Рішення

від 10.01.2011 по справі 47/285-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/285-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2011 р.                                                            Справа № 47/285-10

вх. № 10186/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Мележик Л.Г. довіреність б/н від 17.05.10 р.;

 відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "ПАП - Сервіс" м. Харків  

до  Приватного підприємства "Торгова фірма "Агроеліта", м. Харків  

про стягнення 660661,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ПАП - Сервіс" (позивач) звернулося з позовом щодо стягнення з відповідача –Приватне підприємство "Торгова фірма "Агроеліта" безпідставно утриманних коштів позивача у розмірі 590 319,70 грн., процентів за користування грошовими коштами позивача у розмірі 17 806,54 грн. та 50 538,19 грн. інфляційного збільшення суми безпідставно отриманих коштів, що разом складає 660 661,43 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 6 606,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

04 вересня 2006 року Приватним підприємством "ПАП-Сервис" (позивач), як генпідрядником, та Приватним підприємством "Торгова фірма "АГРОЕЛІТА" (відповідач), як підрядником, було укладено договір підряду 85/06 (далі - Договір).

Відповідно до умов цього Договору, позивач (генпідрядник) доручає, а відповідач (підрядник) зобов'язується власними силами та засобами виконати влаштування наливної підлоги в цокольному поверсі будівлі (літ. У-2), розташованої за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13 (пункт 1.1. Договору).

Згідно п.1.2. цього Договору, забезпечення будівництва обладнанням, апаратурою та інструментом покладається на відповідача (підрядника). Відповідно до пункту 2.1. Договору вартість об'єму робіт по вказаному Договору визначається з урахуванням договірних цін підрядника, в сумі 1 434 851,00 грн.

Відповідно до п.2.7. Договору, фінансування будівництва позивачем  передбачає 50% передплату, що складає 717 425,50 грн. протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання Договору та остаточний розрахунок протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання актів форм КБ-2в та КБ-3.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та сплатив в якості передплати, визначеної пунктом 2.7. Договору, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №1782 від 07.09.2006 р., №1843 від 20.09.2006 р. на загальну суму 717 425,50 грн., з урахуванням прохання відповідача, викладеного в листі від 07.09.2006 р. за №45 керівництву позивача (що є невід"ємною частиною договору).

Додатковою угодою №1 від 29.12.2006 р. до Договору сторони виклали в іншій  редакції пункт 2.1. Договору щодо вартості робіт, а саме роботи з влаштування наливної підлоги в цокольному поверсі будівлі (літ. У-2), розташованої за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13 мали бути завершені відповідачем 31.12.2007 р.

Не зважаючи на умови Договору, всупереч взятим на себе зобов'язанням відповідач своєчасно не виконав визначені Договором обсяги робіт, чим допустило порушення пункту 3.1., підпункту 4.1.4. пункту 4.1. вказаного Договору.

Відповідачем виконані роботи на загальну суму 127 108,80 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт.

Виходячи з того, що передбачений Договором обсяг робіт відповідачем не виконаний, позивач, керуючись пунктом 8.3. Договору, відмовився від Договору про що направив відповідачу рекомендованого листа за вих. №2116/09-юр від 08.10.2009 р., в якому також містилася вимога повернути 590 316,70 грн.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 09.11.2009 р., що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.

Відповідно п.8.3. вказаного Договору, є можливим дострокове розірвання Договору за згодою сторін або на умовах, передбачених діючим законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Як вбачається з матеріалів справи, за весь час дії Договору, позивач сплатив відповідачу 717 425,50 грн.,  загальна вартість виконаних відповідачем робіт становить 127 108,80 грн. Отже, загальна сума грошових коштів, які на цей час безпідставно перебувають у відповідача становить 590 316,70 грн.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212).

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Згідно ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи грошові кошти, які безпідставно знаходяться у відповідача ним не повернуті. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі безпідставно утриманих грошових коштів у розмірі 590 316,70 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь проценти за користування грошовими коштами позивача у розмірі 17 806,54 грн. та 50 538,19 грн. інфляційного збільшення суми безпідставно отриманих коштів.

Ч.1 ст.216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за   користування   чужими   грошовими   коштами   боржник зобов'язаний   сплачувати   проценти,  якщо  інше  не  встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими  коштами встановлюється  договором,  законом  або  іншим  актом  цивільного законодавства.

У вищевказаному листі за вих. №2116/09-юр від 08.10.2009 р. вимога повернути 590 316,70 грн. була сформульована наступним чином: "руководствуясь ст.ст. 530, 849, 1212 Гражданского кодекса Украины, просим Вас в семидневный срок с момента получения данного письма перечислить на банковский счет ЧП "ПАП - Сервис" (т/с 25003016816242 в отделении № 2 ОАО "Укрэксимбанк", филиал г. Харьков, МФО 351618, код ЭКПО 31799042) 590 316,70 грн. удерживаемых Вашим предприятием денежных средств ЧП "ПАП-Сервис".

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами та 3% річних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, у розмірі 6606,62 грн. передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у розмірі 236,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого виник спір.     

 Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 536, 625, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-   

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Торгова фірма "АГРОЕЛІТА"  (ідентифікаційний код 32762799; місцезнаходження: 61174, м. Харків, просп. Перемоги, 77, кв.140) на користь Приватного підприємства "ПАП-Сервис" (ідентифікаційний код 31799042;  місцезнаходження: 61125, м. Харків, вул. Малом'ясницька, 9/11) 590 316,70 грн. безпідставно утриманих грошових коштів, 17 806,54 грн. процентів річних за користування грошовими коштами, 52 538,19 грн. інфляційного збільшення суми безпідставно утриманих грошових коштів,  державне мито у розмірі 6 606,62 грн.  та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Светлічний Ю.В.

Справа №47/285-10

                                    Повне рішення складене 12 січня 2011 року.