Рішення

від 01.02.2011 по справі 12/218/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/218/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01" лютого 2011 р.                                                       Справа №  12/218/10

                                                                         м. Миколаїв

Позивач:                    Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія “Миколаївобл-

                                   енерго”, ( 54017, м.Миколаїв, вул.  Громадянська, 40).                                 

Відповідачів:                    1: Військова частини А 3476, (56663,Миколаївська область, Новоодеського району, с.Костянтинівка).

                                    2: Квартирно –експлуатаційний відділ м.Миколаїва, (54000, м.Миколаїв, пр.-т. Миру, 62-а).

про: стягнення 3165 грн. 28 коп.

Суддя   Семенов А.К.

Представники:

Від позивача:                        Ярошенко І.Г., довіреність № 01/33-24  від 04.01.2011 р.,  

Від  I –го відповідача:  не з'явився;

Від II –го відповідача:  Старчеус О.С., довіреність № 1842 від 13.12.2010 р.;

СУТЬ СПОРУ : Позов поданий про стягнення  з відповідачів солідарно на користь ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” пеню в сумі 2906,40 гри. за несвоєчасне погашення заборгованості, 3% річних в розмірі 258,88 грн., а також судових витрат.

          Позовні вимоги обґрунтовуються порушенням відповідачем-1 договору № 41/167 від 20.04.07 р. на користування електроенергією в частині несвоєчасним розрахунком за поставлену електричну енергію, а  відповідачем - 2 невиконанням зобов'язань  за договором поруки               № 41/167П  від 01.01.09 р.   

Перший відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на  позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 62).

Другий відповідач свого представника в судове засідання направив, письмовий відзив на позовну заяву надав, позов визнає частково.

 Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01.02.2011 року за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господар-ський  суд

встановив:

Між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" в особі філії Новоодеського району (позивач) та Військовою частиною А 3476 (відповідач) укладений договір № 41/167 від 20.04.07р. про постачання електричної енергії (договір а.с. 11-19).

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2., 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 договору позивач зобов'язався виконувати умови  договору постачати відповідачу електроенергію, як різновид товару в обсягах визначених  договором, забезпечити отримання відповідачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності,   а  відповідач  зобов'язався  виконувати  умови  договору,  дотримуватись  режиму споживання електричної енергії згідно з умовами договору, оплачувати позивачу вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно із умовами договору.

Виконуючи належним чином свої зобов'язання, позивач відпустив першому відповідачу електроенергію за період з квітня 2010 року по вересень 2010 року в кількості 123981 кВт*год на  суму 99916,38 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується актами про спожиту електроенергію  першого відповідача  та рахунками позивача, які отримані представником відповідача під підпис.

Згідно з п. 2 Додатку № 10 до договору, рахунок на оплату за фактично використану за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Перший відповідач належним чином свої зобов'язання в частині сплати не виконав, тобто, оплата рахунків за спожиту електроенергію здійснювалась відповідачами з порушенням термінів, передбачених договором.

Згідно п. 6.33-6.34 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) та відповідно до "Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами», що затверджена Наказом Мінпаливенего від 17.01.2002 р. № 19 перший відповідач повинен розраховуватися за перетікання реактивної електроенергії з електропередавальною організацією.

Вказаною Методикою передбачене укладення Додатку № 5 до договору, яким передбачено порядок обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, який був укладений між сторонами 30.05.09р.

Відповідно до п. 7 Додатку № 10 до договору, рахунок па оплату за перетікання реактивної електроенергії має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання, зазначені рахунки  перший відповідач отримував під підпис.

Відповідачі оплату за перетікання реактивної електроенергії проводили  несвоєчасно.

Між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», Військовою частиною А 3476 та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (відповідач 2) укладено договір поруки № 41/167П від 01.01.2009р. (договір а.с.60), згідно з п. 1.1 якого  другий відповідач  поручився перед позивачем за виконання  першим відповідачем обов'язку щодо оплати заборгованості за електроенергію (активну та реактивну), згідно Договору № 41/167 від 20.04.2007р., починаючи з 01.01.2009р.

Відповідно п. 2.1 Договору поруки, у разі порушення споживачем (першим відповідачем) зобов'язання, забезпеченого порукою за договором, споживач і поручитель (другий відповідач) відповідають перед кредитором (позивач) як солідарні боржники.

В п.2.3 договору поруки передбачено, що за порушення термінів оплати встановлюється пеня у розмірі подвійної ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочення, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Оскільки відповідачами погашення заборгованості за спожиту електроенергію і за перетікання реактивної електроенергії здійснювалось несвоєчасно, позивачем була нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за період з квітня 2010р. по вересень 2010р. включно в сумі 2906 грн. 40 коп. та 3% річних від суми заборгованості за період з квітня 2010р. по вересень 2010р. в сумі 258 грн. 88  коп., яку він просить стягнути

Другий відповідач, як вже вище вказано, свого представника в судове засідання направив, письмовій відзив на позовну заяву надав, позовні вимоги визнає частково мотивуючи це тим, що

-   КЕВ є бюджетною установою, тому через постійне недофінансування існую постійна затримка в оплаті за електроенергію;

- інфляційні збитки та 3% річних є невід'ємною частиною основного боргу, тому підлягають відшкодуванню виключно разом з сумою боргу.

В судовому засіданні представник другого відповідача  клопоче про відмову у стягненні 3% річних у зв'язку з тим, що 3% річних підлягають відшкодуванню  разом з  сумою боргу, а щодо пені просить  зменшити розмір посилаючись на ст. 233 ГК України.

Представник позивача  проти вказаного клопотання другого відповідача заперечує.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку про задоволення по-зовних вимог  повністю на підставі нижченаведеного.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння змі-на його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання  зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частини 1 статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках,  встановлених договором або законом,  зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного   обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно із п.1.1 договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку споживача «боржника»щодо оплати за електроенергію ( активну та реактивну) з ПДВ, згідно договору про постачання електричної енергії № 41/167 від 20.04.2007 р. (надалі Основний договір) укладений  між споживачем (боржником) та кредитором (в основному договорі іменується «постачальником»починаючи з01.01.2009 року, яка сплачується  за рахунок отримання фінансування в межах бюджетних призначень. Розрахунковими періодом вважається місяць. Розрахунки проводяться за фактично спожиту електричну енергію. Рахунки за спожиту  споживачем «боржником»ел. енергію отримує сам споживач «боржник»в двох примірниках, з яких один надає поручителю в день отримання оплата рахунку споживача здійснюється  поручителем впродовж 10 операційних днів з дня отримання рахунку споживачем. Поручитель  письмово повідомляє споживача про проведення розрахунків.

Відповідно із п.2.1 договору, у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання)  споживачем зобов'язання, забезпеченого порукою цим договором (п.1.1 цього договору), кредитор вправі звернутися з позовом про стягнення заборгованості як до споживача так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Пунктом 2.2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором в  обсязі, передбаченому п. 1.1 договору поруки.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 2906 грн. 40 коп. та  3% річних в розмірі 258 грн. 88 коп. в солідарному порядку з відповідачів є правомірним і підлягають задоволенню.

          Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України зазначає, що  розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, проте другим відповідачем не доведений факт того, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

          Твердження другого відповідача стосовно того, що інфляційні збитки та 3% річних  підлягають  стягненню необґрунтовано. Діюче законодавство не забороняє кредитору стягувати з боржника суму, яка перевищує борг внаслідок інфляційних процесів та річні без одночасного стягнення суми боргу.

Посилання другого відповідача щодо недофінансування до уваги не приймається.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від від-повідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2906 грн. 40 коп. за несвоєчасне погашення заборгованості, та  3% річних в розмірі 258 грн. 88 коп., за період з квітня 2010 р. по вересень 2010 р. підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.  44, 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.            Стягнути солідарно із Військової частини А 3476 (56663, Миколаївська область, Новоодеського району, с.Костянтинівка код ЄДРПОУ 07967633) та з Квартирно-експлутаційнного відділу м. Миколаєва (54000, м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а, код ЄДРПОУ 08029523) на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” (54055, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, ідентифікаційний код 23399393) пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 2906 грн. 40 коп.( дві тисячі дев'ятсот шість грн. сорок коп.), 3% річних від сумі 258 грн. 88 коп. (двісті п'ятдесят вісім грн.. вісімдесят вісім коп.),  держмито в розмірі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  на поточний рахунок 26002225010060 у МФ КП "Приватбанк", МФО 326610, код 23399393.

        Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84  ГПК України, рішення підписано 01.02.2011 року.

   Суддя                                                                                 А.К.Семенов