Рішення

від 19.01.2011 по справі 45/381-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/381-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2011 р.                                                            Справа № 45/381-10

вх. № 11151/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В. 

при секретарі судового засідання Люшня Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Бережной О.І., доручення від 20.12.1010 р.

відповідача - Приведенна А.М., доручення від 20.12.2010 р.   

розглянувши справу за позовом ТОВ "Глорі-Т", м. Харків  

до  ТОВ "Внеторгімпорт", м. Харків  

про стягнення 290031,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 290031,00  грн. боргу, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати мотивуючи тим, що на виконання умов договору поставки б/н від 05 жовтня 2010  р. позивач передав відповідачеві товар вартістю 290031 грн., проте відповідач, в порушення умов вищевказаного договору, оплату його вартості не здійснив.

Ухвалою суду від 23 грудня 2010 року про порушення провадження у справі        № 45/381-10 розгляд справи призначено на 19 січня 2011 року.

В судове засідання 19 січня 2011 року з'явились представники позивача та відповідача. Позивач позов підтримує повністю; відповідач позовні вимоги визнає (відзив на позов вх. № 1060 від 19.01.2011 р.), вказує на відсутність коштів для погашення суми боргу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

05 жовтня 2010 року  між позивачем  та відповідачем  було укладено договір поставки товару б/н за умовами якого  позивач взяв на себе  зобов'язання щодо поставки відповідачу товару (масло соняшникове), а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість на протязі 10  днів з моменту поставки товару.

Згідно з  накладними № 49/09/01 від 01.11.2010 р. на суму 120750 грн.,                     № 49/09/05 від 03.11.2010 р. на суму 84000 грн. та  № 49/09/10 від 08.11.2010 р. на суму 85281 грн. позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав товар загальною вартістю 290031 грн., що підтверджено вказаними  накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, та визнано відповідачем у засіданні суду.

В порушення взятих на себе зобов'язань за договором, а саме розділу 5 договору, відповідач розрахунок за отриманий від позивача товар на протязі 10 днів не здійснив.   

Заборгованість відповідача становить 290031  грн.

Відповідно  до  ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази                          для підтвердження   своїх  вимог  стосовно основної суми заборгованості в розмірі    290031 грн.

У зв'язку з існуючою заборгованістю  позивач направив  відповідачу  претензію  від 01 грудня 2010 р.; 13 грудня 2010 року позивач повторно звернувся до відповідача із претензією. Вказані претензії  були одержані відповідачем, однак останній відповіді на них не надав, суму боргу не сплатив, що й стало підставою  звернення позивача  до  господарського суду  з  відповідним позовом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 290031,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно  до  ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 2900,31 грн.  та  витрати   на  інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу  в  сумі  236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись  ст. ст. 124, 129  Конституції України,  ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530  ЦК України, ст. ст.  1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з  ТОВ "Внеторгімпорт", 61022, м. Харків, вул. Сумська, 53 (в тому числі з р/р 26003310049601 в філії АБ "Південний", МФО 350761, код ЗКПО 35859382) на користь ТОВ "Глорі-Т", 61020, м. Харків, пр. Ілліча, 77 (р/р 2600901971904 у Харківському відділенні центральної філії ПАТ "Кредобанк", МФО 325365,  код ЗКПО 33815647) 290031 грн. боргу, 2900,31 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Калініченко Н.В.

Повний текст судового рішення по справі № 45/381-10 підписано 20 січня 2011 року.