Рішення

від 25.01.2008 по справі 17/199/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 "25" січня 2008 р.                                                

Справа №  17/199/07

Господарський суд Миколаївської

області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при 

секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників сторін:

від позивача -не з”явились;

від відповідача - не з”явились;

розглянувши

у відкритому судовому засіданні справу № 17/199/07

за позовом

сільськогосподарського рибоводного приватного підприємства „Амур-Аква”

(надалі-СГРПП „Амур-Аква”), м. Миколаїв, вул. Силікатна, 267,

до фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, м. АДРЕСА_1,

про стягнення заборгованості,-

                     У судовому засіданні

15.01.2008 року було оголошено перерву на 25.01.2008 року.

В С Т А Н О В

И В:

 СГРПП„Амур-Аква” (надалі-позивач) пред'явлено

позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. (надалі-відповідач) про стягнення

заборгованості.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги

тим, що  01.11.2003 року між -

сільськогосподарським рибоводним приватним підприємством „Амур-Аква”, та

фізичною особою - підприємцем 

ОСОБА_1укладено договір надання послуг.

Згідно пункту 3 договору від

01.11.2003 року вартість послуг, які мав надати позивач, складає 18 000 грн.

Пунктом 4 договору від 01.11.2003

року передбачено, що відповідач сплачує позивачу вартість послуг після

виконання останнім передбачених договором зобов'язань та підписання акта

виконаних робіт.

Позивачем роботи виконані своєчасно

і в повному обсязі, що підтверджується відповідним актом здачі-приймання

наданих послуг по договору від 01.11.2003 року.

Позивач зазаначає,  що в згаданому акті здачі-приймання наданих

послуг допущена технічна помилка щодо дати його складення сторонами, а саме в дійсності

акт був складений 12.01.2004 року, але в ньому зазначено, що складений він

12.01.2003 року.

Факт технічної помилки

підтверджується тим, що 12.01.2003 року не існувало ні договору на підставі

якого складений акт, ні відповідача, в якості підприємця зареєстрованого лише

14.04.2003 року.

           Враховуючи наведене, строк виконання

зобов'язання відповідача по сплаті позивачу наданих послуг у розмірі 18000  грн. настав з 12.01.2004 року, тобто після

підписання акта виконаних робіт (пункт 4 договору від 01.11.2003 року).

21.01.2004  року між позивачем, як виконавцем та

відповідачем,  як замовником, було

укладено інший договір на надання послуг, вартість яких, згідно  пункту 3 

складає 25 000  грн.

Пунктом 4 згаданого договору від

21.01.2004 року передбачено, що відповідач сплачує позивачу вартість послуг

після підписання акта виконаних робіт.

03.01.2005 року позивачем  та 

відповідачем було складено та підписано акт здачі-приймання наданих

послуг по договору від 21.01.2004 року.

В згаданому акті від 03.01.2005

року сторони підтвердили факт надання послуг з боку позивача у повному обсязі

на суму 25 000 грн.

Враховуючи наведене, строк

виконання зобов'язання відповідача по сплаті позивачу наданих послуг у розмірі

25 000,00 грн. настав з 03.01.2005 року, тобто після підписання акта виконаних

робіт (пункт 4 договору від 21.01.2004 року).

До теперішнього часу грошові кошти

за зазначеними договорами надання послуг на загальну суму 43 000 грн. на

розрахунковий рахунок Позивача не надходили.

Враховуючи наведене, позивач

просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позов не визнавав та

клопотав про проведення почеркознавчої експертизи. Ухвалою суду від 17.09.2007

року було призначено судово-почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у

справі.

Ухвалою суду від 13.12.2007

року  провадження у справі було поновлено

у зв?язку з поверненням справи з неможливістю проведення експертизи, так як

експертній установі потрібен порівняльний матеріал у більшому обсязі. Про

проведення повторної експертизи сторони клопотання не заявляли.

У судовому засіданні 15.01.2008

року представник відповідача надав додатковий відзив по справі, в якому

зазначив наступне:

-          Позовні вимоги, що ґрунтуються на

договорі про надання послуг від 01.11.2003 року не  підлягають 

задоволенню, та як позивач звернувся до суду після спливу позовної

давності.

-          Відповідач погоджується з позивачем,

що строк виконання за договором від      

01.11.2003 року настав 12.01.2004 року, тобто відповідно до ст. 257

Цивільного кодексу України, строк позовної давності за цим договором сплинув

12.01.2007 року, а позивач звернувся з позовом до суду у березні 2007 року, про

що свідчать матеріали справи.

-          Відповідно до ст. 267 Цивільного

кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено

стороною у спорі, є підставою відмови у позові.

Таким чином, відповідач клопоче перед судом  про застосування строків позовної давності.

Відповідач зазначає, що позовні

вимоги, що грунтуються позивачем на договорі про надання послуг від 21.01.2004

року також не підлягають задоволенню, так як позивач не є стороною у загальному

договорі.

Із змісту договору про надання

послуг від 21.01.2004 року копія якого є в матеріалах справи, вбачається, що

укладений він з відповідачем в якості Замовника та фізичною особою ОСОБА_2, в

якості Виконавця.

Таким чином, право звернення до суду з позовом про стягнення коштів за

договором про надання послуг від 21.01.2004 року, належить не юридичній особі

СРПП “Амур-Аква”, а фізичній особі - ОСОБА_2

Зі змісту договора від 21.01.2004 року, дійсно випливає те, що він був

укладений між СПД ОСОБА_1. та  ОСОБА_2.,

тобто фізичною особою. Позивач проти факту укладення вищезазначеного договору в

якості фізичної особи як Виконавця не заперечує.  

Відповідно до ст. 1 Господарського

процесуального кодексу України  право на

звернення до господарських судів мають право юридичні особи та громадяни, які

здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи . Позивачем

не надано доказів того, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем. Крім того,

позивач у судовому засіданні усно визнавав факт того що вищезазначений договір

укладений фізичною особою.

Відповідно до  ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального

кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не

підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким, чином, провадження у справі

в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості  у розмірі 25 000 грн. за договором про

надання послуг від 21.01.2004 р. слід припинити в порядку ч.1 ст. 80 ГПК

України.

Щодо задоволення позовних вимог в

частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 18 000 грн. та

враховуючи клопотання відповідача, то як видно з матеріалів справи, акт  приймання виконаних робіт за договором від

01.11.2003 року було підписано 12.01.2004 року, враховуючи пояснення позивача.

Відповідно до  ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна

позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 Цивільного

кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у

спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про

застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Позива звернувся з позовом в

березні місяці 2007 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Враховуючи наведене, в задоволенні

позовних вимог в частині стягнення за договором 

від 01.11.2003 р. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85

Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          В частині стягнення з відповідача

заборгованості  у розмірі 25 000 грн. за

договором про надання послуг від 21.01.2004 року провадження у справі -

припинити.

2.          В частині в частині стягнення з

відповідача суми заборгованості у розмірі 18 000 грн. за договором від

01.11.2003  року відмовити.

3.          Повернути сільськогосподарському

рибоводному приватному підприємству „Амур-Аква”, м. Миколаїв, вул. Силікатна,

267 (код 30737708) з Державного бюджету державне мито у сумі 250 грн

Рішення може бути оскаржено до

Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання

рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

 Суддя                                                        Коваль С.М.