Рішення

від 10.01.2011 по справі 8/291

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/291

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.11                                                                                 Справа № 8/291

За позовом Закритого акціонерного товариства "Краснодонський м'ясокомбінат",  м. Краснодон Луганської області,  

до Приватного підприємства "Дінго", м. Алчевськ Луганської області, -

про стягнення 14212 грн. 21 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Шаталов В.О. –юрисконсульт, - довіреність № 19 від 10.01.11 року;                  

від відповідача –представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 13188,09 грн., 3% річних у сумі 100,35 грн., інфляційних нарахувань у сумі 407,56 грн. та пені у сумі 516,21 грн., нарахованих ним з  посиланням на неналежне ставлення відповідача до виконання умов договору постачання №3983, укладеного між сторонами  19.07.10 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з  23.12.10 року до 10.01.11 року –у зв'язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 10.01.11 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;79).

Судом на адресу відповідача, вказану у позовній заяві (м. Алчевськ, вул. Горького, 49 Луганської області), яка також є його юридичною адресою, що підтверджується довідкою з ЄДР №7864039 від 20.12.10 року (а.с.72-74), були спрямовані ухвали про порушення провадження у справі та призначення її до слухання, а також про відкладення її розгляду.

Оператор поштового зв'язку станом на день вирішення спору по суті не повернув до суду жодне з цих поштових відправлень.

    З огляду на викладене суд керується приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України та підпунктом 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами), де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової   адреси,  ухвала про відкриття провадження у справі надсилається  за  адресою  місцезнаходження  (місця  проживання) сторін,  що  зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та  фізичних  осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою,  вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

          Отже, у суду маються достатні підстави вважати, що він належним чином повідомив відповідача про дату, час та місце слухання даної справи.

Позивач не заперечив проти вирішення спору по суті за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,36,43,64 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

 19.07.10 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладено договір постачання №3983, згідно якому постачальник зобов'язується виробити та поставити окремими партіями м'ясну  ковбасну продукцію (далі –товар) згідно заявок замовника, а останній зобов'язується прийняти  та оплатити  його за установленими цінами відповідно до умов договору (п. 1.1).

Кількість, асортимент, ціна конкретної партії товару визначається в накладних, які є невід'ємною частиною  договору (1.2).

Датою постачання та перехову права власності є дата підписання накладної матеріально-відповідальної особи (п.2.7).

Товар постачається на умовах  повного розрахунку за поставлений товар на протязі 10 діб з моменту постачання товару (п.3.1), безготівковим способом або готівкою до каси постачальника  (п.3.2)

За порушення  строків сплати  за поставлений товар замовник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми прострочення за кожен день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також 3% річних з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (п.5.2), при цьому сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання здійснюється за весь час прострочення, без урахування приписів частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України (п.5.4); крім того, сторона, яка порушила зобов'язання, зобов'язана відшкодувати іншій стороні усі спричинені невиконанням збитки (п.5.5). (а.с.13-14).

На виконання договору виконавець виготовив та надав замовнику м'ясну та ковбасну продукцію на загальну суму 13189,17 грн., що підтверджується  наданими до справи  товарно-транспортними накладними (далі –ТТН): №2809721 від 28.09.10 року на суму 99,72 грн.; №2809729 від 28.09.10 року на суму 330,96 грн.; №2809741 від 28.09.10 року на суму 56,20 грн.; №2109401 від 21.09.10 року на суму 63,66 грн.;  та ін. (а.с.20-61), кожна з яких містить підпис уповноваженої особи відповідача про отримання зазначеного у накладній товару.

Відповідач відповідно до умов п.3.1 договору повинен був здійснити оплату вартості товару впродовж 10-ти діб з моменту його поставки, але, як вбачається з позову, зробив це  лише частково – на суму 1,08 грн., з огляду на що станом на 01.11.10 року залишок суми боргу склав 13188,09 грн., що відповідач підтвердив шляхом підписання акту звірення стану розрахунків за вищезгаданим договором (а.с.15), однак заходів до його погашення не вжив.

У зв'язку з цією обставиною постачальник (позивач) 22.11.10 року спрямував на його адресу претензію №190 та поставив вимогу про сплату боргу "у встановлений законом строк" (а.с.16-17), але відповідач борг не сплатив.

Керуючись пунктами 5.2, 5.4 та 5.5 договору, а також чинним законодавством, позивач на суму основного боргу в 13188,09 грн. нарахував:

пеню за період з 22.07.10 року по 30.11.10 року –у загальній сумі 516,21 грн.;

3% річних за такий же період у загальній сумі 100,35 грн.;

інфляційні втрати за такий же період у загальній  сумі 407,56 грн., - а разом 14212,21 грн., які позивач  просить стягнути з відповідача.

Останній позов не спростував та не оспорив.

          ІІ. Заслухавши позивача, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.             

            Згідно п. 1 ст.11 ЦКУ, цивільні права та зобов'язання виникають з дій осіб, встановлених актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та зобов'язань, між іншим, є договори та інші правочини.

          Правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Договір є обо'язковим для виконання його сторонами (ст. 629 ЦКУ), оскільки саме він породжує для них права та зобов'язання.

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор  має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

          Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

           Відповідно до ст.526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1 ст.530 ЦКУ  встановлено, що  якщо у зобов'язанні встановлений  строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

           Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

          Конкретний термін сплати вартості виконаних робіт  сторони визначили у п.2.2 договору. Крім того, позивач пред'явив відповідачеві вищезгаданий лист-вимогу, у якому поставив вимогу про сплату боргу у 10-тиденний строк, однак відповідач не вжив заходів до погашення боргу.

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає  або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст. 662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

          Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити його вартість, однак зробив це не у повному обсязі, - а значить -  припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

           Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець  зобов'язаний  оплатити  товар  за   ціною, встановленою  у  договорі  купівлі-продажу.

           Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

           Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

           Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну  ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

          З огляду на те, що відповідач вчинив такі дії не у повному обсязі, позивач правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, згідно якій у разі прострочення  оплати  товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Матеріалами справи доведено, що з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов'язань).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням  умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

          Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

              Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

          Боржник,  який  прострочив  виконання   зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки  і  за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів  наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

          Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає   стягненню   у  повному  розмірі,  незалежно  від відшкодування збитків. Договором може  бути  встановлено  обов'язок  відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

          Як сказано в  частинах 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі –ГКУ), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Позивач при нарахуванні пені дотримався умов договору та вимог чинного законодавства.

          Статтею 625 ЦКУ встановлено, що боржник не  звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Таким чином, вимоги позивача узгоджуються з чинним законодавством та підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідно до ст..ст.44,47-1 та 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги закону та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 624, 837,839,843, 854 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 47-1, 49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України,  суд

в и р і ш и в :

           1. Позов задовольнити  у повному обсязі.   

 2. Стягнути з Приватного підприємства "Дінго", ідентифікаційний код 32616177, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Горького, 49 Луганської області, - на користь Закритого акціонерного товариства "Краснодонський м'ясокомбінат", ідентифікаційний код 00443223, яке знаходиться за адресою: місто Краснодон, вул. 1 Травня, 3 Луганської області, -  основний борг у сумі 13188 (тринадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 09 коп., інфляційні нарахування  у сумі 407 (чотириста сім) грн. 56 коп., пеню у сумі  516 (п'ятсот  шістнадцять) грн. 21 коп.; 3% річних у сумі 100 (сто) грн. 35 коп., а також витрати по сплаті  державного мита у сумі 142 (сто сорок дві) грн. 12 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236  (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 10.01.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 11 січня 2011 року.

Суддя                                                                                              А.П.Середа