Рішення

від 11.01.2011 по справі 37/226-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/226-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2011 р.                                                            Справа № 37/226-10

вх. № 9925/5-37

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Білозьоров В.І. за довіреністю № б/н від 10.01.2011 р.

 відповідача - Копченко І.В. за довіреністю № б/н від 04.10.2010 р.

розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства "СТВ-Харків", м. Харків  

до  ТОВ "СУДИС", м. Харків  

про стягнення 826547,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Дочірнє підприємство "СТВ-Харків" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУДИС" (відповідач) про стягнення 826547,83 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу № 858/П/1-09 від 30.10.2009 р. у зв'язку з тим, що відповідачем в порушення зазначеного договору поставлена на його адресу позивачем продукція своєчасно у визначений строк не була оплачена.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 11.01.2011 р. за вх. № Д 39, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 24.11.2010 р. за вх. № 30184, надав заяву про визнання позову, яка господарським судом залучена до матеріалів справа. В даній заяві відповідач вказував про те, що він визнає існування між позивачем та відповідачем договірних відносин, що підтверджується наявністю письмового договору купівлі-продажу №858/П/1-09 від 30.10.2009 року, існування господарських операцій, направлених на виконання умов зазначеного договору, а саме фактів здійснення поставок, зазначених позивачем, а також визнає наявність простроченої заборгованості за поставлений позивачем на адресу відповідача товар відповідно до вказаного договору у розмірі, зазначеному позивачем. Крім того, відповідач повідомляв, що наслідки повного визнання позову йому відомі, дане визнання позову не суперечить законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

30 жовтня 2009 року між Дочірнім підприємством «СТВ-Харків» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СУДИС" (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №858/П/1-09 (надалі - договір), згідно з п. 1.1 якого позивач (продавець за договором) продає, а відповідач (покупець за договором) покупає товар згідно з видатковими накладними

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 2.1. договору відповідач був зобов'язаний оплачувати поставлені товари шляхом перерахування коштів на поточний розрахунковий рахунок позивача згідно з видатковими накладними.

На виконання зазначеного договору протягом січня, вересня 2010 року позивач здійснив поставки товару відповідачу на загальну суму 826893,41 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

-ДС10_0007 від 14.01.2010 р. на суму 39608,50 грн.;

-ДС10_0008 від 15.01.2010 р. на суму 52753,63 грн.;

-ДС10_0009 від 18.01.2010 р. на суму 26011,55 грн.;

          -ДС10_0010 від19.01.2010 р. на суму 47726,32 грн.;

-ДС10_0011 від 20.01.2010 р. на суму 19122,37 грн.;

          -ДС10_0012 від 21.01.2010 р. на суму 21589,60 грн.;

-ДС10_0013 від 22.01.2010 р. на суму 25645,05 грн.;

-ДС10_0014 від 25.01.2010 р. на суму 79273,05 грн.;

-ДС10_0015 від 25.01.2010 р. на суму 87020,84 грн.;

-ДС10_0016 від 25.01.2010 р. на суму 72926,48 грн.;

-ДС10_0017 від 25.01.2010 р. на суму 89463,26 грн.;

-ДС10_0018 від 25.01.2010 р. на суму 89260,08 грн.;

          -ДС10_0019 від 25.01.2010 р. на суму 87734,97 грн.;

-ДС10_0020 від 25.01.2010 р. на суму 71079,36 грн.;

-ДП10_56346 від 06.09.2010 р. на суму 8426,00 грн.;

          -ДП10_61288 від17.09.2010 р. на суму 2004,76 грн.;

-ДП10_62970 від 23.09.2010 р. на суму 7247,59 грн.

При цьому позивачем в позові вказувалося про те, що відповідачем в порушення зазначеного договору поставлена на його адресу продукція своєчасно не була оплачена, станом на 10 листопада 2010 року сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним договором складає 826547,83 грн.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи доказів сплати відповідачем позивачу вищевказаної суми заборгованості не міститься, а відповідачем визнається дана сума заборгованості.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним договором складає 826547,83 грн. та вона відповідачем своєчасно не була сплачена позивачу.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Частина  1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст  договору  становлять  умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та  умови,  які  є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692  Цивільного кодексу України передбачено, що покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем за даним договором, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача  підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 8265,48 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУДИС" (61053, м. Харків, пров. Новожанівський, 11, код ЄДРПОУ 36458382, п/р 26003996106047 у відділенні № 4 філії ПАТ "ПУМБ" в м. Харкові, МФО 350385) на користь Дочірнього підприємства "СТВ-Харків" (62490, Харківський район, с. Комунар, вул. Озерна, 9, код ЄДРПОУ 33816944, р/р 260027526 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589) 826547,83 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу № 858/П/1-09 від 30.10.2009 р.; 8265,48 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Доленчук Д. О.

Рішення підписано 17.01.2011 р.