Рішення

від 13.01.2011 по справі 23/118пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/118пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.11                                                                                 Справа № 23/118пд.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВЕРТУС", м. Київ

до Акціонерного товариства закритого типу "Компанія "Айдар Ліга", м. Луганськ

про визнання недійсним договору поставки від 18.06.2009 № 28

Суддя Воронько В.Д.

в присутності представників сторін:

від позивача - Стеценко О.С., довіреність б/н від 10.12.2010;

від відповідача - Ткаченко В.В., довіреність б/н від 10.11.2010.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 13.01.2011 оголошено перерву до 14.01.201 до 12 год. 00 хв.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

24.12.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВЕРТУС" звернулось до господарського суду Луганської області з даним позовом, посилаючись на те, що 18 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Вертус" та Акціонерним товариством закритого типу "Компанія "Айдар Ліга" було укладено договір поставки № 28 на придбання нафтопродуктів.

04 січня 2010 року сторони уклали додаткову угоду до договору № 28 від 18.06.2009, якою продовжили строк дії договору до 31.12.2010.

Відповідач надіслав листа б/н від 10.12.2010, з якого стало відомо, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, проведено невиїзну документальну перевірку Акціонерного товариства закритого типу "Компанія "Айдар Ліга" (код за ЄДРПОУ 23491265) щодо підтвердження відомостей, отриманих товарів —нафтопродуктів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВЕРТУС".

Перевіркою встановлено порушення Акціонерним товариством закритого типу "Компанія "Айдар Ліга" ст. 4, п.п.7.2.6, п.7.2 та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), та заниження податку на додану вартість на загальну суму 783182 грн. 62 коп., про що складено Акт від 20.09.2010 № 1149/08-5/23491265.

В Акті перевірки від 20.09.2010 № 1149/08-5/23491265, викладено наступне:

1.Операції з поставки бензину А-76, згідно договору поставки від 18.06.2009 року № 28, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВЕРТУС" до Акціонерного товариства закритого типу «Компанія «Айдар Ліга»мають ознаки "безтоварних", оскільки залізничні накладні свідчать, що бензин А-76 відправлявся зі станції Шебелінка Харківської обл. (Шебелінське нафтогазове родовище), одержувач - Акціонерне товариство закритого типу «Компанія «Айдар Ліга», що не може свідчити про отримання бензину від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВЕРТУС", а тому податкова інспекція вважає що договір поставки від 18.06.2009 № 28 було укладено без мети реального настання правових наслідків виключно з метою заниження об'єктів оподаткування, несплати податків та отримання Акціонерним товариством закритого типу «Компанія «Айдар Ліга»податкової вигоди. Отже, у період, що перевірявся, Акціонерне товариство закритого типу "Компанія "Айдар Ліга", здійснювало безтоварні операції без мети настання реальних наслідків. Відповідно до ч. 1 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зазначена операція є нікчемним правочином і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВЕРТУС" не відобразило податкові зобов'язання за червень 2010 року у сумі 783182 грн. 62 коп., а тому Акціонерне товариство закритого типу «Компанія «Айдар Ліга»не мало право включення до складу податкового кредиту ПДВ відповідно у сумі 783182 грн. 62 коп.

3.Досліджений до виробника нафтопродуктів ланцюг підтверджує, що Акціонерним товариством закритого типу "Компанія "Айдар Ліга" до складу податкового кредиту у червні 2010 року неправомірно було включено операції по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Вертус».

Відповідач проти позову заперечив з наступних підстав.

Позивач посилається на акт невиїзної документальної перевірки від 20.09.2010 № 1149/08-5/23491265, проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську. А також на те, що згідно висновків вказаної перевірки:

1.Операції з поставки бензину А-76, згідно договору поставки від 18.06.2009 № 28, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Вертус»до Акціонерного товариства закритого типу «Компанія «Айдар Ліга»мають ознаки "безтоварних", оскільки залізничні накладні свідчать, що бензин А-76 відправлявся зі станції Шебелінка Харківської обл. (Шебелінське нафтогазове родовище), одержувач - АТЗТ «Компанія «Айдар Ліга»(м. Луганськ), що не може свідчити про отримання бензину від ТОВ «ТК «Вертус», а тому податкова інспекція вважає що договір поставки від 18.06.2009 № 28 було укладено без мети реального настання правових наслідків виключно з метою заниження об'єктів оподаткування, несплати податків та отримання Акціонерним товариством закритого типу «Компанія «Айдар Ліга»податкової вигоди, та є нікчемним відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Вертус" не відобразило податкові зобов'язання за червень 2010 року у сумі 783182 грн. 62 коп., а тому Акціонерне товариство закритого типу «Компанія «Айдар Ліга»не мало право включення до складу податкового кредиту ПДВ відповідно у сумі 783182 грн. 62 коп.

Однак, перевіркою не досліджено в повному обсязі процеси відвантаження, доставки, приймання, зберігання та подальшої реалізації нафтопродуктів, та їх документального оформлення, відповідно до встановлених правил проведення цих операцій, а тому зроблені хибні висновки.

Кожна поставка ТОВ «ТК «Вертус»на адресу АТЗТ «Компанія «Айдар Ліга»підтверджена:

-          договором поставки від 18.06.2009 № 28;

-          додатками на кожну окрему партію нафтопродуктів;

-          листами –повідомленнями ТОВ «ТК «Вертус»про відвантаження на нашу адресу нафтопродуктів з вказанням марки, точної маси нафтопродуктів та номеру вагону-цистерни;

-          видатковими накладними з вказанням марки та точної маси нафтопродуктів;

-          актами приймання-передачі нафтопродуктів з посиланням на додаток до договору поставки від 18.06.2009 №28, вказанням марки, точної маси нафтопродуктів та номерів вагонів-цистерн;

-          податковими накладними з вказанням марки та точної маси нафтопродуктів;

-          актами приймання нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, в яких зазначено постачальника нафтопродуктів, час початку та закінчення приймання нафтопродуктів, марку, точну масу нафтопродуктів та номери вагонів-цистерн і навіть відбитки на пломбах якими вони опломбовані;

-          залізничною накладною, з вказанням дати відправлення та отримання вантажу, вантажовідправника та вантажоодержувача, марки та точної маси нафтопродуктів.

Усі вказані документи, на кожну партію товару є в наявності АТЗТ “Компанія “Айдар Ліга”.

Основним нормативним документом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 N 281/171/578/155, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за N 805/15496 (надалі Інструкція 281).

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Облік нафтопродуктів на АТЗТ “Компанія “Айдар Ліга” ведеться у повній відповідності до вимог Інструкції 281. Кожна поставка ТОВ «ТК «Вертус»на адресу АТЗТ «Компанія «Айдар Ліга»бензину марки А-76 зафіксована актом приймання нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, журналі обліку надходження нафтопродуктів за формою № 6-НП, журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП, та книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП. Всі разом ці документи беззаперечно свідчать про кількість отриманого бензину.

Таким чином, перевіркою не встановлено факту здійснення АТЗТ "Компанія "Айдар Ліга" безтоварних операцій, має місце дотримання підприємством порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів беззаперечно свідчить про отримання нафтопродуктів від ТОВ «ТК «Вертус».

З врахуванням вище наведеного, необґрунтованими та незаконними є доводи та висновки податкової інспекції про нікчемність договору поставки між ТОВ «ТК «Вертус»та АТЗТ “Компанія “Айдар Ліга” від 18.06.2009 № 28.

Кожна поставка нафтопродуктів від ТОВ «ТК «Вертус»на адресу АТЗТ “Компанія “Айдар Ліга”, за договором поставки від 18.06.2009 № 28, підтверджена належним чином, що свідчить про укладання сторонами правочину з метою настання саме тих правових наслідків які ним передбачені, а тому у податкової інспекції не було жодних підстав для визнання правочину нікчемним.

ТОВ "ТК "Вертус" є зареєстрованим платником податку, здійснювало поставки нафтопродуктів на адресу АТЗТ "Компанія "Айдар Ліга" згідно умов договору поставки від 18.06.2009 № 28, своєчасно подало декларацію з ПДВ за червень 2010р., а тому видані ним податкові накладні є достатньою і законною підставою включення зазначених в них сум податку до складу податкового кредиту АТЗТ "Компанія "Айдар Ліга".

Крім того, у постанові від 09.09.2008 № 08/158, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, на підставі аналізу підпункту 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", зробила висновок, що вказаним Законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

АТЗТ "Компанія "Айдар Ліга" сформувало податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних виданих йому продавцем - ТОВ "ТК "Вертус".

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту АТЗТ "Компанія "Айдар Ліга" сформувало правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Наведеним переліком документів підтверджується товарність договору № 28 від 18.06.2009 з та додатковою угодою № 26/1 від 04.01.2010 та його дійсність, так як з наведеного вбачається, що цей договір направлений на реальне настання прав та обов'язків сторін та їх належне виконання за умовами договору.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав  та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно до ст. 179 господарського кодексу України, при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд буди-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 4 цієї статті, дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має вчинитися у формі, встановленій законом відповідно до ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає характеру відносин сторін.

Відповідно до  п. 1. ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передаю або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно(товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з у сіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. до ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямовано на встановлення,  зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами  договору є умови про предмет договору, умови що визначені  законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Відповідно  до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1,2,3 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно  до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Матеріалами справи не спростовуються доводи відповідача про те, що укладання сторонами спірного правочину здійснено з метою настання саме тих правових наслідків які ним передбачені, а також те, що сторонами виконані всі умови договору № 28 від 18.06.2009, товар був поставлений, прийнятий покупцем та сума вартості його була сплачена на користь продавця у повному обсязі.

Надані до справи накладні на поставку товару, залізничні накладні, платіжні документи свідчать про виконання сторонами умов договору.

Наявні в матеріалах справи матеріали не свідчать, що при укладені договору існували будь-які обставини, які свідчили про наявність порушень закону при його укладанні і як наслідок тягли б за собою його недійсність.

На підставі викладеного позов слід визнати необґрунтованим і в його задоволені відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Рішення підписано - 14.01.2011.

          Суддя                                                                               В.Д.Воронько