Рішення

від 17.01.2011 по справі 59/367-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

59/367-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2011 р.                                                            Справа № 59/367-10

вх. № 10478/4-59

Суддя господарського суду Бринцев О.В. 

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - Євтушенко Е.Д. за довіреністю № 14/20-407-09 від 25.12.2009 р.;

 відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Київ в особі Харківської філії  

до  Приватного підприємства "Стандарт вкуса", с. Стара Покровка  

про стягнення 69425,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Харківськох філії, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Стандарт вкуса", в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача основний борг по договору фінансового лізингу № 20-08-265 бфл/43 від 09.07.08 р. за період  з 21.04.2010 р. по 29.10.2010 р. в сумі 66024,58 грн; пеню по договору фінансового лізингу № 20-08-265 бфл/43 від 09.07.08 р. за період з 01.07.2010 р. по 21.11.2010 р. в сумі 3401,19 грн.; дежмито в сумі 694,26 грн.; витрати на іфромаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник позивача в судове засідання через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав супровідний лист про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх.644), а саме: заяви про уточнення періоду та суми нарахованої пені, розрахунку пені, доказів направлення уточнень на адресу відповідача. В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням наданого перерахунку пені та просить суд стягнути з відповідача 66024,58 грн. основної заборгованості та 3399,86 грн. пені, в частині стягнення 1,33 грн. пені відмовляється від позову та просить припинити провадження у справі, про що надав суду заяву (вх.765).

Надані представником позивача документи долучаються судом до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи за належною адресаою, що підтверджуються наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

09 липня 2008 року між ВАТ НАК "Украгролізинг" (позивач по справі) та Приватним підприємством "Стандарт вкуса" (відповідач по справі) був укладений договір фінансового лізінгу № 20-08-265 бфл/43, відповідно до п. 1 якого позивач передає в користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника  та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а відповідач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Свої зобов"язання за договором фінансового лізингу позивач виконав належним чином, передавши відповідачу в користування сільськогосподарську техніку строком на 5 років, а саме: трактор колісний загального призначення марки ХТЗ -17021 виробництва ВАТ "ХТЗ" заводський № 2545  (державний реєстр. № 00031 АХ) в кількості 1-ї одиниці по ціні 338400,00 грн.; трактор марки МТЗ -82.1.26 виробництва ТОВ "Укравтозапчастина" заводський № 010249 (державний реєстр. № 00032 АХ) в кількості 1-ї одиниці по ціні 137490,00 грн., відповідно до додатків №№ 1, 3, що підтверджується актами приймання-передачі № 75 від 21.07.2008р. та № 6/2 від 29.07.2008р.

Відповідно до п.п. 3.4.3., 3.5., 4.1., 4.2. договору відповідач зобов"язаний сплачувати лізінгові платежі в розмірі та в строки, які встановлені графіком сплати лізінгових платежів (додатоки №№ 2, 4 до договору) та немає права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізінгових платежів внаслідок будь-яких обставин, в т.ч. форс-мажору. Черговість сплати лізінгових платежів кратна трьом місяцям (п. 4.1.). Перший лізінговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання трьохстороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо внесення лізінгових платежів систематично порушував, в результаті чого у відповідача станом намомент звернення до суду утворився борг перед позивачем в розмірі 66024,58 грн.:

1) по графіку - додатку до договору № 2 (трактор МТЗ-82.1.26):

- по строку 21.04.2010р. несплачено залишок боргу в сумі 5774,94 грн.;

- по строку 21.07.2010р. несплачено борг у сумі 6968,15 грн.;

- по строку 21.10.2010р. несплачено борг у сумі 5843,33 грн.

Загальна сума становить 18586,42 грн.

2) по графіку - додатку до договору № 4 (трактор ХТЗ-17021):

по строку 29.04.2010р. несплачено залишок боргу в сумі 15905,59 грн.;

по строку 29.07.2010р. несплачено борг у сумі17150,57 грн.;

по строку 29.10.2010р. несплачено борг у сумі 14382 00 грн.

Загальна сума становить 47438,16 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за  договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно,  що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий  лізинг),  або майно,  спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов  (непрямий лізинг),  на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням  особливостей,  встановлених цим параграфом та законом. До відносин,  пов'язаних з лізингом,  застосовуються загальні положення  про  купівлю-продаж  та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і  форм  лізингу  встановлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг”, відносини,  що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу,    регулюються  положеннями  Цивільного  кодексу  України про лізинг,  найм (оренду),  купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”, за  договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у  власність  річ  у  продавця (постачальника)   відповідно  до  встановлених  лізингоодержувачем специфікацій   та   умов   і   передати    її    у    користування лізингоодержувачу  на  визначений  строк  не  менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно ст. 6 Закону України “Про фінансовий лізинг”, договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування  предметом лізингу (строк лізингу);  розмір лізингових платежів; інші умови,  щодо  яких за заявою хоча б однієї із сторін має  бути досягнуто згоди. Строк  лізингу  визначається  сторонами  договору  лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, оплата   лізингових   платежів   здійснюється  в  порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю  за  отримане  у  лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші  витрати  лізингодавця,  що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 66024,58 грн. основної заборгованості обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Разом з основною сумою боргу позивачем у позовній заяві було заявлено до стягнення нараховану суму пені в розмірі 3401,19 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині нарахування пені в сумі 3401,19 грн. суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки (штраф, пеня).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до п. 7.1. договору за порушення строків сплати лізингових  платежів відповідач за кожний календарний день просрочення від несплаченої суми сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 3401,19 грн. пені, однак позивач в судовому засіданні 17.01.2011р. відмовився від заявлених позовних вимог частині стягнення пені в сумі 1,33 грн. та просив стягнути з відповідача 3399,86 грн. згідно наданого перерахунку пені за період з 22.01.2010р. по 29.11.2010р.

У відповідності до положень ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, у відповідності до п. 4 ст. 80 ГПК України у суду є підстави для припинення провадження по справі в частині стягнення 1,33 грн. пені, в зв"язку з відмовою позивача, оскільки заява позивача про відмову від позовних вимог в цій частині позову не суперечить законодавству, інтересам сторін та приймається судом.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 22.01.2010р. по 29.11.2010р. в сумі 3399,86 грн. у відповідності до розрахунку позивача відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 546, 610, 611, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 6, 16 ЗУ  “Про фінансовий лізинг”, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватне підприємство «Стандарт вкуса» (63522, Харківська область, Чугуївський район, с. Стара Покровка, вул. Садова № 5, п/р 26009057021300 В АКИБ "УкрСибБанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 34629903) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК  "Украгролізинг" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул.Заводська, 49-а, п/р 260067612 в ХОД ВАТ «РайффайзенбанкАваль», МФО 350589, код ЄДРПОУ 25861816) основний борг по договору фінансового лізингу № 20-08-265 бфл/43 від 09.07.2008р. за період з 21.04.2010р. по 29.10.2010р. в сумі 66024,58 грн.; пеню за період з 22.01.2010р. по 29.11.2010р. в сумі 3399,86 грн.; 694,24 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1,33 грн. пені провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                 Бринцев О.В.

/Справа № 59/367-10

Повний текст рішення

підписано 19.01.2011р./