Рішення

від 22.01.2008 по справі 4/256-07-6516

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2008 р.

Справа  № 4/256-07-6516

За позовом   Фізична особа-підприємець ОСОБА_1; 

до відповідача   Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

3-тя особа відповідача: Відкрите

акціонерне товариство "НЕПТУН"; 

про

зобов'язання звільнення земельної ділянки та припинення діяльності 

                                                                                                 Судді                    Літвінов С.В. 

                                                                                                                               Демешин

О.А.

Аленін О.Ю.

                                                     Представники:

Від позивача: 

ОСОБА_3 по довіреності;

Від відповідача: ОСОБА_2 по паспоту; ОСОБА_4 по

довіреності

Від третьої особи: не з”явився

СУТЬ СПОРУ:  Позивач -фізична особа-підприємець ОСОБА_1

звернувся до суду з позовом до відповідача -фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з

вимогами про зобов'язання звільнення земельної ділянки та припинення

господарської діяльності. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на

відсутність у відповідача правових підстав для користування земельною

ділянкою.         

          12.09.2007р. до суду надійшла заява

фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про відвід судді Літвінова С.В. від розгляду

справи №4/256-07-6516, в якій заявник просить призначити іншого суддю

господарського суду Одеської області для розгляду справи №4/256-07-6516.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 12.09.07р. заяву фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про

відвід судді Літвінова С.В. від розгляду справи №4/256-07-6516-залишено без

задоволення.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 12.09.07р. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено

розгляд справи до 31.10.07р..

20 вересня 2007р.  до господарського  суду 

Одеської  області  надійшло клопотання   фізичної особи -підприємця ОСОБА_2  про призначення справи № 4/256-07-6516 до

колегіального розгляду  в порядку ст. 4-6

ГПК України.

Ухвалою господарського суду

Одеської облсті від 20.09.07р. справу передано на  розгляд колегії суддів  Літвінов С.В., Никифорчук М.І.,Торчинська

Л.О.. Головуючим колегії призначено суддю господарського суду Одеської

області  Літвінова С.В.

По справі на підставі ст. 77 ГПК

України була оголошена перерва на 15.11.07р. о 11:30. 

Розпорядженням голови

господарського суду Одеської області № 433-р від 15 листопада 2007 р здійснено

заміну судді Торчинської Л.О. на суддю Аленіна О.Ю. у складі колегії суддів при

колегіальному розгляді справи № 4/256-07-6516.

          Ухвалою господарського суду Одеської

області від 15 листопада 2007 р. справу                                  № 4/256-07-6516 прийнято до колегіального

розгляду у складі суддів: Літвінов С.В.(головуючий суддя), судді Никифорчук

М.І., Аленін О.Ю.

04.12.07р. представник позивача

надав до суду заяву про залучення іншого відповідача,  а саме Одеську міську раду.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області № 447-р від

12 грудня 2007 р здійснено заміну судді Никифорчука М.І. на суддю Демешина О.А.

у складі колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 4/256-07-6516.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 13 грудня 2007 р. справу                                  №

4/256-07-6516 прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: Літвінов

С.В.(головуючий суддя), судді Демешин О.А., Аленін О.Ю.

Заявою від 22.01.2008р. позивач

остаточно уточнив свої позовні вимоги, виклавши їх в наступній редакції: -

заборонити фізичної особі-підприємцю ОСОБА_2використовувати земельну ділянку

площею 298 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться в користуванні у

ОСОБА_1(АДРЕСА_2) код НОМЕР_1 на підставі договору оренди від 02.03.07р..

Відповідач та третя особа на

стороні відповідача проти позову заперечують з підстав викладених у відзиві.

По справі на підставі ст. 77 ГПК

України була оголошена перерва на 22.01.08р. о 11:40. 

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до договору

купівлі-продажу від 05.08.2003р. ОСОБА_2 придбав у ВАТ «Нептун»26/1000 частин нежилих

будівель та споруд, розташованих у АДРЕСА_1. 03 квітня 2006р. правління ВАТ

«Нептун»надало згоду ОСОБА_2 на забудову площею 5,60м х 9,50м. Таке рішення

мотивоване тім, що відповідачу земельна ділянка відведена в землекористування

загальними зборами співвласників територій, будівель та споруд, а 21.07.2006р.

листом № 28/129 правління ВАТ «Нептун»узгодило відповідачу відвід земельної

ділянки площею 298 кв.м. під власність, розташованою по АДРЕСА_1. З цього

моменту по сьогоднішній час ОСОБА_2 фактично користується вказаною земельною

ділянкою. Проте, державного акту, який би свідчив про право власності на

вказану земельну ділянку, або договору оренди землі, у відповідача не має.

Між тим, згідно договору оренди

землі від 02.03.2007р., укладеного між 

фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Одеською міською радою, земельна

ділянка площею 0,0574 га по АДРЕСА_1-б в м. Одеса надана позивачу в оренду для

експлуатації та обслуговування нежилої будівлі адміністративно-виробничого

призначення. З індексно-кадастрового плану, затвердженого Одеською регіональною

філією ДП „Центр державного земельного кадастру”, вбачається, що земельна

ділянка, яку ВАТ „Нептун” погодив для відведення ОСОБА_2, межує з землями

позивача, ВАТ „Одеський коровай”, СПД ОСОБА_5. та СПД ОСОБА_6 Але, з жодним з

цих землекористувачів передача земельної ділянки не узгоджена. Більш того,

суміжні землекористувачі в колективному зверненні від 16.06.2006р. виступили

проти будівництва нежитлової будівлі та користування земельною ділянкою ОСОБА_2

в зв'язку з тим, що нова забудова суттєво обмежить вільний доступ к майну та

будівлям.

Вивчивши докази, що мають значення

для справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з

наступних підстав.

Як вбачається з пункту 9 договору

купівлі-продажу від 03.08.2003р. ОСОБА_2 та ВАТ «Нептун»було роз'яснено зміст

ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції від 11.07.2003р., дійсної на

момент укладання договору), відповідно до якою при переході права власності на

будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може

переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на

підставі договору оренди. Звідси випливає, що в разі передачі земельної ділянки

у власність сторони повинні були укласти договір купівлі-продажу, а при

передачі землі в користування -відповідний договір оренди. Проте, ОСОБА_2 та

ВАТ «Нептун»ніяких цивільно-правових угод відносно земельної ділянки, на якої

розташовані придбані відповідачем будівлі та споруди, не укладали.

Лише 21.07.2006р. листом № 28/129

правління ВАТ «Нептун»узгодило відповідачу відвід земельної ділянки площею 298

кв.м. по АДРЕСА_1 під власність. Але така передача земельної ділянки у

власність не відповідає вимогам чинного земельного законодавства України.

На момент укладення договору

купівлі-продажу будівель та споруд від 05.08.2003р. земельна ділянка, відвід

якою узгодило правління ВАТ «Нептун», належала останньому на праві постійного

користування. Втім, за змістом п. 2 ст. 92 Земельного кодексу України право

постійного користування земельною ділянкою мають лише підприємства, установи та

організації, що належать до державної та комунальної власності.

Згідно пункту 6 Перехідних положень

Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному

користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому

праві, повинні дпереоформити у встановленому порядку право власності або право

оренди на них. Саме тому, зміст цієї норми права також був роз'яснений ОСОБА_2

та ВАТ «Нептун», про що свідчить п. 9 договору купівлі-продажу від 05.08.2003р.

Всупереч вимогам пункту 6

Перехідних положень Земельного кодексу України відповідач  не оформив а ні право власності, а ні право

оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м. Одесі, про що свідчить лист Одеського

міського управління земельних ресурсів від 15.11.2007р. № 01-19/1403-04.

Згідно п.2 ст.83 Земельного кодексу

України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених

пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки

за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Пунктом 1 ст. 60 Закону України

«Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що право комунальної

власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у

містах. Оскільки ні відповідач, ні ВАТ «Нептун»не оформили у встановленому

порядку право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1в м. Одесі, вказана

земля залишається у власності територіальної громади м. Одеси, представницьким

органом якою є Одеська міська рада.

Відповідно до ст. 12 Земельного

кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі

земельних відносин на території сіл, селищ, міст серед інших належить:

а) розпорядження землями

територіальних громад;

б) передача земельних ділянок

комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до

цього Кодексу.

Підстави для набуття права

власності на землю громадянами та юридичними особами визначені статтею 116

Земельного кодексу України, пункт 1 якої встановлює, що громадяни та юридичні

особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із

земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади

або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим

Кодексом.

Всупереч вказаним вимогам

законодавства передача землі ОСОБА_2 від ВАТ «Нептун»відбулася за відсутністю

відповідного рішення органу місцевого самоврядування, тому є неправомірною. На

сьогоднішній день у відповідача не існує ні державного акту,  який би свідчив про право власності на

земельну ділянку, ні договору оренди землі.

За відсутністю вищевказаних

документів, що підтверджують право на земельну ділянку, суд погоджується з

думкою позивача про порушення відповідачем вимог земельного законодавства

України, яке полягає в самовільному зайнятті земельної ділянки і тягне за собою

цивільну відповідальність, встановленою ст. 212 Земельного кодексу України.

За приписами ст. 212 Земельного

кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню

власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за

час незаконного користування ними.

Повернення самовільно зайнятих

земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Факт самовільного зайняття

відповідачем земельної ділянки підтверджується наступними обставинами. Згідно

листу ВАТ «Нептун»від 01.07.2005р. № 024/264 площа землі під будівлею, яку

придбав ОСОБА_2 у ВАТ «Нептун», складає лише 132 кв.м. Проте, як вбачається з

листу голови правління ВАТ «Нептун»від 21.07.2006р. Котова Ю.А. відповідачу під

власність погоджена передача земельної ділянки площею 298 кв.м.  

Але, земельна ділянка площею 574

кв.м. по АДРЕСА_1-Б,  в тому числі 298

кв. м. під проїздами, проходами, площадками знаходиться в користуванні позивача

-ФОП ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 02.03.2007р. Саме на

цій  земельній ділянці відповідач

намагається здійснити будівництво чотирьохповерхового будинку, про що зазначив

у відзиві на позовну заяву та зверненні до начальника Одеського міського управління

земельних ресурсів, наданого до суду в якості письмового доказу.     

Посилання відповідача на те, що

передбачувана їм забудівля площею 5,60м х 9,50м 

буде здійснюватися в межах земельної ділянки, на якій знаходиться

придбане ним майно (автодорога/вимощення та споруда підземного резервуару)

відхиляється судом з огляду на наступне.

По-перше, право власності на

вказане майно відповідач -ОСОБА_2 набув лише з 03.10.2007р. -моменту прийняття

відповідного рішення господарським судом Одеської області, тобто вже після

укладання позивачем договору оренди землі від 02.03.2007р. По-друге, ОСОБА_2

придбав у ТОВ «Торговий Дім «Перетворювач»лише підземний резервуар та 164,55

кв.м. автодороги/вимощення, в той час як загальна площа вимощення складає 1280

кв.м. Ніяких документальних доказів, які б достовірно підтверджували що саме ці

об'єкти знаходяться в межах орендованої позивачем земельної ділянки,

відповідачем не надані. Більш того, згідно переліку активів майна боржника -ВАТ

«Нептун»по АДРЕСА_1 крім підземного резервуара існував ще пожежний водойом. З

плану земельної ділянки, що є невід'ємною частиною договору оренди землі від

02.03.2007р., вбачається що на орендованій позивачем земельній ділянці

розташований не підземний резервуар, а пожежний водойом, який на підставі листа

Головного управління МНС України в Одеській області від 31.08.05р. № 46-1602

демонтований в зв'язку з аварійним станом ще в 2005 році. Наведені факти

спростовують твердження відповідача про порушення його прав у частини

користування майном.

При цьому суд вважає за необхідне

відзначити, що відповідач в якості заперечень проти позову посилається на

існування у нього права власності на будівлі та споруди (в тому числі підземний

резервуар та автодорогу/вимощення). Але в даному випадку судом розглядаються

вимоги позивача стосовно права землекористування, а не майнові правовідносини

сторін. На думку суду доводи відповідача про право власності на будівлі не

стосуються суті справи, оскільки предмет спору полягає у захисті права на

землю.      

Надані позивачем докази (лист

Одеського міського управління земельних ресурсів від 15.11.2007р. №

01-19/1403-04, план земельної ділянки, затверджений першим заступником

начальника Одеського управління земельних ресурсів) підтверджують, що

відповідач користується земельною ділянкою площею 298 м.кв. по АДРЕСА_1 без

встановлення її меж на місцевості та за відсутністю документів, що посвідчують

право на неї.                                                             

Між тим, відповідно до п. 3 ст. 125

ЗК України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж

у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та

державної реєстрації забороняється. Відповідно до пункту 2 ст. 152 Земельного

кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати

усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не

пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування

завданих збитків.

Ст. 15 Цивільного кодексу України

встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі

його порушення, невизнання або оспорювання. Звернення позивача до суду з

позовом є законним способом захисту цивільного права позивача, яке порушене

відповідачем і тому підлягає судовому захисту відповідно до вимог ст. 16 ЦК

України у спосіб, встановлений пп. 3)  п.

2 ст. 16 ЦК України - шляхом припинення дії, яка порушує право.

Що стосується заяви про про

залучення іншого відповідача,  а саме

Одеську міську раду то за ява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

22.01.2008р. представником позивача

було уточнено позовні вимоги, виклавши їх в наступній редакції: - заборонити

фізичної особі-підприємцю ОСОБА_2використовувати земельну ділянку площею 298

кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться в користуванні у ОСОБА_1(АДРЕСА_2)

код НОМЕР_1 на підставі договору оренди від 02.03.07р.

          Відповідно до ч. З ст. 21 ГПК України

відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Так як позовні вимоги пред'явлені

саме до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, а не до Одеської міської ради, то

відповідно остання ні яким чином не може бути відповідачем у вказаній справі.

При вказаних обставинах, суд

вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі .

Витрати по сплаті державного мита

та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок

відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.

ст. 44, 49, 82-85  Господарського

процесуального кодексу України, суд ,-

В  И  Р  І 

Ш  И  В  :

1.          Позов задовольнити .

2.          Заборонити фізичної особі-підприємцю

ОСОБА_2використовувати земельну ділянку площею 298 кв.м. за адресою: м. Одесса,

АДРЕСА_1-Б, яка знаходиться в користуванні у ОСОБА_1(АДРЕСА_2) код НОМЕР_1 на

підставі договору оренди від 02.03.07р..

3.          Стягнути з фізичної особі-підприємця

ОСОБА_2код НОМЕР_2 АДРЕСА_3на користь фізичної особі-підприємця

ОСОБА_1(АДРЕСА_2) код НОМЕР_1державне мито 85 грн. та витрати по сплаті ІТЗ

судового процесу 118   грн.

Рішення суду набирає законної сили

після закінчення 10-денного строку

з дня підписання

                         Наказ видати згідно

ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 22.01.08р.

Головуючий суддя                                                                               

Літвінов С.В.  

                  Судді :                                                                                 

             Демешин О.А.

Аленін О.Ю.