Рішення

від 11.01.2011 по справі 37/223-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/223-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2011 р.                                                            Справа № 37/223-10

вх. № 9860/5-37

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Галата О.В. за довіреністю № 01-465а від 27.12.2010 р.

 відповідача - Бородін Т.В. за довіреністю № 49-юр від 01.11.2010 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Новомосковський посуд", м. Новомосковськ  

до  ПП "Аквамарин", м. Харків  

про стягнення 74831,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю  "Новомосковський посуд" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Аквамарин" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за Договором № 9-18-46 від 03.11.2009 р. у розмірі 74831,18 грн.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 11.01.2011 р. за вх. № Д38,  надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 11.01.2011 р. за вх. № 390, надав заяву про залучення до матеріалів справи платіжного доручення № 75 від 10.01.2011 р.  за Договором № 9-18-46 від 03.11.2009 р., яка господарським судом задовольняється та надане платіжне доручення господарським судом залучається до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 9-18-46 від 03.11.2009 р. у розмірі 64831,18 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 9-18-46 від 03.11.2009 р. у розмірі 10000,00 грн.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

03.11.2009 року між сторонами було укладено Договір постачання № 9-18-46 (надалі - Договір) відповідно до умов якого постачальник /позивач/ був зобов'язаний поставити товар, а покупець /відповідач/ прийняти і оплатити його.

У пункті 2.2.3 та п. 6.1 зазначеного вище Договору вказувалося, що покупець надає постачальнику звіт, після чого, сплачує суму коштів на протязі трьох банківських днів.

Пунктом 2.2.1. Договору було передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється кожен календарний місяць за реалізовану продукцію.

Тобто, оплата за поставлений товар здійснюється щомісячно до 09 числа поточного місяця за попередній.

При цьому позивач вказує, що відповідач, ігноруючи умови договору, не надав звіт за серпень та не провів відповідний розрахунок за поставлений товар.

Судом встановлено, що позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 123636,54 грн., що підтверджується накладними, а саме:

- накладна № 1994 від 10.12.2009 року на суму 18115,26 грн.;

- накладна № 2100 від 25.12.2009 року на суму 20168,04 грн.;

- накладна № 86 від 29.01.2010 року на суму 24211,80 грн.;

- накладна № 340 від 23.03.2010 року на суму 32245,32 грн.;

- накладна № 652 від 31.05.2010 року на суму 28896,12 грн.;

та довіреностями:

- № 7/429 від 10.12.2009 року;

- № 7/442 від 24.12.2009 року;

- № 7/18 від 20.01.2010 року;

- № 7/63 від 15.03.2010 року;

- № 7/7-107 від 31.05.2010 року.

Слід зауважити, що при прийняті товару відповідачем було складено Акт № б/н від 25.12.2009 року про встановлення розбіжності по кількості та якості при прийманні товарно-матеріальних цінностей. У цьому Акті було зазначено про невідповідність якості товару на суму 290,10 грн.

Отже, загальна сума поставленого товару складає: 123636,54 - 290,10 = 123346,44 грн.

Відповідач частково сплатив грошові кошти за поставлений позивачем товар, про що свідчить довідки з обслуговуючого банку, а саме:

- довідка вих. №24/19-397 від 25.10.2010 року на суму 7700,00 грн.;

- довідка вих. №24/19-398 від 25.10.2010 року на суму 7200,00 грн.;

- довідка вих. №24/19-399 від 25.10.2010 року на суму 18115,26 грн.;

- довідка вих. № 40 від 28.10.2010 року на суму 15500,00 грн.;

Загальна сума сплачених коштів складала 48515,26 грн.

Таким чином, загальна сума боргу за поставлений товар складала 74831,18 грн.

Водночас, відповідач не заперечував свою заборгованість перед позивачем у розмірі 74831,18 грн., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 27.09.2010 року по Договору № 9-18-46 від 08.12.2009 року.

Між тим, відповідач надав гарантійний лист у якому зобов'язувався сплатити заборгованість на протязі місяця починаючи з 04.10.2010 року та закінчуючи 05.11.2010 року, включно.

Однак, позивачем не були перераховані відповідачу зазначені грошові кошти у зв'язку з чим станом на дату подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 9-18-46 від 03.11.2009 р. складала 74831,18 грн.

Разом з цим, судом встановлено, що після подання позивачем відповідного позову до суду, відповідачем була погашена заборгованість перед позивачем за Договором у розмірі 10000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 75 від 10.01.2011 року. За таких обставин суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 10000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1. ч.1. ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Частина  1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст  договору  становлять  умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та  умови,  які  є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки  продавець (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що станом на момент подання позову до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем за вищевказаним Договором становила  74831,18 грн., та те, що відповідачем в процесі розгляду справи була погашена позивачу суму заборгованості у розмірі 10000,00 грн., господарський суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості у розмірі 64831,18 грн.

Враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 748,32 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 628, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 10000,00 грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" (юридична адреса: 61036, Харківська область, м. Харків, вул. Дизельна, 3/5; фактична адреса: 61144, Харківська область, м. Харків, вул. Героїв Труда, 15; код ЄДРПОУ 31634863; р/р 26007010047671 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Новомосковський посуд" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 115; код ЄДРПОУ 33905850; п/р № 2600230340101 в ПАТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО” м. Дніпропетровськ, МФО 305749) - 64831,18 грн. заборгованості за Договором № 9-18-46 від 03.11.2009 р.; 748,32 грн. державного мита та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Доленчук Д. О.

Рішення підписано 17.01.2011 р.