Рішення

від 01.02.2011 по справі 6/487-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/487-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.11р.

Справа № 6/487-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "АГОРА", м. Київ 

до  Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб",

м. Дніпропетровськ 

про стягнення 16 106,41 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  від позивача - не з'явився

  від відповідача - не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України суми інфляційних нарахувань у розмірі 12 006,89 грн. та 3% річних у розмірі 4 099,52 грн. від боргових сум, що підлягають сплаті згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2008р. по справі № 20/206(6/493)-07, яка набрала законної сили 05.02.2008р., та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2009р. по справі № 11/231-09, яке набрало законної сили 31.07.2009р., а також з урахуванням сум списаних за період з 01.03.2008р. по 01.05.2009р.     (27 463,34 грн. + 4 296,82 грн).

          Судові витрати у вигляді держмита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить стягнути з відповідача на користь позивача.

          Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву проти позовних вимог заперечував з тих підстав, що з 2008 року і до теперішнього часу підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі (за 2009 рік та І квартал 2010 року взагалі не мало ніякого прибутку, а збитки становили за 2009 рік - 998 000,00 грн., а за І квартал 2010 року -                    1 664 000,00 грн.). З 12.01.2009р. підприємство не мало права погашати свої зобов'язання у зв'язку з введенням господарським судом Дніпропетровської області мораторію на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство ДП "ДЗПТ" № Б26/03-09, яке було припинено ухвалою від 01.07.2010р. Наприкінці червня 2010 року підприємство почало здійснювати поступове погашення боргу перед позивачем на підставі укладеного між ТОВ "Агора" та ДП "ДЗПТ" 22.06.2010р. Договору № 22-06/10 про реструктуризацію боргу. Також зазначає, що приписи ст. 625 ЦК України передбачають можливість нарахування суми інфляційних збитків та 3 % річних від простроченої суми тільки разом з сумою основного боргу, а не окремо від неї.

          Також відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі.

          Позивач не погодився із запереченнями відповідача, вважає їх безпідставними.

          28.12.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи був відкладений до 27.01.2011р.

          Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

          27.01.2011р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

                                                              ВСТАНОВИВ:

          Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2008р. по справі № 20/206(6/493)-07 з відповідача на користь позивача стягнуто 100 164 грн. основного боргу, 15 535,23 грн. інфляційних втрат, 3 433 грн. річних, 1 191,32 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 595,66 грн. витрат по держмиту, сплачених при поданні апеляційної скарги.

          19.02.2008р. господарським судом Дніпропетровської області був виданий наказ на примусове виконання постанови від 05.02.2008р. по справі № 20/206(6/493)-07.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2009р. по справі № 11/231-09 з відповідача на користь позивача стягнуто 27 463,34 грн. інфляції грошових коштів, 4 296,82 грн. річних, 317,60 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

          31.07.2009р. господарським судом Дніпропетровської області був виданий наказ на примусове виконання рішення від 16.07.2009р. по справі № 11/231-09.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

          Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до укладеного між ТОВ "Агора" та ДП "ДЗПТ" 22.06.2010р. Договору № 22-06/10 про реструктуризацію боргу, позивач з цієї дати зняв усі майнові вимоги до боржника за існуючими виконавчими документами щодо сум боргу, на час розгляду спору зазначена заборгованість відповідачем не сплачена.

          Оскільки судові рішення не виконані щодо перерахування коштів, позивач просить стягнути з боржника на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України суми інфляційних нарахувань у розмірі 12 006,89 грн. та 3% річних у розмірі 4 099,52 грн. від боргових сум, що підлягають сплаті згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2008р. по справі № 20/206(6/493)-07, яка набрала законної сили 05.02.2008р., та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2009р. по справі № 11/231-09, яке набрало законної сили 31.07.2009р., а також з урахуванням сум списаних за період з 01.03.2008р. по 01.05.2009р. (27 463,34 грн. + 4 296,82 грн).

          У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних.

          Пунктом 2 Інформаційного листа ВГСУ №01-8/685 від 20.11.2008 р. "Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)", зазначено, що приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова ВСУ від 30.09.2008 р. № 1/384-07).

          Отже, враховуючи несплату відповідачем заборгованості у встановлений чинним законодавством строк, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Заперечення відповідача відхиляються судом, оскільки інфляційні витрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій в розумінні ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що підтверджується листом Верховного Суду України від 15.07.2005р. №3.2.-2005.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

          Керуючись ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Дніпропетровський завод прецизійних труб” (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Вінокурова, 22, код ЄДРПОУ 34367550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агора” (02152, м. Київ, вул. Тичини, 1,                    п/р 260033010011894 в АКБ „Трансбанк” м. Київ, МФО 300089, код ЄДРПОУ 25274750)  суму інфляційних нарахувань у розмірі 12 006,89 грн. (дванадцять тисяч нуль шість гривень 89 коп.), 3% річних у розмірі 4 099,52 грн. (чотири тисячі нуль дев'яносто дев'ять гривень 52 коп.), 162,00 грн. (сто шістдесят дві гривні 00 коп.) - держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 О.О. Коваленко

Повне рішення складено 01.02.2011р.