Рішення

від 28.01.2011 по справі 32/121-10-4836

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/121-10-4836

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2011 р. Справа  № 32/121-10-4836

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич 2009”;

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  „Комінтернівська птахофабрика ” (67541,Одеська область, Комінтернівський район, с. Першотравневе, вул. Миру,1);

про стягнення 487 294,19 грн.

               Суддя                                                                 Грабован Л.І.          

Представники сторін:

від позивача:   не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Славутич 2009”, звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  „Комінтернівська птахофабрика ” про стягнення 487 294,19 грн.           

Ухвалою суду від 17.11.2010р. порушено провадження у справі №32/121-10-4836.

Позивач посилаючись на те, що відповідачем  не виконані зобов'язання  по договору поставки № 12-04/10/1 від 12.04.2010р., просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 487 294,19 грн., а саме заборгованість за поставлений товар у розмірі 393 000,00грн., пеню у розмірі 21 108,03 грн., штраф у розмірі 45 950,00 грн., 20% річних за невиконання грошових зобов'язань у розмірі 27 236,16 грн.

Відповідачем до суду було подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, у якому відповідач просить суд за своєю ініціативою зменшити неустойку у вигляді штрафу 10% за несвоєчасно оплачений товар в розмірі 45 950,00 грн. до 1500,00 грн. та зменшити штрафні санкції за несвоєчасно оплачений товар в розмірі 20% річних в сумі 27 236,16 грн. до 3% річних в розмірі 4 085,42 грн. У клопотанні відповідач посилається на ч.ч.2,3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, п. 2.4. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/293 від 29.04.1994р. „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності  за  невиконання  чи  неналежне виконання грошових зобов'язань”, за якими сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом  цивільного  законодавства,  крім   випадків, передбачених законом; розмір  неустойки  може  бути  зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків,  та за  наявності  інших обставин, які мають істотне значення з врахуванням  ступеня виконання зобов'язання боржником; майнового стану сторін, які беруть участь  у  зобов'язанні;  не  лише  майнових,  але й інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу та ін. На думку відповідача, ним вживаються усі можливі заходи щодо погашення заборгованості перед позивачем з врахуванням його теперішнього майнового стану, крім того, відповідач вважає, що порушення ним зобов'язання за договором поставки №12-04/10/1 не потягло за собою значних збитків для позивача.

Також  відповідачем до суду була подана заява у порядку п. 6 ст. 83 ГПК України про  розстрочення виконання рішення суду у вигляді сплати суми заборгованості на шість календарних місяців рівними частинами з надання відповідного графіку погашення. У заяві відповідач зазначає, що у зв'язку з накладенням державною виконавчою службою арешту на його рахунки та усі кошти, що надходять до касової книги, своєчасне виконання рішенням у повному обсязі по даній справі є неможливим. Крім того, відповідач вказує на наявність значної кількості судових процесів щодо стягнення з нього заборгованості іншими суб'єктами господарювання та наявності заборгованості перед державними цільовими фондами.   

Позивач у заяві №25.01/11 від 25.01.2011р. яка надійшла до суду 28.01.2011р., заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та заяви про  розстрочення виконання рішення суду посилаючи на наступне. На час укладання між позивачем та відповідачем договору поставки №12-04/10/1, відповідачу вже було відомо про свою фінансову неспроможність здійснювати розрахунки з контрагентом, оскільки накладення арешту на його грошові кошти за виконавчими провадженнями було здійснено раніше. Таким чином, відповідач укладаючи договір, усвідомлював ризик виконання зобов'язання та був ознайомлений з відповідальністю за його невиконання (несвоєчасне/неповне виконання). При розгляді питання щодо можливості розстрочення виконання рішення суду, враховуючи процесуальну рівність інтересів сторін, позивач просить врахувати, перш за все, можливість настання негативних наслідків при затримці виконання рішення для позивача: позбавлення можливості користування своїми коштами, зменшення обігових коштів, погіршення фінансового стану та нанесення збитків. Позивач наполягає, що до заяви відповідача не додано доказів того, що розстрочення виконання рішення суду призведе до повного його виконання у межах строку розстрочення, а не сприятиме ухиленню від своєчасного виконання.   

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними документами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

12.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Славутич 2009»та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Комінтернівська птахофабрика»було укладено договір поставки №12-04/10/1.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити кормові добавки, ветеринарні препарати, вакцини, біопрепарати, вітамінні та лікарські препарати, іншу ветеринарну продукцію (далі-Товар), а Покупець –прийняти та оплатити Товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних та видаткових), що виписуються на кожну партію Товару.

Згідно п. 2.2. договору поставка товару здійснюється на умовах 50% передплати на підставі рахунків, які  виставляються Постачальником після підписання останнім письмових замовлень від Покупця. Остаточний розрахунок, що складає 50% від замовленої  партії Товару, Покупець зобов'язаний оплатити протягом  7 календарних днів з моменту отримання партії Товару, згідно накладних.

Позивач в період з 07.06.2010р. по 19.07.2010р. поставив відповідачу замовлений Товар на загальну суму 621 000,00 грн., а відповідач прийняв даний товар. Факт поставлення відповідачу товару підтверджується видатковими накладними: № РН-0000264 від 07.06.2010р. на загальну суму 231 000,00 грн., яка підписана представником Відповідача Малютою Г.М. за довіреністю №237 від 04.06.2010р.; № РН-0000386 від 19.07.2010р. на загальну суму 390 000,00 грн., яка підписана представником відповідача Малютою Г.М. за довіреністю №313 від 16.07.2010р.

Зобов'язання відповідача оплатити товар було виконано частково у сумі 228 000,00 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «Славутич 2009»за поставлений товар в сумі 393 000,00 грн.          

В порядку досудового врегулювання даного спору, позивачем було направлено до відповідача претензією №14.10/10 від 14.10.2010р. з вимогою погасити існуючу заборгованість у розмірі 425 000,00 грн. (даний розмір заборгованості існував на момент подання претензії).

У відповідь на дану вимогу відповідач направив позивачу лист №773 від 29.10.2010р., в якому повністю визнав факт існування заборгованості у розмірі 425 000,00 грн. та повідомив, що у зв'язку з скрутним фінансовим становищем не може погасити дану заборгованість у вказаний у вимозі строк.

Станом на дату подання позовної заяви відповідач не погасив існуючу заборгованість в повному розмірі, а лише зменшив її розмір до 393 000,00 грн., що стало підставою для подання позову до господарського суду Одеської області.

У зв'язку з неналежними виконанням зобов'язання з боку відповідача, відповідно до п. 6.3. Договору за прострочення оплати Товару, позивачем було нараховано пеню, що станом на 03.11.2010р. згідно розрахунку позивача становить 21 108,03 грн.

Відповідно до п. 6.5. Договору, Покупець, який прострочив оплату отриманої партії Товару за п. 2.3., більш ніж на 10 календарних днів, зобов'язаний, крім пені, що передбачена для нього п. 6.3. Договору, сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від несвоєчасно оплаченої суми за Товар. Сплата штрафу не звільняє Покупця від відповідальності за несвоєчасну оплату, що передбачено для нього п. 6.3. Договору. Згідно з наданим позивачем розрахунком штраф за прострочення оплати поставленого товару станом на 03.11.2010р.  становить - 45 950,00 грн.

Згідно п. 6.7. Договору покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання за п. 2.3. Договору, на вимогу Продавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20 % (двадцять відсотків) річних від простроченої суми. Станом на 03.11.2010р. розмір 20% річних становить - 27 236,16 грн.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також: три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій судом не задовольняється, оскільки відповідної домовленості між сторонами прововідношення досягнуто не було; нараховані штрафні санкції розраховані в межах норм законодавства і договору та мають об'єктивне співвідношення з наслідками порушення; а також враховуючи той факт, що позивач є добросовісним учасником господарських відносин та має право вимагати  компенсацію за порушення умов виконання зобов'язання з винної сторони.

Заява відповідача у порядку п. 6 ст. 83 ГПК України про  розстрочення виконання рішення суду у вигляді сплати суми заборгованості на шість календарних місяців рівними частинами з надання відповідного графіку погашення судом не задовольняється з врахуванням наступного.

Згідно з п.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996 року підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Господарський суд вважає, що відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим та також не надано доказів, що підтверджують можливість виконання рішення суду у межах строку розстрочення рішення.

Суд зазначає, що відповідач може скористатись своїм правом відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, зміни спосіб та порядок їх  виконання.  

Витрати по державному миту та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 44,  49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                  В И Р І Ш И В:

1.    Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  „Комінтернівська птахофабрика” (67541, Одеська область, Комінтернівський район, с. Першотравневе, вул. Миру,1, п/р: 26001300000359 в Одеській філії АКБ „Форум” м. Одеса, МФО-388409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич 2009” (03062, Київ, просп. Перемоги, буд. 96, оф.2, п/р: 26002052340 в ВАТ „Український капітал”, м. Київ, МФО 320371, ЄДРПОУ 36591505)  заборгованість у сумі 487 294,19 (чотириста вісімдесят сім тисяч двісті дев'яносто чотири грн. 19 коп.) грн., з них: 393 000, 00грн. - основного боргу,  21 108 грн. 03 коп. –пені,  45 950 грн. 00 коп. –штрафу,  27 236 грн. 16 коп. - 20 % річних, витрати по державному миту у сумі 4 873 (чотири тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає чинності відповідно до ст.ст. 85, 93 ГПК України.

Наказ видати у відповідності зі ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                       Грабован Л.І.

Повне рішення складено 31.01.2011р.