Рішення

від 24.01.2011 по справі 64/342-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

64/342-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р.                                                            Справа № 64/342-10

вх. № 9895/5-64

Суддя господарського суду Добреля Н.С. 

при секретарі судового засідання Панченко Л.В.

за участю представників сторін:

позивача - Гужва М.В. за довіреністю №9-пп від 23.11.10;

 відповідача - не з"явився; 3-ї особи - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Новіка", м.Харків;

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСМ", м. Балаклея,  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини", м. Балаклія;  

про стягнення 66270,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Новіка" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.№21/09 від 09.09.10), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини" вартість товарів, що були поставлені відповідачу на підставі накладних №РН-0003087 від 30.04.08 та №РН-0003160 від 13.05.08 в сумі 66270,83грн., стягнути з відповідача 663,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ІТЗ.

Ухвалою суду від 11.11.10 за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні; залучено до участі у справі  в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСМ".

Позивач через канцелярію  господарського суду, за вх.№31784 від 13.12.2010р.  надав для  долучення  до  матеріалів справи докази часткової оплати   та  витяг з ЄДРПОУ від 08.12.2010р.   про включення  відповідача   до Єдиного  державного  реєстру  юридичних  осіб та фізичних  осіб  підприємців.

Ухвалою суду від 13.12.10 розгляд справи було відкладено на 10.01.11.

Позивач 10.01.10 надав через канцелярію господарського суду клопотання про продовження на 15 днів строку вирішення спору у справі 64/342-10 за межі передбачені ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 10.01.11 було задоволено клопотання позивача про продовження строку вирішення спору та продовжено строк вирішення спору у справі 64/342-10 до 24.01.11; розгляд справи був відкладений на 24.01.11.

19.01.11 позивач надав до канцелярії суду заяву про уточнення позовних вимог (вих.№17/1 від 17.01.11), в якій просить суд стягнути з відповідача 66270,83грн. заборгованості та судові витрати. Разом із цим були надані документи на підтвердження обставин викладених в цій заяві.

Відповідач та третя  особа у судове засідання не з'явились, витребувані  господарським судом документи не  надали, про причину неявки  суд не повідомили.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи те, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що позивачем було здійснено відповідачу поставку товару на суму 411115,58грн.

Факт поставки товару та його прийняття відповідачем підтверджується накладними та довіреностями до них.

Крім того, між позивачем, як кредитором, відповідачем, як боржником, та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТСМ” (3-я особа), як новим кредитором, було укладено договір відступлення права вимоги від 08.09.09 (а.с.12-13).

Пунктом 1 договору відступлення, зокрема, передбачено, що відповідач має перед позивачем грошове зобов'язання у сумі 411115,58грн. Зазначене грошове зобов'язання є зобов'язанням відповідача сплатити позивачу вартість товарів, поставлених позивачем відповідачу за накладними, що перелічені в пункті 1    договору відступлення.

При цьому в пункті 1 договору відступлення також зазначено, що на підставі договору поставки відповідачу було поставлено товарів всього загальною вартістю 411115,58 грн., але станом на день укладення договору відступлення частина вартості зазначених товарів сумі 119796,75грн. відповідачем оплачена; частково, на суму 44990,50грн., товар був повернутий та було надано знижку (угода від 22.01.09) на суму 18055,50грн.

В пункті 2 договору відступлення зазначено, що кінцевий строк виконання відповідачем грошового зобов'язання, зазначеного в пункті 1 договору відступлення, настав 15.10.08.

Пунктом 5 договору відступлення передбачено, що на його підставі позивач на оплатній (компенсаційній) основі відступив ТОВ “ТСМ” право вимагати від відповідача виконання частини зазначеного в пункті 1 договору відступлення грошового зобов'язання в сумі 180057,50 грн. Зазначене відступлення права вимоги вважається таким, що відбулося в момент укладення договору відступлення. Відповідач зобов'язався виконати на користь ТОВ “ТСМ” частину зазначеного в пункті 1 договору відступлення грошового зобов'язання в сумі 180057,50 грн.

В пункті 7 договору відступлення зазначено, що у зв'язку з тим, що на підставі пункту 5 договору відступлення позивач відступив ТОВ “ТСМ” право вимагати від відповідача виконання тільки частини зазначеного в пункті 1 договору відступлення грошового зобов'язання в сумі 180057,50 грн., інша частина зазначеного в пункті 1 договору відступлення грошового зобов'язання відповідача перед позивачем в сумі 66270,83 грн. залишається. Відповідач зобов'язався виконати решту зазначеного в пункті 1 договору відступлення грошового зобов'язання в сумі 66270,83 грн.

Однак, до цього часу вказане грошове зобов'язання перед позивачем в сумі 66270,83 грн. відповідачем не виконане.

В зв'язку з відсутністю оплатити вказаної заборгованості зі сторони відповідача, позивачем було направлено відповідачу вимогу за вих.№01/08 від 09.08.10 (а.с.18-20) про оплату вартості товарів на суму 66270 грн. 83 коп., в якій позивач вимагав негайної оплати вартості не оплаченого до цього часу вартості товарів, що були поставлені відповідачу за накладними № РН-0003087 від 30.04.2008 та № РН-0003160 від 13.05.2008 в сумі 66270,83 грн.

Вказана вимога була відправлена на адресу відповідача по пошті 09.08.2010, та отримана ним 10.08.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 530 ЦК України вказана вимога повинна була бути виконана відповідачам шляхом оплати суми наявної заборгованості у семиденний строк від   дня  отримання вимоги.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку суми позовних вимог, доказів виконання робіт, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 66270,83грн. боргу правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.  173 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини" (64205, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Геологічна, 61, код ЄДРПОУ 35107965, п/р 260013011568 в ПХФ АКБ “Базис” в м. Харкові, МФО 351599) на користь Приватного підприємства "Новіка" (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 4/6, код ЄДРПОУ 30292136, п/р № 26004158622 в “Райффайзен Банк Аваль”в м. Києві, МФО 380805) 66270,83грн. боргу, 662,70грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 31 січня 2011 року.