Рішення

від 02.02.2011 по справі 7/269пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/269пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.02.11 р.                                                                                    Справа № 7/269пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара                                           

При секретарі судового засідання Талієвій Х.Р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства „Вода Донбасу” м. Донецьк

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка Предмет спору: визнання недійсним протоколу від 01.12.2010р. № 86 засідання комісії з розгляду актів про виявлене правопорушення ПКЕЕ; визнання відсутнім права у відповідача на припинення виконання зобов'язань за договором № 132 від 30.06.2009р. з 04.01.2011р. на підставі повідомлення від 01.12.2010р.

За участю представників:

від позивача: не з"явився.

від відповідача: Снігаренко Н.Ю. - дов.

У судовому засіданні 27.12.2010р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 26.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:                          

КП „Вода Донбасу” м. Донецьк звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка про визнання недійсним протоколу від 01.12.2010р. № 86 засідання комісії з розгляду актів про виявлене правопорушення ПКЕЕ; визнання відсутнім права у відповідача на припинення виконання зобов'язань за договором № 132 від 30.06.2009р. з 04.01.2011р. на підставі повідомлення від 01.12.2010р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №132 від 30.06.2009р.;  акти технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВт №065838 від 19.02.2008р., №078025 від 19.02.2008р., №175205 від 09.12.2008р.;  акти прийому-передачі за лютий 2008р. – жовтень 2008р., грудень 2008р.; акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №164003 від 09.12.2008р.; акт про порушення Правил користування електричною енергією №032733 від 09.12.2008р.; акт-вимогу №076561 від 09.12.2008р.; акт перевірки усунення порушень Правил користування електричною енергією №001090 від 11.12.2008р.; акт перевірки виконання вимог №017428 від 11.12.2008р.; повідомлення про припинення подачі електроенергії №768 від 01.11.2010р.; рахунок №132 за активну електроенергію; протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією визначення об'єму недоврахованої електроенергії, а також вартості недоврахованої електроенергії №86 від 01.12.2010р.; повідомлення №5486 від 23.11.2010р.; службову записку б/н.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на той факт, що позивачем обраний невірний спосіб захисту, просить припинити провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №132 від 30.06.2009р. (далі по тексту Договір).

Відповідно до п. 9.5 Договору, він набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2009р. та Договір вважається продовженим щорічно на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що у спірний сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (відповідач) продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (позивача) з приєднаною потужністю 3923,05 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктами 2.1, 2.2.1 та 2.3.1 Договору сторони зобов'язались виконувати умови цього договору. Під час виконання умов цього Договору, а також вирішені всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.    

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (п.п.1, 7 ст.193 ГК України.).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

09.12.2008р. відповідачем здійснено перевірку дотримання КП „Компанія „Вода Донбасу” Правил користування електроенергією та зафіксований факт порушення відповідачем ПКЕЕ, зокрема: дії споживача, передбачені п.6.40 ПКЕЕ; порушення умов мантажу (вивернутий т/т по фазі „А”; під час подачі напруги на фазу „А” ИРСУ 6кВт №0311552 диск ел. лічильника обертається у зворотному напрямку; дане порушення представники постачальника електричної енергії під час попередніх візитів не мали можливості). За результатами перевірки складено акт про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією №032733 від 09.12.2008р.

Відповідно до п.6.41 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Акт про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією №032733 від 09.12.2008р. споживачем не підписаний (міститься відмітка „від підпису відмовився”). З боку ВАТ „Донецькобленерго” акт підписаний трьома особами, в підтвердження повноваження яких відповідачем жодного доказу не представлено.

Враховуючи вищенаведене, на підставі акта №032733 від 09.12.2008р., з урахуванням приписів п.6.42 ПКЕЕ, відповідачем на засіданні комісії 01.12.2010р. з розгляду цього акта прийнято рішення щодо нарахування позивачу вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 175342,77 грн., яке оформлено протоколом №86 від 01.12.2010р. Споживач на засіданні комісії був присутнім, про рішення комісії повідомлений належним чином.

Згідно п.6.43 ПКЕЕ, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

На підставі наведеного, відповідачем виставлений позивачу рахунок на сплату 175342,77 грн., копія якого додана до позову.

Разом із рахунком, позивачу вручено повідомлення №768 від 01.12.2010р. про припинення подачі електроенергії 04.01.2011р., у разі несплати виданих рахунків. Копія вказаного повідомлення також додана до позову.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов договору та приписів чинного законодавства, у тому числі, Правил користування електричною енергією, звернувся до суду та просить визнати відсутнім права у відповідача на припинення виконання зобов'язань за договором № 132 від 30.06.2009р. з 04.01.2011р. на підставі повідомлення від 01.12.2010р.

При цьому, розділом 3 Договору передбачено, що постачальник має право отримувати від споживача своєчасну оплату за електричну енергію та інші платежі, обумовлені цим договором, обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з  умовами розділу 6 цього Договору та порядку, передбаченого ПКЕЕ, вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього договору (п.п.3.1.1, 3.1.2, 3.1.4 Договору).

Під  терміном  “недоврахована електрична енергія” ПКЕЕ визначено обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно (п.1.2 ПКЕЕ).

Пунктом 4.2.3 Договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електричної енергії, розрахованої виходячи з потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до „Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією”, затвердженої постановою НКРЕ.

Тобто, право постачальника електричної енергії (відповідача) вимагати від споживача стягнення (сплати) суми за недораховану електроенергію прямо передбачене чинним законодавством України та умовами Договору.

Розглядаючи вимогу позивача щодо визнання відсутнім права у відповідача на припинення виконання зобов'язань за договором № 132 від 30.06.2009р. з 04.01.2011р. на підставі повідомлення від 01.12.2010р. суд виходить з наступного.

          Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів, в тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності права.

Разом з цим, визнання наявності або відсутності права застосовується для захисту майнових прав суб'єктів господарювання.

Тобто, під визнанням відсутності прав маються на увазі об'єктивні права, а не суб'єктивне право на вчинення будь-яких дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 20.10.2010р. № 3/414-09.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання відсутнім права у відповідача на припинення виконання зобов'язань за договором № 132 від 30.06.2009р. з 04.01.2011р. на підставі повідомлення від 01.12.2010р. задоволенню не підлягають.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем приписів чинного законодавства, зокрема, Правил користування електричною енергією, позивач також просить визнати недійсним протокол від 01.12.2010р. №86 засідання комісії з розгляду актів про виявлене правопорушення ПКЕЕ.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 Цивільного кодексу України. Одним з таких способів, як вказано у п.10 ч.1 вказаної статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає, що серед актів, визнання незаконними які передбачено ст. 16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у т.ч., актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Оскаржений позивачем акт (протокол від 01.12.2010р. №86), за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обов'язкових до виконання нормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлене при проведенні перевірки дотримання споживачем (позивачем) Правил користування електричною енергією та фіксацією рішення стосовно вирішення питання про відповідальність за таке порушення. Тобто, оскаржений акт (протокол від 01.12.2010р. №86) не тягне для споживача правові наслідки у вигляді примусового стягнення вартості недооблікованої електроенергії. Зазначений вище акт (рішення комісії, яке оформлене протоколом) може бути використаний як доказ у разі звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду і підлягає оцінці останнім згідно з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, споживач електричної енергії в разі незгоди із спірним протоколом від 01.12.2010р. №86, не позбавлений права та можливості доводити в суді ті обставини, на які він (споживач) посилається як на підставу своїх заперечень проти такого акта.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 12.06.2007р. зі справи № 3/576н, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.04.2008р. № 01-8/164, та, зокрема, в постановах Вищого господарського суду України від 20.05.2010р.  № 7/206пн, від 29.06.2010р. №2-2/4818-2009, від 07.07.2010р. №2-2/6197-2009.

З огляду на викладене, вимога про визнання недійсним протоколу від 01.12.2010р. №86 засідання комісії з розгляду актів про виявлене правопорушення ПКЕЕ не відноситься до підвідомчості господарських судів та не підлягає розгляду в них, що, відповідно до п.1 ст.80 Господарського кодексу України, є підставою для припинення провадження у справі в цій частині вимог.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. 16, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997 р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року N28,  керуючись ст.ст. 1, 2, 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд

В И Р I Ш И В :

          У задоволенні вимог Комунального підприємства „Вода Донбасу” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка про визнання відсутнім права у відповідача на припинення виконання зобов'язань за договором №132 від 30.06.2009р. з 04.01.2011р. на підставі повідомлення від 01.12.2010р. відмовити.

          Провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним протоколу від 01.12.2010р. № 86 засідання комісії з розгляду актів про виявлене правопорушення ПКЕЕ. припинити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду відповідно до приписів діючого законодавства.

Повний текст рішення підписано 03.02.2011р.

Суддя                                                               Сгара Е.В.