Рішення

від 18.01.2011 по справі 10/251-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/251-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2011 р.                                                                          Справа № 10/251-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                    Привалова А.І.

при секретарі                                                                                    Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/251-10

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю «Прімакс», м. Київ

до                               товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТ Енергоприлад»,

м. Бровари

про                               стягнення 56776,40 грн.

Представники:

від позивача:           Александрович О.М. - довіреність б/н від 10.11.2010 р.;

від відповідача:           Ашавська Є.О. - довіреність б/н від 09.09.2010 р.;

                              Денисюк О.І. - довіреність б/н від 10.12.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прімакс»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТ Енергоприлад»(далі-відповідач) про стягнення 56776,40 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду № 1510 від 15.10.2008 р. в частині сплати вартості наданих позивачем підрядних робіт, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 30242,80 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 14982,04 грн. пені, 2123,04 грн. 3 % річних та 9428,52 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 19.11.2010 р. порушено провадження у справі № 10/251-10 та призначено її до розгляду.

Присутнім в судовому засіданні 14.12.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги, проте документи, витребувані судом, не надано.

Представник відповідача в судове засідання 14.12.2010 р. не з'явився, проте 13.12.2010 р. через загальний відділ господарського суду надійшло клопотання б/н та дати про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання його повноважного представника. Вимоги ухвали суду від 19.11.2010 р. відповідач не виконав, відзив на позов до суду не надіслав.

Ухвалою суду від 14.12.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні 18.01.2011 р. представником позивача надано суду довідку б/н та дати, в якій останній зазначає, що станом на 18.01.2011 р. заборгованість відповідача становить 30242,80 грн., з огляду на наявність якої нараховані: 15765,45 грн. пені, 2274,67 грн. 3 % річних та 10141,74 грн. інфляційні втрати.

При цьому, за своєю правовою природою зазначена довідка є заявою, поданою в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, про збільшення розміру позовних вимог, оскільки при її поданні позивачем здійснено доплату державного мита, про що свідчить надана до матеріалів справи квитанція від 17.01.2011 р.

Отже, судом розглядуються вимоги про стягнення з відповідача 30242,80 грн. заборгованості, 15765,45 грн. пені, 2274,67 грн. 3 % річних та 10141,74 грн. інфляційних втрат.

Присутніми в судовому засіданні представниками відповідача надано суду відзив на позовну заяву б/н та дати, в якому відповідач визнає позов в частині стягнення 30242,80 грн. заборгованості, 2123,04 грн. 3 % річних та 9428,52 грн. інфляційних втрат, проте заперечує щодо стягнення з останнього пені, оскільки позивачем пропущений строк позовної давності для її нарахування.   

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

                                                 ВСТАНОВИВ:

15.10.2008 р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено Договір підряду № 1510, відповідно до умов п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з опалення на об'єкті ТОВ «ЗАТ Енергоприлад»по вул. Підприємницькій, 22 в м. Бровари.

Згідно з п. 1.8 договору, здача-приймання робіт здійснюється сторонами за відповідним актом протягом трьох днів з моменту повідомлення підрядником про повне виконання робіт за договором.

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами договору, виконавши роботи з опалення на об'єкті ТОВ «ЗАТ Енергоприлад»по вул. Підприємницькій, 22 в м. Бровари на загальну суму 50242,80 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі підрядних робіт від 31.10.2008 р. При цьому зауважень щодо якості чи кількості наданих позивачем робіт з боку відповідача не надходило.

Крім того, між сторонами підписана довідка типової форми КБ-3, з якої вбачається, що вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р. становить 50242,80 грн.

Умовами договору, зокрема, п.п. 1.11, 1.12, 1.14 передбачено, що вартість виконаних робіт, включаючи ПДВ, становить 50242,80 грн., при цьому замовник сплачує авансовий платіж у розмірі 30000,00 грн. Остаточна оплата виконаних робіт здійснюється на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт, протягом 3 (трьох) банківських днів.

Проте, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, вартість наданих позивачем підрядних робіт у сумі 50242,80 грн. залишена відповідачем не сплаченою.  

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як встановлено ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

04.08.2010 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 93 з вимогою сплатити заборгованість за надані позивачем підрядні роботи згідно з укладеними між сторонами договорами підряду, включаючи заборгованість за Договором підряду № 1510 від 15.10.2008 р.

Проте, відповідачем лише частково здійснено оплату наданих позивачем, на підставі Договору № 1510 від 15.10.2008 р., підрядних робіт, вартість робіт у сумі 30242,80 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача за виконані позивачем, на підставі Договору № 1510 від 15.10.2008 р., підрядні роботи на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 30242,80 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 2274,67 грн., нарахованих за період з 06.11.2008 р. по 22.04.2009 р. на суму заборгованості 50242,80 грн. та за період з 23.04.2009 р. по 18.01.2011 р. на суму заборгованості 30242,80 грн.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми права та враховуючи, що наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок 3 % є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача  2274,67 грн. 3 % річних визнається судом та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач посилаючись на норми ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 10141,74 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період листопад 2008 р. - квітень 2009 р. на суму заборгованості 50242,80 грн. та за період з квітень 2009 р. - січень 2011 р. на суму заборгованості 30242,80 грн.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено наданий позивачем розрахунок та встановлено, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 9821,67 грн., розраховані з додержанням вимог рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.11.2008 - 30.04.200950242.801.1075375.9855618.78

01.05.2009 - 31.12.201030242.801.1474445.6934688.49

Також, позивач на підставі п. 1.16 договору просить суд стягнути з відповідача 15765,45 грн. пені, нарахованих за період з 06.11.2008 р. по 22.04.2009 р. на суму заборгованості 50242,80 грн. та за період з 23.04.2009 р. по 18.01.2011 р. на суму заборгованості 30242,80 грн.

Відповідно до п. 1.16 договору, за несвоєчасну сплату виконаних підрядником робіт замовник сплачує пеню у розмірі 0,1 % від несвоєчасно перерахуваної суми за кожен день затримки.

Згідно з ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з умов Договору підряду № 1510 від 04.08.2009 р., при його укладенні сторонами не погоджено, що при нарахуванні штрафних санкцій не застосовується ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, період нарахування пені на заборгованість за виконані позивачем підрядні роботи починається з 06.11.2008 р. та закінчується 07.05.2009 р.

В судовому засіданні 18.01.2011 р. представниками відповідача надано суду відзив на позовну заяву б/н та дати, в якій останній, заперечуючи проти вимоги щодо стягнення пені, посилається на застосування строку позовної давності при її нарахуванні.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна заява подана до суду 19.11.2010 р.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, яка нарахована за період з 06.11.2008 р. по 18.01.2011 р., проте, нарахування пені за актом виконаних робіт припинилося 07.05.2009 р.

Отже, при зверненні до суду з даною позовною вимогою позивачем пропущено строк позовної давності 1 рік, який, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, застосовується до вимог про стягнення неустойки, а пеня, яка нарахована після 07.05.2009 р. нарахована з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 15765,45 грн. пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.   Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТ Енергоприлад»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 17, кв. 251; код ЄДРПОУ 32932809) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прімакс»(юридична адреса: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 42, кв. 148; фактична адреса: 03037, м. Київ, пр. Червонозоряний, 14, офіс 107; код ЄДРПОУ 24255733) 30242,80 грн. заборгованості, 9821,67 грн. інфляційних втрат, 2274,67 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 423,39 грн. витрат зі сплати державного мита та 171,03 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.   В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                    А.І. Привалов

Повне рішення складено - 28.01.2011 р.