. №4229 на суму 1885,80грн., №4311 на суму 357,36грн., товаротранспортні накладні від 04.11.07р. №58465 на суму 894,24грн., №58466 на суму 240,48грн., від 07.11.07р. №59259 на суму 1118,28грн., №59491 на суму 195,84грн., від 11.11.07р. №60305 на суму 310,56грн., №60308 на суму 1392,84грн., від 14.11.07р. №61147 на суму 1232,88грн., №61307 на суму 283,68грн.
При цьому відповідач повернув товар на суму 407,94грн., про що свідчать накладні повернення товару постачальнику №Взп-VUZ0023870 від 28.10.07р. на суму 123,66грн., №Взп-VUZ0023952 від 01.11.07р. на суму 134,76грн., №Взп-VUZ0024137 від 10.11.07р. на суму 117,18грн., №Взп-VUZ0024326 від 19.11.07р. на суму 32,34грн.
У зв'язку з невиконанням прийнятого на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати за отриманий товар, позивач звернувся на адресу відповідача із вимогою вих№3006/2009 від 30.06.2009р. погасити заборгованість у сумі 9804,19грн. на протязі семи календарних днів з дня отримання цієї вимоги, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
В ході розгляду справи відповідач сплатив 7611,24грн., про що свідчить платіжне доручення №1122680311 від 28.10.2010р.
07.11.2010р. сторонами по справі складено, підписано та скріплено печаткою акт співставлення розрахунків, відповідно до якої відповідач визнав заборгованість суму 579,84грн.
При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Враховуючи несвоєчасне та не в повному обсязі виконання відповідачем взятого на себе обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з уточненою позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2192,95грн. та 257,48грн. витрат на оплату вартості проїзду представника для прийняття участі у судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у відкритих судових засіданнях пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
В силу ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною 2 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), а правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Істотними для договору поставки є умови щодо предмету, кількості, асортименту, строку поставки, що вбачається із змісту ст.ст.266, 268 Цивільного кодексу України.
За приписами ст.692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи вищезазначені норми матеріального права, перевіривши наданий позивачем уточнений розрахунок заборгованості за поставлений товар, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод" про стягнення 2192,95грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на те, що позивач врахував накладні на поставку товару яким понад 3 календарних роки, судом до уваги не приймається, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Так, згідно ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК).
Позовна заява надійшла до господарського суду Одеської області 12.10.2010р. (вх.8974) та до стягнення позивачем заявлено заборгованість, що утворилася у період з 28.10.2007р. по 27.11.2007р.
Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, як вбачається з вищезазначеної правової норми, витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК України.
Така ж правова позиція викладена в п.29 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 року №01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" з послідуючими змінами і доповненнями, відповідно до якої витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК України, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.
Приймаючи до уваги вищезазначене, присутність представника Яременко Ю.В. у судовому засіданні 05.11.2010р., додані до матеріалів справи копії проїзних документів серії РЧ №987403 (Чернігів-Одеса) та №987402 (Одеса-Чернігів), судові витрати у вигляді оплати вартості проїзду у сумі 257,48грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи вимоги ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України та те, що заявлена до стягнення заборгованість відповідачем частково погашена після порушення провадження у справі та задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 236грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ-В" (65091, м.Одеса, вул.М'ясоєдівська, 14, п/р26000378 в ОФ АБ „Укргазбанк”, МФО 328588, код ЄДРПОУ 19202597) на користь Відкритого акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод" (09000, Київська область, м.Сквира, вул. Леніна, 19, кв.13; 14021, м. Чернігів, вул.Любецька,76; п/р260040176159 у філії Укрексімбанку м. Чернігів, МФО 353649, код ЄДРПОУ 00447971) заборгованість за поставлений товар у сумі 2192(дві тисячі сто дев'яносто дві)грн.95коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ-В" (65091, м.Одеса, вул.М'ясоєдівська, 14, п/р26000378 в ОФ АБ „Укргазбанк”, МФО 328588, код ЄДРПОУ 19202597) на користь Відкритого акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод" (09000, Київська область, м.Сквира, вул. Леніна, 19, кв.13; 14021, м. Чернігів, вул.Любецька,76; п/р260040176159 у філії Укрексімбанку м. Чернігів, МФО 353649, код ЄДРПОУ 00447971) витрати на оплату вартості проїзду представника для прийняття участі у судовому засіданні у розмірі 257(двісті п'ятдесят сім)грн.48коп., державне мито у розмірі 102(сто дві)грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 236(двісті тридцять шість)грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.
Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.
Головуючий суддя Фаєр Ю.Г.
суддя Цісельський О.В.
суддя Щавинська Ю.М.
Повний текст рішення складено 31.01.2011р.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2011 |
Оприлюднено | 07.02.2011 |
Номер документу | 13615960 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Фаєр Ю.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні