9/349-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.02.11р.
Справа № 9/349-10
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
до Тернівської міської ради, м. Тернівка Дніпропетровської області
про визнання недійсним договору оренди
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання Синяговська Є.С.
Представники:
Від позивача - Губайдуллін О.Ф., представник, довіреність б/н від 02.12.2010 р.
Від відповідача - представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
ВАТ "Павлоградвугілля" звернулося у листопаді 2010 року із позовом до Тернівської міської ради Дніпропетровської області, в якому просить господарський суд визнати недійсним з моменту вчинення правочину п. 9 Договору оренди землі №07-0/2290-А, укладеного між ВАТ "Павлоградвугілля" та Тернівською міською радою Дніпропетровської області. Обґрунтовує свої вимоги тим, що між ВАТ "Павлоградвугілля" та Тернівською міською радою Дніпропетровської області було укладено договір оренди землі №07-0/2290-А, який набрав чинності з моменту його державної реєстрації 09.07.2007р., за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення вугільного складу котельної 3/4 мікрорайону. В пункті 9, укладеного між сторонами Договору, зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992р. № 2535-XII, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, що перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки. Згідно п. 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ № 220 від 03.03.2004 р., в редакції що діяла до 13.12.2006 р., обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Таким чином, сторони у Договорі повинні керуватися п. 10 чинного Типового договору, а п. 9, укладеного між сторонами Договору, є недійсним, оскільки ст. 630 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України встановлено обов'язковість використання сторонами типових умов, передбачених законодавством.
Тернівська міська рада Дніпропетровської області вказує у відзиві на позов, що визнає той факт, що умови пункту 9 договору оренди землі №07-0/2290-А викладені сторонами некооректно.
В судовому засіданні 01.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд –
ВСТАНОВИВ:
Між Позивачем –Відкритим акціонерним товариством “Павлоградвугілля”(орендар) та Відповідачем –Тернівською міською радою Дніпропетровської області (орендодавець) було укладено договір оренди землі №07-0/2290-А, який набрав чинності з моменту його державної реєстрації 09.07.2007р.
За умовами вказаного договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення вугільного складу котельної 3/4 мікрорайону.
Як встановили сторони в пункті 9 вказаного договору оренди, обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, який не відповідає актам цивільного законодавства.
Згідно ст. 14 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди землі укладається у письмовій формі і у відповідності до типової форми договору оренди землі, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220.
Згідно п. 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004р., в редакції, що діяла до 13.12.2006р., обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції.
Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання оренди земель” від 13.12.2006р. №1724 в Типовий договір внесено зміни, згідно з якими пункт 10 викладено в такій редакції: “Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Таким чином, на момент укладення між сторонами вказаного договору оренди пункт 9 його умов не відповідав умовам Типового договору (пункт 10), обов'язковість використання якого передбачена ст. 630 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 217 Цивільного кодексу України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Як вбачається зі змісту вказаного договору оренди, він міг бути укладений між сторонами і без включення до його тексту умов, вказаних в пункті 9 цього договору, оскільки чинним законодавством було встановлений інший порядок обчислення розміру орендної плати.
Згідно ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги Позивача про визнання недійсним пункту 9 вказаного договору оренди землі з моменту вчинення цього правочину є обґрунтованими і законними, тому підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним пункт 9 договору оренди землі №07-0/2290-А, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Павлоградвугілля” та Тернівською міською радою Дніпропетровської області, з 09.07.2007р. - моменту його державної реєстрації.
Стягнути з Тернівської міської ради Дніпропетровської області на користь Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” суму 85 грн. витрат на державне мито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
І.М. Подобєд
Повне рішення складено-03.02.2011р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2011 |
Оприлюднено | 09.02.2011 |
Номер документу | 13670258 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Подобєд Ігор Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Подобєд Ігор Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Подобєд Ігор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні