Рішення

від 25.01.2011 по справі 66/348-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

66/348-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р.                                                            Справа № 66/348-10

вх. № 10583/1-66

Суддя господарського суду Добреля Н.С. 

при секретарі судового засідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Онисько М.М. за довіреністю №58 від 17.01.11;  відповідача - Майбороз Р.М. за довіреністю №22 від 22.01.10;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія", м.Київ,  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріль", с.Сомівка Зачепилівського району Харківської області,    

про розірвання договору та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія", м.Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про розірвання Договору № 01-161/08-обл фінансового лізингу від 26.06.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріль", с.Сомівка Зачепилівського району Харківської області. Позивач також просить повернути йому предмет лізингу, а саме Зернозбиральний комбайн "Acros-530" в комплектації: молотила до комбайну РСМ-142 "Acros-530" з навішаним подриблювачем - розкидачем, редуктором, кондиціонером, отопителем, платформа, підборач, візок для транспортування жатки 2008р. випуску. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2010р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 66/348-10 та розгляд справи призначено на 21.12.10 об 11:30 год.

Ухвалою суду від 21.12.10 розгляд справи було відкладено на 12.01.11.

Відповідно до ч.3 ст. 2-1 ГПК України, визначення судді або колегії суддів для  розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під   час   реєстрації   відповідних   документів   за   принципом вірогідності,  який  враховує  кількість  справ,  що перебувають у провадженні суддів,  заборону брати участь у перегляді рішень  для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання,  перебування  суддів  у  відпустці,  на лікарняному,  у  відрядженні  та  закінчення  терміну повноважень.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 12.01.11 (обгрунтування проведення повторного автоматичного розподілу справи: навчання), для розгляду справи №66/348-10 було призначено суддю Добрелю Н.С.  

12.01.11 позивач надав до канцелярії суду заяву (вх.№427) про долучення до матеріалів справи поданих документів.

В судовому засіданні призначеному на 12.01.11 було оголошено перерву до 25.01.11р.

25.01.11р. позивач надав до канцелярії суду клопотання (вх.№1415) про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.

25 січня 2011 року відповідач надав відзив на позову заяву, в якому проти позову заперечує в повному обсязі посилаючись на те, що договір № 01-161/08-обл фінансового лізингу від 26.06.2008р. укладений між сторонами до сьогоднішнього часу діє та зазначає, що відповідно до  ст. 782 ЦК України в якій вказано, що наймодавець має право відмовитись від договору найму, якщо наймач не вносить плату за користування реччю. У відзиві відповідач вказує на те, що  позивач повинен був відмовитись від договору відповідно до вищезазначеної ст. ЦК  України, а ні розривати його в судовому порядку.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні призначеному на 25 січня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у призначеному засіданні 25 січня 2011 року проти позову заперечував в повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.  

Між позивачем та відповідачем був укладений Договір №01-161/08-обл фінансового лізингу (далі Договір) від 26.06.08, відповідно до якого  позивач зобов'язався передати відповідачу в тимчасове володіння та користування майно, найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якою визначена в специфікації до договору, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати лізингові платежі за отримане майно відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору фінансового лізингу).

Згідно акту приймання-передачі від 08 липня 2008 року, підписаного між сторонами та скріпленого печатками обох сторін (а.с.21), відповідно до умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв майно, а саме Зернозбиральний комбайн “Аcros-530”  в комплектації: молотила до комбайну РСМ-142 “Аcros-530” з навішеним подриблювачем - розкидачем, редуктором, кондиціонером, отопителем, платформа, підборач, візок для транспортування жатки 2008р. випуску.

Статтею 3 Договору передбачено, що відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів, який є додатком №1 до Договору та умов ст. З Загальних умов (додаток №4 до Договору), з врахуванням коригування, вказаного у п. 3.7, 3.8, 3.9 Загальних умов фінансового лізингу до Договору.

Всі платежі відповідач зобов'язаний був здійснювати у національній валюті (гривні), відповідно до п. 3.1. Загальних умов фінансового лізингу до Договору, Графіку сплати лізингових платежів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Крім того, обов'язок лізингоодержувача по сплаті лізингових платежів визначено п. 2. З ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором, починаючи з 05.11.08 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка станом на 18.11.10 складає 1 321 814,78 грн. (розрахунок, а.с.12).

Відповідно до ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавпю або набувається ним у власність господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Статтею 806 ЦК України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавень) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, шо звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання  або   одностороння  зміна  його   умов   не  допускається,   якщо   інше   не встановлено договором або законом.

Позивач належним чином виконав свої зобов"язання за договором, передав майно відповідачу та своєчасно виставляв рахунки до сплати, але відповідач лізингові платежі за користування майном сплачував неналежним чином і прострочення сплати становить більше тридцяти днів з дня настання строку платежу.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про фінансовий лізинг”, лізингодавець має право: вимагати розірвання договору та повернення предмету лізингу у передбачених законом та договором випадках”.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своєчасно не сплачував лізингові платежі, що дає суду правові підстави стверджувати, що відповідачем істотно порушено умови укладеного договору фінансового лізингу, оскільки несплата вказаних платежів у порядку та розмірах, визначених договором, істотно порушує права позивача та наносить шкоду його майновим інтересам.

Таким чином, вимога щодо розірвання договору фінансового лізингу є обгрунтованою доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 8.1.1 та п. 8.2 статті 8 Загальних умов фінансового лізингу: “Лізингодавець має право вилучити Предмет лізингу в таких випадках: 8.1.1. Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в Загальних умовах. Примусове вилучення Предмета лізингу здійснються у відповідності з чинним законодавством України ”, тобто органами ДВС на підставі судового наказу або виконавчого напису нотаріусу.

Враховуючи вищевикладене вимога про повернення предмету лізингу правомірна, обгрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 611  Цивільного кодексу України, ч. 1 та ч. 7 ст. 179, ч. 1, ч. 2, ч. З ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1. ст. 10, ч. 2. ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати Договір №01-161/08-обл фінансового лізингу від 26.06.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Оріль” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”.

Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріль" повернути предмет лізингу Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”, а саме Зернозбиральний комбайн “Аcros-530” в комплектації: молотила до комбайну РСМ-142 “Аcros-530” з навішеним подриблювачем - розкидачем, редуктором, кондиціонером, отопителем, платформа, підборач, візок для транспортування жатки 2008р. випуску.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріль” (64433, Харківська обл., Зачепилівський р-н, с. Сомівка, код ЄДРПОУ 31601546)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” (фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під'їзд 1, 3 поверх; юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12; код ЄДРПОУ 30575865, п/р 26004024740200 в АКІБ “Укрсиббанк", МФО 3515005) 8975,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 31 січня 2011 року.