Ухвала

від 03.02.2011 по справі 5021/233/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5021/233/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03.02.11           Справа №5021/233/2011.

Суддя господарського суду Сумської області Котельницька В.Л., розглянувши матеріали

   за заявою – Виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

   до боржника – Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» (м.Суми, пр-т.Космонавтів, 12, ід. код 14001902)

  про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

       До господарського суду Сумської області  звернувся кредитор – Виконавча дирекція Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  із заявою про порушення справи про банкрутство Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» відповідно  до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», посилаючись на ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкової звітності та наявність у боржника заборгованості перед кредитором в сумі 435,90 грн.

        Дослідивши подані матеріали, оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що заява про порушення справи про банкрутство з доданими документами підлягає поверненню без розгляду враховуючи наступне.

        Статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець –боржник або керівні органи боржника – юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

         Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

         Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», неплатоспроможність - неспроможність   суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;

         Відповідно до вимог ст. 1 Закону безспірні вимоги кредиторів –вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

         Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку,якщо інше не передбачено цим Законом.

         Стаття 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка має назву «Особливості банкрутства відсутнього боржника», передбачає ці самі інші випадки та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, а саме, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

         Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону є загальною, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють  банкрутство за спрощеною процедурою.

         Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

         При розгляді наявного питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою,  існують  дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється ст. 52 Закону , в площині безспірності грошових вимог, а саме - справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст.6 Закону,  встановленого для їх погашення, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство , у тому числі вимоги до складу вимог ініціюючого кредитора, регулюються   загальними нормами Закону.

         Отже, за приписами Закону для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер. Зазначена правова позиція також наведена у постановах Вищого господарського суду України від 08.09.2010р. у справі №15/529-б,  від 21.12.2010р. у справі №01/1074, від 08.09.2010р. у справі №7/43-10-593.

         Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то в підтвердження безспірності вимог кредитором має бути додано виконавчий документ, який підлягає виконанню  державною виконавчою службою в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

         Пунктом 1 частини 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; 9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; 10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

         Крім того, в абзаці 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» теж зазначено, що безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями підтверджуються виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».

          В обгрунтування своїх вимог до боржника кредитор посилається на звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

          Однак, до своєї заяви кредитором не додано доказів, які б підтверджували безспірність його вимог до боржника в розумінні абз. 8 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

          Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але всупереч цьому заявник не довів суду тих обставин, які б слугували підставою для порушення справи про банкрутство.

           Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

           Відповідно частини 1 статті 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду  з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

           Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява Виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про порушення справи про банкрутство Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» підлягає поверненню без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України та статті 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом».

           На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 1, 5, 6, 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 63, 86  Господарського процесуального кодексу України, суд,  -

УХВАЛИВ:

         1.Заяву з доданими до неї документами повернути без розгляду.

          Додаток: заява з додатком всього на 9-ти аркушах, в т.ч. поштова квитанція    №5414 від 01.02.2011 р.

       2. Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

           СУДДЯ                                (підпис)                         В.Л.КОТЕЛЬНИЦЬКА

Суддя Котельницька Вікторія Леонідівна