Рішення

від 04.02.2011 по справі 8/229-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/229-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.11р.

Справа № 8/229-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма-Твін" (м. Харків) 

до  Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вікторія" (смт. Межова, Дніпропетровської області)  

про стягнення заборгованості за поставлений товар у загальному розмірі 8 474,92 грн.

Суддя  Дубінін І.Ю.

Представники:

  Від позивача:             Дем'янюк О.М. - представник (дов. № 04 від 22.12.10р.)

від відповідача:            не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Максіма-Твін" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вікторія" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у загальному розмірі 8 474,92 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань  в частині розрахунку за поставлений товар.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.11.2010р.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними  їм процесуальними  правами,  виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів  до всебічного, повного  та  об'єктивного  дослідження  всіх  обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.12.10р. було оголошено перерву по 18.01.10р.

Розгляд справи відкладався з 18.01.11р. на 04.02.11р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2008 року на підставі усного договору позивач передав, а відповідач отримав  товар, а саме засоби захисту рослин - Екран к.е. (гербіцид) - 600 літрів, Голд Стар - 4 кг, Тандем - 40 літрів на загальну суму 33 683,28 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000019 від 29.03.2008р. та Довіреністю на отримання товаро-матеріальних цінностей серії ЯПА №277608 від 29.03.2008 року.

29.03.2008 року позивачем було виставлено відповідачу Рахунок-фактуру № СФ-0000021 на суму 33 683,28 грн.

За вказаним рахунком відповідач не здійснив оплату за поставлений товар.

12.11.2008 року відповідач повернув, а позивач прийняв товар, а саме: засоби захисту рослин - Екран - 530 літрів, Голд стар - 4 кг, Тандем - 40 літрів на загальну суму 30 480,36 грн., що підтверджується Накладною на повернення № 01/12 від 12.11.2008 року.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар на суму 3 202,92 грн., але здійснив оплату лише на суму 2 000 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 30.12.2008 року.

Тобто, сума боргу відповідача перед позивачем за вищезгаданим правочином складає 1 202,92 грн.

23.06.2008 року на підставі усного договору позивач передав, а  відповідач отримав товар, а саме: засіб захисту рослин - Антиколорад, к.с. - 30 літрів на загальну суму 7 272,00 грн., що підтверджується Видатковою накладною № РН-0000070 від 23.06.2008 року та Довіреністю на отримання товаро-матеріальних цінностей серії ЯПА № 277629 від 23.06.2008 року.

19.06.2008 року  позивачем було виставлено відповідачу Рахунок-фактуру № СФ-0000066 на суму 7 272,00 грн.

Однак, за вказаним рахунком відповідач також не здійснив оплату за поставлений товар.

27.09.2010р. позивачем цінним листом було направлено відповідачу вимогу  про сплату боргу (вих. № 15 від 22.09.2010р.), в якій позивач просив перерахувати на поточний рахунок позивача загальну суму боргу в розмірі 8 474,92 грн.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 8 474,92 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 8 474,92 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 207, 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами вчиняються письмово, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а відповідно до ст. 181 цього ж кодексу допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 8 474,92 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 8 474,92 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 207, 208, 526, 530, 599, 638, 639 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49,  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вікторія" (52900, Дніпропетровська область, Межівський район, смт. Межова, вул. Центральна, 66; ідентифікаційний код 32433909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма-Твін" (61024, м. Харків, пр. Перемоги, 70/422; ідентифікаційний код 32674048) - 8 474 грн. 92 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.Ю. Дубінін