Рішення

від 21.01.2011 по справі 1/57-2036

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/57-2036

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2011 р.Справа № 1/57-2036

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Чопко Ю.О.             

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бульв. Т. Шевченка, 18, м. Київ, в особі Цеху телекомунікаційних послуг №4 Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. Незалежності, 2, смт. Гусятин, Тернопільської області,48200            

до Тернопільського обласного військового комісаріату, вул. Січових Стрільців, 2, м. Тернопіль,46000              

про стягнення 1971грн.08коп.

За участю представників сторін від:

позивача: Кузьма Ганна Ромвнівна –юрисконсульт (довіреність №18-02/41 від 14.10.10р.);

відповідача: Троян Роман Богданович –начальник юридичної групи (довіреність №7/199 від 21.01.11р.).

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.        

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Цеху телекомунікаційних послуг №4 Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з Тернопільського обласного військового комісаріату 1821грн.86коп –основного боргу згідно договору про надання послуг електрозв'язку №68 від 23.04.207 року; 51грн.35коп. –пені; 74грн.31коп. –інфляційних; 23грн.56коп. –3% річних.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, на яку відповідно до норм чинного законодавства та умов даного договору йому було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні нарахування.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.01.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач надав суду відзив на позов №7/194 від 21.01.2011р. (канцелярія суду вх. №8509 від 21.01.2011р.), який підтримав повноважний представник в судовому засіданні, де зазначає, що позов в частині суми основного боргу визнає, щодо заявлених до стягнення суми пені, втрат від інфляційних процесів та 3% річних заперечує, оскільки фінансове забезпечення заходів, пов'язаних з життєдіяльністю військових комісаріатів здійснюється за рахунок і в межах Державного бюджету України, кошти для сплати за послуги електрозв'язку не надходили, а тому немає можливості погасити борг перед ВАТ "Укртелеком", в наслідок чого була нарахована пеня, інфляційні та 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

24 квітня 2007 року між Центром електрозв'язку №3 Тернопільської філії  ВАТ “Укртелеком” як Підприємством зв'язку (надалі - позивач), та Тернопільським обласним військовим комісаріатом,  як Споживачем (надалі –відповідач) був укладений Договір про  надання  послуг електрозв'язку №68 (надалі –договір), згідно з умовами якого (п.2.1.1.) позивач взяв на себе зобов'язання забезпечувати безперебійне та якісне надання послуг телефонного зв'язку відповідачу, а останній зобов'язався (п.3.2.8.договору) вчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 7.1. сторони передбачили, що договір набирає чинності з дня підписання і діє п`ять років.

Згідно п. 4.2 Договору відповідач оплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою –авансовою з поданням рахунків - системою оплати.  Це означає (п.4.6 Договору), що Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як випливає із матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні, позивач на виконання умов укладеного договору в період з січня 2010р. по грудень 2010р. надав відповідачу телекомунікаційні послуги, що підтверджується карточкою обліку розрахунків за послуги зв'язку від 09.12.2010р. (в матеріалах справи).  Однак, відповідач, всупереч згаданих приписів закону, положень договору, належним чином не виконував свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого станом на 01.12.2010р. заборгував 1821грн.86коп.  Як зазначалось вище, відповідач визнав заборгованість за надані послуги.  Відтак, слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 1821грн.86коп.

Враховуючи, що згідно ст.526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином  і у  встановлений строк, а відповідачем дані строки порушені, він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.5.8.) п.2 ст.36  Закону України "Про телекомунікації" у вигляді сплати  пені, яка за період з 21.06.2010р. по 17.12.2010р., згідно поданого розрахунку, становить 51грн.35коп.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, що за період з січня 2010р.  по листопад 2010р.  становить 74грн.31коп. та 3% річних, що за період з 21.12.2009р. по 17.12.2010р. становить  23грн.56коп. (розрахунок в матеріалах справи).

Щодо заперечення відповідача проти заявлених позивачем до стягнення сум  втрат від інфляційних процесів, 3% річних та пені з посиланням на те, що фінансове забезпечення заходів, пов'язаних з життєдіяльністю військових комісаріатів здійснюється за рахунок і в межах Державного бюджету України, а сума боргу виникла внаслідок несвоєчасного надходження коштів з Державного бюджету суд зазначає таке.

Держава як суб'єкт цивільного права є учасником цивільних відносин, в яких вона має рівний статус і приймає участь в тих же формах, що й інші учасники - суб'єкти цивільних відносин (фізичні та юридичні особи), не наділених владними повноваженнями ( ч. ст. 167 ЦК України). Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, встановлених ст. 625 ЦК України, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Можливість нарахування трьох відсотків річних та індексу інфляції законодавець пов'язує з фактом порушення грошового зобов'язання. Головним для визначення правової природи даної міри відповідальності є вказівка на невиконання грошового зобов'язання. Відносно пені, то вона незначна і не може "значно перевищувати" розміру збитків, як того вимагає для випадків зменшення розміру неустойки п.3. статті 551 Цивільного кодексу України.

При таких обставинах справи та у відповідності до Закону України "Про телекомунікації", позовні вимоги про стягнення 1821грн.86коп. –основного боргу, 51грн.35коп. –пені, 74грн.31коп. –втрат від інфляційних процесів та 23грн.56коп. 3% річних підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та не спростованні відповідачем.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 49, 82-85, 116-117 ГПК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України та ст. 33, 36 Закону України "Про телекомунікації", господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Тернопільського обласного військового комісаріату, 46001, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 2 (ідентифікаційний код 07704709) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" бульв. Т. Шевченка, 18, м.Київ, в особі цеху телекомунікаційних послуг №4 Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", смт. Гусятин  Тернопільської області, вул. Незалежності, 2 (ідент. код 01188052) 1821 (одну тисячу вісімсот двадцять одну) грн. 86 коп. основного боргу, 51 (п'ятдесят одну) грн. 35 коп. пені, 74 (сімдесят чотири) грн. 31 коп. втрат від інфляційних процесів, 23 (двадцять три) грн. 56 коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. рівно державного мита і 236  (двісті тридцять шість) грн. рівно витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Сторони вправі оскаржити рішення до Львівського апеляційного господарського суду.  Апеляційна скарга подається через цей суд протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення, яке відбулося 26 січня 2011р.

Суддя                                                                                          Ю.О. Чопко