Ухвала

від 17.01.2011 по справі 42/106б

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/106б

ДОНЕЦЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

У Х В А Л А

17.01.2011 р.          справа №  42/106б

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:    

Головуючого: М?ясищева А.М.,

Суддів: Величко Н.Л., Москальової І.В.

При секретарі: Жильцовій О.В.

За участю представників сторін:

від заявника: не з'явився;

від кредиторів: не з'явився;

від боржника: не з'явився.

          Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постанову господарського суду Донецької області від 01.07.2010р. у справі №42/106б (суддя Попов О.В.)

за заявою кредитора ТОВ ‘'Еліт Інвест'' м. Донецьк

до боржника ТОВ ‘'Київфінансконсультант'' м. Донецьк

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Донецької області від 01.07.2010р. по справі №42/106б визнано банкрутом відсутнього боржника –ТОВ „Київфінансконсультант” м. Донецьк; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці до 01.10.10р.; ліквідатором по справі  призначено Товариство з обмеженою відповідальністю „Еліт Інвест” м. Донецьк.

Оскаржуючи постанову суду, ДПІ у Печерському районі м. Києва просить її скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України (із змінами та доповненнями, що діяли на момент звернення з апеляційною скаргою у справі ) передбачено, що сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 106 ГПК України (в тій же редакції), апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст. 1 Закону, є сторони, зокрема - кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор –це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами  вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи  державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пункт 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, визначений положеннями п. 5 вказаної статті та передбачає направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.

Отже, у справі про банкрутство відсутнього боржника особа (що не є ініціюючим кредитором) може набути статусу кредитора –сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

В апеляційній скарзі Інспекція жодним чином не посилається на наявність у Товариства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

При цьому,  правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства –Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.  

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст. 52 Закону про банкрутство, судова колегія  дійшла висновку, що Інспекція не є кредитором боржника, оскільки не звернулася у встановлений законом термін із вимогами до Товариства та не має підтверджених належними доказами кредиторських вимог до нього, у зв'язку з чим Інспекція не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, а оскаржувана нею в апеляційному порядку постанова про визнання боржника банкрутом не стосується її прав та обов'язків, тому Інспекція не мала права подавати апеляційну скаргу на оскаржувану ухвалу суду першої інстанції саме в порядку, передбаченому положеннями частини 3 ст. 106 ГПК України.

Згідно п.1 частини першої ст.80 ГПК України господарський суд  припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, апеляційне провадження за скаргою порушено помилково, оскільки  спір згідно поданої Інспекцією апеляційної скарги на постанову господарського суду Донецької області від 01.07.2010р. не підлягає вирішенню  в порядку апеляційного провадження.

Керуючись ст. 80, 91 ГПК  України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляціне провадження за  скаргою ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову господарського суду Донецької області від 01.07.2010р. у справі №42/106б - припинити.

Головуючий                                                                            А.М.М?ясищев

Судді:                                                                                       Н.Л.Величко

                                                                                                 І.В.Москальова

 Надруковано 7 примірників:

1-до справи

1-ДПІ у Печерському районі м. Києва

1-АТ ‘'Родовід Банк''

1-ліквідатору –ТОВ ‘'Еліт Інвест''

1-боржнику

1-господарському суду

                                                                                          1-ДАГС