Рішення

від 10.01.2011 по справі 45/326-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/326-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2011 р.                                                            Справа № 45/326-10

вх. № 10101/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В. 

при секретарі судового засідання Люшня Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Мозгова О.А., довіреність від 29.01.2010 року

відповідача - Чумак В.А., доручення від 10.11.2008 року   

розглянувши справу за позовом МПП ВТФ "Поступ",  м. Харків  

до  ТОВ ВКФ "Рокада", м. Харків  

про виконання мирової угоди та стягнення 52030,46  грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 45393,60 грн. боргу та 6636,86 грн. пені мотивуючи порушенням з боку відповідача домовленостей, що були досягнуті та викладені сторонами в мировій угоді, укладеній між позивачем та відповідачем та затвердженій ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 45/48-10 від 12 травня 2010 року. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 22 листопада 2010 року про порушення провадження у справі № 45/326-10 розгляд справи було призначено на 13 грудня 2010 року.

В судове засідання 13 грудня 2010 року позивач з'явився, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в призначене засідання суду не з'явився, відзив на позов та докази в обґрунтування своїх заперечень суду не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 13 грудня 2010 р. розгляд справи було відкладено на 11 січня 2011 року.

В засідання суду 11 січня 2011 року сторони з'явились та вказали на частково проведену оплату відповідачем в розмірі 22560,46 грн., про що відповідачем було подано відповідне клопотання із доданими платіжними документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача та відповідача господарським судом встановлено, ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 45/48-10 від 12 травня 2010 року господарським судом затверджено мирову угоду, яка була укладена між сторонами.

Згідно даної мирової угоди судом було затверджено графік погашення відповідачем заборгованості, так, відповідач зобов'язався погасити існуючу заборгованість  в строк до 20 серпня 2010 року шляхом перерахування  на рахунок позивача суми в розмірі  52030,46 (п'ятдесят дві тисячі тридцять) гривень 46 коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 45393 (сорок п'ять тисяч триста дев'яносто чотири) гривні 60 копійок та пені за період з 25.05.2009 по 01.02.2010 року в розмірі 6636 (шість тисяч шістсот тридцять шість) гривен 86 копійок в наступні строки: до 25.05.2010 року - 20000 грн. (двадцять тисяч грн.); до 25.06.2010 року - 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.); до 23.07.2010 року - 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.); до 20.08.2010 року -12030,46 грн. (дванадцять тисяч тридцять грн. 46 коп.). Проте, відповідач не сплатив на користь позивача необхідної суми, частково перерахувавши на користь позивача лише 530 грн., про що свідчить платіжне доручення  № 43 від 12.07.2010 р.  

Таким чином відповідач не виконав умови мирової угоди в повному обсязі.  

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво - чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків.

Тобто, правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації тощо правовідносин, так і водночас і підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.

Отже, укладена та затверджена господарським судом Харківської області мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому є таким правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.

У даній мировій угоді сторони погодились (домовились) як про предмет угоди  (зобов'язання відповідача передати позивачу певну грошову суму), так і щодо строків її виконання - до  20 серпня 2010 р., тому з  моменту  затвердження  судом мирової угоди припиняються зобов'язання за одними правовідносинами та виникають зобов'язання, що випливають за мировою угодою.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини, а також з огляду на те, що сума в розмірі 22030,46 грн. була сплачена відповідачем після звернення із позовом до суду (плат. доручення за  30.12.2010 р. та за 10.01.2011 р.), суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в загальному розмірі 29470 грн. обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

По позовним вимогам в розмірі  22030,46 грн. провадження у справі припиняється на підставі п. 1.1 ГПК України.

В позовних вимогах в розмірі 530 грн. суд вважає за необхідне позивачу відмовити з підстав викладених вище (сплата до звернення позивача з позовом до суду).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 515,00  грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.   

 Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530,  Цивільного кодексу України,  статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, п. 1.1 ст. 80, ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -      

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Виробничо-консалтінгова фірма "Рокада", 61036, м. Харків, вул. Енергетична, 18 (в тому числі з  р/р 26000016857 в філії ВАТ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618, код ЗКПО 21213542) на користь  МПП "Виробничо-торгівельна фірма "Поступ", 61001, м. Харків, вул. Польова, 81 (р/р 26009820003181 в ХОФ ПАТ  "Укрсоцбанк" м. Харкова, МФО 351016, код ЗКПО 14096676) 29470 грн. коштів.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

По позовним вимогам в розмірі 22030,46 грн. провадження у справі припинити.

В позовних вимогах в розмірі 530 грн. відмовити.

Суддя                                                                                 Калініченко Н.В.

 Повний текст судового рішення по справі № 45/326-10 підписано 13  січня 2011 року.