Рішення

від 01.02.2011 по справі 22/5025/8/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/5025/8/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2011 р.Справа № 22/5025/8/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпромсервіс" м. Гайворон, Кіровоградська область    

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТОН ХЛІБ" м. Хмельницький

про  стягнення 141384,79 грн. заборгованості за договором поставки № 5/8 від 03.08.2009 року з яких 122240,00 грн. - основний борг, 4842,71 грн. - 3% річних, 14302,08 - інфляційних втрат

Суддя                     Заверуха С.В.

Представники сторін:

від позивача: Гродзіцький Р.О. - представник за довіреністю від 17.01.2011р.

від відповідача: Гопка В.В. - представник за довіреністю від 16.01.2011 р.

Повний текст рішення підписано та складено 01.02.2011 р.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелпромсервіс" звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТОН ХЛІБ" 141384,79 грн. заборгованості за договором поставки №5/8 від 03.08.2009р., з яких 122240,00 грн. - основний борг, 4842,71 грн. - 3% річних, 14302,08 грн. - інфляційних втрат. В обґрунтування позову зазначає, що за договором поставки №5/8 від 03.08.2009р. позивач здійснив поставку пшениці в кількості 122,24 т., а відповідач прийняв зазначений товар, про що свідчить видаткова накладна  №РН-0000097 від 03.08.2009р., однак не оплатив вартість отриманої продукції, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 122 240,00 грн.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач подав суду копію договору поставки №5/8 від 03.08.2009р., копію видаткової накладної № РН-0000097 від 03.08.2009р., розрахунок суми позовних вимог, виставлений до оплати рахунок-фактуру № СФ-0000054 від 03.08.2009р.

В судовому засіданні повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими поданими доказами, а також надав заяву, згідно якої підтвердив факт отримання ТОВ "Інтелпромсервіс" борошна вищого гатунку в кількості 22,00 т. загальною вартістю 38 500,00 грн. від ТОВ "ЕТОН ХЛІБ" за видатковою накладною №РН-0000039 від 14.09.2009р. При цьому вказує, що дана продукція не може бути врахована як оплата поставленого товару за договором №5/8 від 03.08.2009р., оскільки умовами вказаного договору оплата за поставлений товар повинна здійснюватись шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника коштів та ніяких інших письмових домовленостей щодо зарахування товарно-матеріальних цінностей в рахунок оплати за поставлений товар не було.

Представник відповідача в судовому засіданні проти пред'явлених позовних вимог заперечив, пояснюючи, що за видатковою накладною від 14.03.2009 р. на суму 38500 грн. проведено взаємозалік за отриманою по договору поставки продукції. Письмового відзиву на позов не надав.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з наданням можливості сторонам провести звірку наявної суми заборгованості. При цьому представник відповідача зауважив, що ніяких грошових коштів по договору поставки відповідач  не перераховував.

В задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи належить відмовити, оскільки ст. 77 ГПК України передбачає вичерпні обставини, згідно з якими господарський суд має право відкласти розгляд справи. Така обставина для відкладення розгляду справи, як проведення звірки наявної суми заборгованості, в господарсько-процесуальному законодавстві відсутня. Однак до уваги приймається те, що сторони в процесі розгляду справи не були позбавлені можливості провести звірку заборгованості, та акт за результатами звірки подати суду до розгляду справи в судовому засіданні.            

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі надсилалась на адресу відповідача, вказану в єдиному державному реєстрі відповідно до витягу станом на 24.01.2011 р. (м. Хмельницький вул. Достоєвського 43) рекомендованим листом та вручена останньому,  про що свідчить поштове повідомлення від 21.01.2011 р.

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.  

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 588079 позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Б.Хмельницького, 11/115, кв. 12, код 33142285.

Згідно витягу з ЄДРПОУ відповідач зареєстрований як юридична особа за адресою: м. Хмельницький, вул. Достоєвського, 43, код ЄДРПОУ 35478743.

03.08.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Інтелпромсервіс”, в подальшому Постачальник, в особі Директора Пойди В.С., що діє на підставі Статуту та товариством з обмеженою відповідальністю „ЕТОН ХЛІБ”, в особі Тарасенка І.Г., в подальшому  Покупець, що діє на підставі Статуту, був укладений договір поставки №5/8, згідно п. 1.1. якого  постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти та передати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати пшеницю (в подальшому товар) у порядках та на умовах, передбачених даним договором.

В розділі 2 договору сторони узгодили умови щодо кількості, ціни товару та загальної суми договору, а саме: одиниця виміру Товару –тонна, кількість Товару –122,24 т., ціна за одиницю Товару –1000,00 грн. загальна сума даного Договору складає 122 240,00 грн. в тому числі ПДВ, в національній валюті України.

Якість товару повинна відповідати вимогам і стандартам, які діють на території України на даний Товар, а саме ГОСТу (п. 3.1. Договору).

Поставка товару здійснюється постачальником на умовах Франко склад. Факт поставки підтверджується накладною, підписаною Сторона. Прийом товару здійснюється: по кількості –на основі накладної, по якості –по вимозі викладеній в п. 3.1. даного Договору. Разом з товаром, постачальник передає покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактура на товар; накладна на товар; податкова накладна. У випадку розбіжності по кількості і якості товару, отриманого покупцем, з даними в документах на товар, покупець повідомляє другу сторону про розбіжність і складає акт. У випадку недопоставки товару покупець має право оплатити фактично отриману кількість товару ( розділ 4 Договору).

Відповідно до п. 5.1. договору покупець оплачує товар на протязі 3 банківських днів з моменту отримання Товару, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно п. 6.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання умов договору, Сторони несуть відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Всі зміни та доповнення до даного договору оформлюються в письмовій формі, підписуються сторонами. Такі зміни та доповнення додаються до даного договору і є його невід'ємною частиною (п.8.2 договору).

Із змісту п. 8.3. Договору даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору поставки №5/8 від 03.08.2009р. позивач здійснив поставку пшениці кількістю 122,24 т. на суму 122 240,00 грн., а відповідач отримав зазначену продукцію, про що свідчить видаткова накладна № РН-0000097 від 03.08.2009р., яка підписана сторонами та скріплена їх печатками, податкова накладна та довіреність №320970 від 03.08.2009 р.

З підстав отримання ТОВ „ЕТОН ХЛІБ” продукції в кількості та якості, передбаченої умовами договору, позивач виставив відповідачу до оплати рахунок-фактуру №СФ-0000054 від 03.08.2009р. на суму 122 240,00 грн., однак відповідач взяті на себе зобов'язання згідно договору поставки не виконав, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 122 240,00 грн., що стало підставою для позивача нарахувати відповідачу інфляційні втрати в сумі 14 302,08 грн., 3% річних в сумі 4842,71 грн. та звернутися з позовом до суду про стягнення вказаної вище суми.  

Згідно видаткової накладної № РН-0000039 від 14.09.2009р. ТОВ "ЕТОН ХЛІБ" передало ТОВ "Інтелпромсервіс"  борошно вищого гатунку кількістю 22 тонни, загальною вартістю 38500,00 грн., умовою продажу зазначено: попередня оплата. Даний факт також не заперечив представник позивача в судовому засіданні 01.02.2011 р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а  кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або,  якщо  вона не встановлена  у  договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений  строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав відповідачу продукцію, останній прийняв її та зобов'язався сплатити за неї певну грошову суму.

Пунктом 5.1. Договору сторони узгодили, що ТОВ „ЕТОН ХЛІБ” оплачує товар на протязі 3 банківських днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ „Інтелпромсервіс”.

З видаткової накладної № РН-0000097 вбачається, що відповідач отримав продукцію 03.08.2009р., то право вимагати від відповідача оплатити поставлену продукцію в сумі 122 240,00 грн. виникло у позивача 07.08.2009р.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 122 240,00 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме договором №5/8 від 03.08.2009р., видатковою накладною  №РН-0000097 від 03.08.2009р. на суму 122 240,00грн., рахунком-фактурою №СФ-0000054 від 03.08.2009р. на суму 122 240,00 грн., податковою накладною, довіреністю.

Наявна в матеріалах справи видаткова накладна №РН-0000039 від 14.09.2009р. на суму 38500,00 грн. свідчить про отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, а саме борошна вищого гатунку в кількості 22 тонни. Однак суд не погоджується з думкою відповідача проте, що поставка товару за даною накладною є виконання умов договору поставки №5/8 від 03.08.2009 р. в частині проведення оплати за отриману продукцію, оскільки умовами вказаного договору передбачено здійснення оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, а всі зміни та доповнення до даного договору оформлюються в письмовій формі та підписуються Сторонами, такі зміни та доповнення додаються до даного договору і є його невід'ємною частиною. Таким чином, з врахуванням того, що між сторонами в письмову вигляді не було домовленостей щодо зарахування товарно-матеріальних цінностей в рахунок оплати за поставлений товар, доводи відповідача про проведення між сторонами взаємозаліку згідно видаткової накладної № РН-0000039 від 14.09.2009р. до уваги судом не беруться. При цьому приймається письмова позиція представника позивача викладена в заяві від 01.02.2011 р.

Крім того, звертається увага відповідача, що правова природа договору поставки, враховуючи ст. 712 ЦК України,  полягає в здійсненні оплати за отриманий товар  саме певною грошовою сумою, а не взаємозаліком товаро-матеріальних  цінностей.

Також, судом приймається до уваги, що відповідач  не позбавлений можливості стягнення заборгованості за видатковою накладною №РН-0000039 від 14.09.2009р. в примусовому порядку.

   Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 122 240,00 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4842,71грн., розрахованих за період з 07.08.2009р. по 01.12.2010р., та індексу інфляції в сумі 14302,08 грн., розрахованих за період з 07.08.2009р. по 01.12.2010р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Враховуючи те, що строк виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманої продукції виник з 03.08.2009р. по 06.08.2009р., то позивачем правомірно визначено період заборгованості відповідача з 07.08.2010р.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, доданий позивачем до позовної заяви, суд вважає його правомірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги  в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4842,71 грн. підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Перевіривши розрахунок індексу інфляції за період з 07.08.2009 по 01.12.2010р., судом встановлено в ньому арифметичну помилку, а саме позивачем зазначено, що середній індекс інфляції за вказаний період складає 1,117, тоді як за розрахунком суду середній індекс інфляції за період складає 112,07 %. Отже, сума інфляційного збільшення боргу за даний період складатиме 14 748,87 грн.

Однак, з огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача індекс інфляції у меншому розмірі, а саме в сумі 14302,08 грн., судом підлягають задоволенню інфляційні втрати саме в заявленому позивачем розмірі.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 141384,79 грн., з яких 122 240,00 грн. –основна заборгованість, 4842,71 грн. - 3% річних, 14302,08 грн. нарахувань інфляції, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються  на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпромсервіс" м. Гайворон, Кіровоградська область до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТОН ХЛІБ" м. Хмельницький про стягнення 141384,79 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТОН ХЛІБ" (29000, м. Хмельницький, вул. Достоєвського, 43, код 35478743) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпромсервіс" (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Б.Хмельницького, 11/115, кв. 12, код 33142285) 122240,00 грн. (сто двадцять дві тисячі двісті сорок гривень 00 копійок) основного боргу, 14302,08 грн. (чотирнадцять тисяч триста дві гривні 08 копійок) інфляційних втрат, 4842,71 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок дві гривні 71 копійка) 3% річних, державне мито в розмірі 1413,85 грн. (одна тисяча чотириста тринадцять гривень 85 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      С.В. Заверуха

Віддруковано 3 примірника: 1. в справу, 2. позивачу, 3. відповідачу.  Помічник судді Гураль Л.Л.

Повний текст рішення підписано та складено 01.02.2011 р.