Рішення

від 24.12.2010 по справі 29/402

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/402

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.12.10 р.                                                                                    Справа № 29/402                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Толкунової Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАРС”, м. Запоріжжя

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве

про стягнення 17 030 010грн.97коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Морозов В.Б. – представник (за довіреністю №701 від 22.12.2010р.);

від відповідача: Сагін М.В. – начальник відділу претензійної, позовної та консультаційної роботи юридичного управління (за довіреністю вих.№73/5-61 від 30.12.2009р.);

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗАРС”, м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве, про стягнення 17 030 010грн.97коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на поставку товару №2/2009/2900084-с від 09.01.2009р., протокол розбіжностей, протокол узгодження розбіжностей та специфікації №4 від 19.10.2009р., №5 від 20.10.2009р. до наведеного договору, рахунки-фактури №02.00383 від 27.08.2009р., №02.00384 від 28.08.2009р., №02.00385 від 29.08.2009р., №02.00386, №02.00389 від 30.08.2009р., №02.00390 від 31.08.2009р., №02.00493, №02.00496 від 21.10.2009р., №02.00497 від 22.10.2009р., №02.00502 від 23.10.2009р., №02.00503 від 24.10.2009р., №02.00506, №02.00509 від 25.10.2009р., №02.00510 від 26.10.2009р., №02.00513 від 27.10.2009р., №02.00514 від 28.10.2009р., №02.00517 від 29.10.2009р., №02.00517 від 29.10.2009р., №02.00527 від 30.10.2009р., №02.00528 від 31.10.2009р., акти приймання-передачі №37 від 27.08.2009р., №38 від 28.08.2009р., №39 від 29.08.2009р., №40, №41 від 30.08.2009р., №42 від 31.08.2009р., №43, №44 від 21.10.2009р., №45 від 22.10.2009р., №46 від 23.10.2009р., №47 від 24.10.2009р., №48, №49 від 25.10.2009р., №50 від 26.10.2009р., №51 від 27.10.2009р., №52 від 28.10.2009р., №53 від 29.10.2009р., №54 від 30.10.2009р., №55 від 31.10.2009р., залізничні накладні (квитанції про приймання вантажу).

26.05.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області від Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №29/402 у зв'язку з порушенням господарським судом Донецької області провадження у справі №15/312пд за позовом Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАРС”, м. Запоріжжя про визнання договору №2/2009/2900084-С на поставку товару від 09.01.2009р. недійсним.

Ухвалою від 26.05.2010р. у справі №29/402 господарський суд Донецької області клопотання Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве задовольнив та провадження у справі №29/402 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАРС”, м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве про стягнення 17 030 010грн.97коп. зупинив до закінчення розгляду справи №15/312пд.

17.12.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАРС”, м. Запоріжжя вих.№690 від 15.12.2010р. про поновлення провадження у справі №29/402 у зв'язку з прийняттям господарським судом Донецької області рішення у справі №15/312пд.

В обґрунтування наведеної заяви позивачем надана засвідчена копія постанови Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. по справі №15/312пд, відповідно до якої у позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАРС”, м. Запоріжжя про визнання договору №2/2009/2900084-С на поставку товару від 09.01.2009р. недійсним відмовлено.

Приймаючи до уваги, що обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі усунені, ухвалою від 17.12.2010р. провадження у справі №29/402 поновлено та призначено справу до розгляду.

Відповідач 24.12.2010р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву вих.№73/5-488 від 24.12.2010р., відповідно до якого останній визнає позовну заяву в повному обсязі.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

09.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЗАРС”, м. Запоріжжя та Відкритим акціонерним товариством „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве укладений договір на поставку товару №2/2009/2900084-с з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей, відповідно з п.1.1 якого продавець (позивач) зобов`язується поставити та продати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі кокс доменний, клас крупності 25 мм та більше іменований далі за текстом „Товар”, виробництва ВАТ „Запоріжкокс” іменований далі за текстом „Виробник”, ціна, якість та строки поставки якого, зазначаються у відповідних специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором на поставку товару №2/2009/2900084-с від 09.01.2009р.

Відповідно до п.3.1 договору, базис поставки товару продавцем на адресу покупця узгоджується у специфікаціях до договору (здійснюється у відповідності з ІНКОТЕРМС Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)), поставка здійснюється залізничним транспортом та повинна супроводжуватись залізничною накладною. Відвантажувальні реквізити: Станція призначення – ст.Єнакієве, Донецької залізниці; Код станції 488706, вантажоотримувач – ВАТ „Єнакієвський металургійний завод”; Код отримувача 1067; Адреса – 86429, м.Єнакієве, пр.Металургів, 9.

01.08.2009р., 19.10.2009р. та 20.10.2009р. між сторонами підписано специфікації №3, №4 та №5 до договору на поставку товару №2/2009/2900084-с від 09.01.2009р., відповідно до яких сторони визначили найменування, кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціну, умови передачі, об'єм поставки, строк поставки, а саме серпень 2009р. та жовтень 2009р.

За твердженням позивача, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 17 030 010грн.97коп., що підтверджується актами приймання-передачі №37 від 27.08.2009р., №38 від 28.08.2009р., №39 від 29.08.2009р., №40, №41 від 30.08.2009р., №42 від 31.08.2009р., №43, №44 від 21.10.2009р., №45 від 22.10.2009р., №46 від 23.10.2009р., №47 від 24.10.2009р., №48, №49 від 25.10.2009р., №50 від 26.10.2009р., №51 від 27.10.2009р., №52 від 28.10.2009р., №53 від 29.10.2009р., №54 від 30.10.2009р., №55 від 31.10.2009р., залізничними накладними (квитанціями про приймання вантажу), копії яких наявні у матеріалах справи.

Належність наведених документів до предмету спору перевірена судом.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у залізничних накладних (квитанціях про приймання вантажу), актах приймання-передачі №37 від 27.08.2009р., №38 від 28.08.2009р., №39 від 29.08.2009р., №40, №41 від 30.08.2009р., №42 від 31.08.2009р., №43, №44 від 21.10.2009р., №45 від 22.10.2009р., №46 від 23.10.2009р., №47 від 24.10.2009р., №48, №49 від 25.10.2009р., №50 від 26.10.2009р., №51 від 27.10.2009р., №52 від 28.10.2009р., №53 від 29.10.2009р., №54 від 30.10.2009р., №55 від 31.10.2009р. на підставі договору на поставку товару №2/2009/2900084-с від 09.01.2009р. підтверджується підписом представника відповідача, який засвідчений печаткою підприємства відповідача, на вищезазначених актах, що мають посилання на відповідні залізничні накладні (квитанції про приймання вантажу) та зазначений договір, а отже прийнята відповідачем на підставі договору на поставку товару №2/2009/2900084-с від 09.01.2009р. без заперечень.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з дати виставлення рахунку на оплату товару.

На сплату отриманої за залізничними накладними (квитанціями про приймання вантажу), актами приймання-передачі №37 від 27.08.2009р., №38 від 28.08.2009р., №39 від 29.08.2009р., №40, №41 від 30.08.2009р., №42 від 31.08.2009р., №43, №44 від 21.10.2009р., №45 від 22.10.2009р., №46 від 23.10.2009р., №47 від 24.10.2009р., №48, №49 від 25.10.2009р., №50 від 26.10.2009р., №51 від 27.10.2009р., №52 від 28.10.2009р., №53 від 29.10.2009р., №54 від 30.10.2009р., №55 від 31.10.2009р. на підставі договору на поставку товару №2/2009/2900084-с від 09.01.2009р. продукції позивачем на адресу відповідача виставлені рахунки-фактури №02.00383 від 27.08.2009р., №02.00384 від 28.08.2009р., №02.00385 від 29.08.2009р., №02.00386, №02.00389 від 30.08.2009р., №02.00390 від 31.08.2009р., №02.00493, №02.00496 від 21.10.2009р., №02.00497 від 22.10.2009р., №02.00502 від 23.10.2009р., №02.00503 від 24.10.2009р., №02.00506, №02.00509 від 25.10.2009р., №02.00510 від 26.10.2009р., №02.00513 від 27.10.2009р., №02.00514 від 28.10.2009р., №02.00517 від 29.10.2009р., №02.00517 від 29.10.2009р., №02.00527 від 30.10.2009р., №02.00528 від 31.10.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Докази направлення вказаних рахунків на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні, проте суд вважає, що зазначені рахунки надані відповідачу разом із товаром, отриманим відповідно до спірних накладних та актів, оскільки п.п.7.2, 7.3 договору сторони визначили, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюються відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7, приймання продукції по якості і комплектності виробляється з точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється за транспортними і супровідними документам (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідних актів суду не надано. При отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів відмови від продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що наведені вище рахунки-фактури, надані відповідачу разом із товаром, отриманим відповідно до зазначених накладних та актів, доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, строк оплати товару за вказаними вище рахунками-фактурами настав.

За твердженням позивача, відповідач всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, не оплатив вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 17 030 010грн.97коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 17 030 010грн.97коп.

Одночасно, як зазначено вище, у відзиві на позовну заяву вих.№73/5-488 від 24.12.2010р. відповідач визнає позовну заяву в повному обсязі.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов'язані із визнанням позову, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 17 030 010грн.97коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем вказаної заборгованості, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАРС”, м. Запоріжжя щодо стягнення заборгованості в розмірі 17 030 010грн.97коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 666, 688, 690, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                                          ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАРС”, м. Запоріжжя до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве, про стягнення 17 030 010грн.97коп. – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” (за адресою: пр.Металургів, 9, м.Єнакієве, Донецька область, 86429, код ЄДРПОУ 00191193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАРС” (за адресою: вул. Лобановського, 6-А, м. Запоріжжя, 69035, п/р 26001044120001 у АКБ „Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32116212) суму заборгованості в розмірі 17 030 010грн.97коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 24.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                                                               Марченко О.А.                               

Повне рішення складено 24.12.2010р.