Рішення

від 20.01.2011 по справі 5005/276/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/276/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.11р.

Справа № 5005/276/2011

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юторська компанія "Європа", м.Бориспіль  

до  Приватного підприємства "Маркет-Експрес", м.Дніпропетровськ 

про стягнення 85 128,20 грн.

Суддя  Петренко Н.Е.

Представники:

  від позивача: Семенюк В.М., представник за довіреністю № б/н від 07.12.10р.

 від відповідача: не з'явився       

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю дистриб'юторська компанія "Європа", м.Бориспіль (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Маркет-Експрес, м. Дніпропетровськ (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 85 128,20 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 78 445,31 грн. - основний борг, 2 667,14 грн. - індексу інфляції, 651,20 грн. - 3% річних та 3 364,55 грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за  договором поставки № 51/09 від 04.09.2009 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача в судове засідання, призначене для розгляду справи, не з'явився, про поважність причин неявки в судове  засідання суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання  відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 03.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВИРІШИВ:

04.09.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №51/09 (далі - Договір), відповідно до якого позивач зобов'язався у порядку та строки, зумовлені договором, передати товар у власність відповідачу, в певній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а останній прийняти товар та сплатити на умовах договору (пп. 1.1. п. 1 Договору).

Поставка товару здійснюються на умовах DDU Інкотермс - 2000 (доставка сплачена до) місто вказане відповідачем. Поставка товару позивачем до магазину відповідача здійснюється відповідно до заявки відповідача. Координати підрозділів відповідача вказані у дислокації, яка є невід'ємною частиною даного Договору (п.п. 3.2 п. 3 Договору).

Згідно п.п. 4.1 п. 4 Договору, ціни на товар узгоджуються сторонами та вказуються у специфікаціях, які являються невід'ємною частиною цього Договору. Ціни на товар, встановлені у національній валюті України, розуміються ціни на умовах доставки відповідачу та включає вартість упаковки та маркування, у тому числі НДС-20%. Змінити ціну на товар можливо тільки шляхом підписання нової специфікації к цьому договору. У випадку зміни цін позивач зобов'язаний попередити відповідача про зміни не пізніше ніж за 7(сім) днів.   

На виконання умов вищевказаного Договору позивач в період з 15.07.2010 року по 30.10.2010 року здійснив поставку товару, а відповідач отримав товар на суму 86 957,76 грн., що підтверджуються видатковими накладними доданими до позивної заяви.

Сплата отриманого за вказаний період товару здійсненна відповідачем частково.

Відповідач після прийняття товару та необхідних документів зобов'язаний провести сплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача  протягом  30 (тридцяти) календарних днів з дня поставки (п.п. 4.2. п. 4 Договору).

Таким чином, станом  на 09.12.2010 року у відповідача утворилась заборгованість за поставлений товар перед позивачем на суму 78 445,31 грн.

Вказана заборгованість не заперечується відповідачем, про що свідчить акт взаєморозрахунків за період з 01.01.10р. по 08.11.10р., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.  

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензією з №167 від 03.12.2010 р. про перерахування суми заборгованості у розмірі 78 445,31 грн. протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання претензії.

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до п.п. 6.1 п.6 Договору, у випадку несвоєчасній сплаті товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочи .

Згідно розрахунку, який додано до позовної заяви, позивачем нарахована пеня, за період  з 29.08.10 р. по 07.12.10 р., у розмірі 3364,55 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір індексу інфляції за період з вересня 2010 року по жовтень 2010 року складає 2 667,14 грн., 3% річних за період з 29.08.10р. по 07.12.10р. складає 651,20 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 78 445,31 грн., індексу інфляції у розмірі 2 667,14 грн., пені  у розмірі 3 364,55 грн. та 3% річних у розмірі 651,20 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

       Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 78 445,31 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 6.1 п.6 Договору, у випадку несвоєчасній сплаті товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочи .

На підставі умов договору, позивачем було нарахована відповідачу пеня за період з 29.08.10р. по 07.12.10р. у розмірі 3 364,55 грн.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України штраф і пеня обчислюються лише у відсотках. При цьому при визначення розмірі неустойки, зокрема пені, потрібно врахувати, що для неустойки за грошовими зобов'язаннями є особливе обмеження. Так, на підставі ст.343 Господарського кодексу України та ст. 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"  розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

На підставі вищевказаних норм закону та пп. 6.1. п. 6 Договору, господарський суд вважає вимогу позивача щодо стягнення пені за період з 29.08.10р. по 07.12.10р. у розмірі 3364,55 грн. обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону, позивачем було нараховано інфляційні витрати за період з вересня 2010 року по жовтень 2010 року у розмірі 2 667,14 грн. та 3% річних за період з 29.08.10р. по 07.12.10р. у розмірі 651,20 грн., розрахунок яких  перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних  витрат  у розмірі 2 667,14 грн. та 3% річних у розмірі 651,20  грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 4,  32-34, 43-45, 48-49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Маркет-Експрес (юридична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, буд. 19; фактична адреса-1: 49017, м.Дніпропетровськ, вул. Матлахова, буд. 14; фактична адреса - 2: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд. 2, корп. 3; ЄДРПОУ 36574689, р/р 2600730443801 в ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНЕПР", МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю дистриб'юторська компанія "Європа" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 16, ЄДРПОУ 34977088, р/р 26008300041224 в ПАТ "Банк Форум" м. Київ, МФО 322948)  78 445,31 грн.  (сімдесят вісім тисяч чотириста сорок п'ять грн. 31коп.) основного боргу,  3 364,55 грн. (три тисячі триста шістдесят чотири грн. 55 коп.) пені, 651,20 грн. (шістсот п'ятдесят одну грн. 20 коп.)  3% річних, 2 667,14 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят сім грн. 14 коп.) інфляційних  витрат,  851,28 грн. (вісімсот п'ятдесят одну грн. 28 коп.) витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 03.02.11р.