Рішення

від 17.01.2011 по справі 59/366-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

59/366-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2011 р.                                                            Справа № 59/366-10

вх. № 10461/4-59

Суддя господарського суду Бринцев О.В. 

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - Макаренко М.Ю., за довіреністю б/н від 08.01.2009р.;

відповідача - не з"явився   

розглянувши справу за позовом Харківського Державного університету мистецтв ім. Котляревського І.П., м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар", м. Харків  

про стягнення 138354,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківській Державний університет мистецтв ім. Котляревського І.П., звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар", на користь позивача 138354,09 грн. заборгованості, з яких 116727,18 грн. - сума основного боргу, 12575,71 грн. - сума пені, 9051,20 грн. - штраф, що утворилася на підставі неналежного виконання відповідачем умов договору оренди № 9, укладеного між сторонами 01.05.1999р.

Представник позивача в судове засідання через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву (вх.766), в якій зазначив суду, що відмовляється від позовних вимог в частині 12575,71 грн. пені, 9051,20 грн. штрафу та наполягає на задоволенні позову в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 116727,18 грн. В судовому засіданні представник позивача підтримує вимоги наданої заяви, надав суду також заяву (вх. 767) про залучення до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру  юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача станом на 20.12.2010р., а також акт звірки розрахунків.

Надані представником позивача документи долучаються судом до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи за належною адресаою, що підтверджуються наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру  юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача станом на 20.12.2010р.

Ухвала від 20.12.2010р., направлена на адресу відповідача, повернулась на адресу господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

01 травня 1999 року між Харківським Державним університетом мистецтв ім. Котляревського І.П. (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" (відповідач по справі) був укладений договір оренди № 9, відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, які знаходяться на балансі державного підприємства, а саме: приміщення, розташовані на першому поверсі та у подвалі за адресою: м. Харків, пл. Конституції 11/13, загальною площею 217,4 кв.м.

Факт передачі приміщень підтверджується актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами.

Відповідно до п. 10.1. договору оренди він діє з моменту його підписання протягом 10 років.

02.01.2009р. відповідач звернувся до позивача з заявою про розірвання договору оренди № 9 від 01.05.1999р.

02.03.2009р. договір оренди було розірвано, що підтверджується актом приймання-передачі, підписаним між сторонами 02.03.2009р.

У відповідності до п. 3.1. договору річна орендна плата становить 3695,00 грн.

Пунктом 3.2. сторони передбачили, що орендна плата за перший місяць оренди складає 378,73 грн. і повинна сплачуватись з урахуванням ПДВ.

Щомісячна орендна плата перераховується відповідачем позивачу не пізніше 2-го числа наступного місяця.

Додатковою угодою від 07.09.2000р. сторони передбачили, що розмір річної орендної плати становить 9690,00 грн. та внесли зміни до п. 3.2. договору оренди, закріпивши, що орендна плата за вересень місяць складає 828,50 грн., розмір орендної плати  за кожний наступний місяць визначається шляхом коректировки  розміра місячної орендної плати за попередній місяць  на індекс інфляції за поточний місяць та відповідач повинен щомісячно, до 10 числа наступного місяця, перераховувати  в бюджет України 30% орендної плати на рахунок, що відкривається на ім"я територіальних органів Держказначейства, 70% орендної плати перераховувати позивачу.

Додатковою угодою № 2 від 14.02.2003р. сторони встановили, що орендна плата за перший місяць оренди складає 807,50 грн. Починаючи з оплати за лютий 2003 року щомісячна орендна плата перераховується відповідачем позивачу в повному обсязі не пізніше 15 числа наступного місяця. 50 % орендної плати відповідач перераховує до Державного бюджету.

Пунктом 5.2. договору було передбачено, що відповідач повинен своєчасно і в повному обсязі вносити оренду плату за договором.

Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, а саме: з нарахованих відповідачу 168658,20 грн. орендних платежів відповідачем було сплачено платежів на суму 51931,02 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунок-фактурами та виписками з банківських рахунків.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по орендній платі, яка станом на 03.09.2009р. (оскільки договір оренди розірвано 02.03.2009р.) становила 116727,18 грн. і на момент звернення позивача до суду не погашена.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 116727,18 грн. основної заборгованості обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.  

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 12575,71 грн. пені та 9051,20 грн. штрафу, обгрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст. 231 Господарського кодексу України, однак позивач в судовому засіданні 17.01.2011р. відмовився від заявлених позовних вимог в цій частині.

У відповідності до положень ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, у відповідності до п. 4 ст. 80 ГПК України у суду є підстави для припинення провадження по справі в частині стягнення 12575,71 грн. пені та 9051,20 грн. штрафу, в зв"язку з відмовою позивача, оскільки заява позивача про відмову від позовних вимог в цій частині позову не суперечить законодавству, інтересам сторін та приймається судом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611, 759 Цивільного кодексу України, ст. 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" (ідент. код 30139568, юр. адреса: 61072, м. Харків, Дзержинський район, пр. Леніна, 45-Б, кв. 2) на користь Харківського Державного університету мистецтв ім. Котляревського І.П. (ідент. код 02214350, ІПН 022143520300, юр. адреса: 61003, м. Харків, Дзержинський район, пл. Конституції, 11/13, р/р 25309301165, в ХОД АК УСБ м. Харкова, МФО 351016) 116727,18 грн. основної заборгованості з орендної плати, 1167,27 грн. державного мита та 199,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 12575,71 грн. пені та 9051,20 грн. штрафу провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                 Бринцев О.В.

/Справа № 59/366-10

Повний текст рішення

підписано 19.01.2011р./