4/27/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.11 Справа № 4/27/2011
Розглянувши матеріали справи за позовом
Публічного акціонерного товариства " Укрсоцбанк ", м. Київ в особі Луганського відділення Донецької обласної філії , м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “СУ –224 Коксохімтепло -монтаж”,
м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 93425 грн. 61 коп.
Суддя : Батюк Г.М.
секретар судового засідання: Макаренко В.А.
в присутності представників сторін:
від позивача - Тейцман І.В., довіреність №02-04/819 від 25.11.2010;
від відповідача - не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість за договором кредиту № 580/3-183 від 10.09.2008 у сумі 93425,61 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом –80377,50 грн., заборгованість за відсотками –13048,11 грн.
Представник позивача у засіданні суду 27.01.2011, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача листом від 24.01.2011 № 10, вимоги позову визнав у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд:
ВСТАНОВИВ:
Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»з метою приведення Статуту у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 АКБ СР «Укрсоцбанк» перейменовано на Публічне акціонерне товариство
" Укрсоцбанк ", яке є правонаступником усіх прав та обов'язків АКБ «Укрсоцбанк».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку " Укрсоцбанк»в особі в особі Луганського відділення Донецької обласної філії АКБ СР" Укрсоцбанк " (далі- Кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СУ –224 Коксохімтепло -монтаж”, ( далі –Позичальник, відповідач), 10.09.2008 було укладено договір кредиту № 580/3-183 (надалі –Договір кредиту), відповідно до п. 1.1. договору позивач (кредитор) зобов'язується надати відповідачу (позичальнику) грошові кошти на умовах забезпеченості повернення , строковості, платності та цільового характеру
використання, у сумі 117735,00 грн.( далі –Кредит), зі сплатою 21 процентів річних та комісій в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору та порядком повернення кредиту рівними частинами, в сумі 1962,25 грн., не пізніше 10 числа, кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 10.09.2013, на умовах, визначених цим договором.( п.1.1).
Відповідно до п. 1.2 договору, кредит надається позичальнику на покупку нерухомості.
Відповідно до п. 2.3 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором виконав належним чином, перерахував відповідачу , відповідно до меморіального ордеру № CR008006 від 10.09.2008 на суму 117735,00 грн.( а.с.21).
Позивач посилається на те, що Позичальник порушив виконання прийнятих на себе зобов'язань визначених умовами п.1.1 та п. 2.2 Договору кредиту, а саме не проводив погашення кредиту, не сплачував відсотки за його користування.
Позивач надіслав на адресу відповідача лист - претензію від 02.07.2010 № 453 в якому повідомив відповідача про суму заборгованості, необхідність її погашення ( а.с. 19).
Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту № 580/3-183 від 10.09.2008 у сумі 93425,61 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом –80377,50 грн., заборгованість за відсотками –13048,11 грн.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір з обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася , по сплаті процентів.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На день розгляду справи, зобов'язання за Договором кредиту № 580/3-183 від 10.09.2008 позичальником не виконанні, відповідач не повернув суму основної заборгованості, не сплатив відсотки за його користування.
Як вбачається, відповідач після отримання листа - претензії від 02.07.2010 № 453 з вимогою Банку виконати зобов'язання за кредитним Договором кредиту № 580/3-183 від 10.09.2008 грошові кошти не повернув, відсотки не сплатив, тобто ухиляються від виконання свого зобов'язання.
Документами справи підтверджено, що станом на дату подачі позову, сума боргу відповідача за договором кредиту № 580/3-183 від 10.09.2008 складає - 93425,61 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом –80377,50 грн., заборгованість за відсотками –13048,11 грн.
Частина 4 ст. 232 Господарського Кодексу України визначає, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.
Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, відповідач не звільнюється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач порушив зобов'язання за договором кредиту № 580/3-183 від 10.09.2008 в наслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 93425,61 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом –80377,50 грн., заборгованість за відсотками –13048,11 грн.
Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Суд вважає, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідач визнав позов в повному обсязі, суд, відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, приймає рішення про задоволення позову повністю.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача у примусовому порядку заборгованість за договором кредиту 580/3-183 від 10.09.2008 у сумі 93425,61 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом –80377,50 грн., заборгованість за відсотками –13048,11 грн. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
У судовому засіданні 27.01.2011 була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525,526,530,610,611,1050, 1054,ЦК України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст. 44, 49, п.5 ст..78, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СУ –224 Коксохімтепло- монтаж”, вул. Індустріальна, 10, м. Алчевськ Луганської області, код ЄДРПОУ 32898984 на користь Публічного акціонерного товариства " Укрсоцбанк ", вул. Ковпака, 29, м. Київ в особі Луганського відділення Донецької обласної філії , вул. Коцюбинського, 3 »в», м. Луганськ, код ЄДРПОУ 09304010 заборгованість за кредитом у сумі 80377,50 грн., заборгованість за відсотками у сумі 3048,11 грн., державне мито у сумі 934 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повне рішення складено –01.02.2011.
Суддя Г.М.Батюк
Пом. судді Ю.А.Зайцева
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2011 |
Оприлюднено | 08.02.2011 |
Номер документу | 13658039 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Батюк Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні